ВРАЗИЛА ГОСТИННІСТЬ ПОЛЬСЬКИХ ДРУЗІВ
У Варшавській 361 школі, де навчається 150 вимушено переселених українських дітей та працює 10 українських учителів, відбулась освітня конференція під назвою «Що буде завтра? Перспективи освіти на час військової кризи».
У конференції взяли участь представники освітньої галузі Червоноградщини. У складі делегації були: начальник відділу освіти, культури, релігій та туризму Червоноградської РВА Руслана Антонюк, начальник відділу освіти Сокальської територіальної громади Леся Ковалишин, начальник відділу організації діяльності закладів освіти Радехівської міської ради Галина Красіцька, директор Сокальської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №4 Драган та начальник відділу інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Червоноградської РВА Віта Бельзецька. Передувала цьому зустріч з польськими друзями голови Червоноградської РВА Андрія Дяченка та голови Сокальського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка Ігоря Дацюка.
В перший день нашого перебування у Варшаві ми змогли оглянути школу, яка займає 10 000 м кв., поспілкуватись з українськими дітьми та педагогами, а також з дирекцією цього закладу.
Особисто мене приємно вразила гостинність польських друзів та очевидна картина підтримки ними наших дітей. Я не втримала емоцій і розчулилась від побачених в польській школі синьо-жовтих стрічок та плакатів у підтримку України, а ще від того, що наші діти мусять скитатись по світу через монстра, який надумав знищити нашу молоду націю.
При спілкуванні з дітьми ми почули, що всі хочуть повернутись в Україну (а діти є з різних її куточків). Але треба розуміти, що не всі батьки готові повертатись туди, де немає вже домівки. Тому польські освітяни змушені думати як провадити навчання з 1 вересня. Задля того й була організована конференція, метою якої було долучитись до формування питань зміни у галузі польської освіти, з урахуванням сьогоднішньої воєнної ситуації в Україні.
На наступний день відбулась конференція. На початку зустрічі директор школи Томаш Ремішевський привітав усіх присутніх та розповів, з якими проблемами зіткнулася польська школа у воєнний кризовий час в Україні, адже, як я вже зазначала, освітній заклад прийняв 150 вимушено переселених дітей. «Для дітей створено 5 окремих українських класів, де польська мова викладається українськими педагогами як іноземна. Але з 1 вересня українських дітей плануємо навчати в польських класах, тому умови для них стануть такими ж, як і для їхніх польських однолітків – вони писатимуть контрольні роботи та складатимуть іспити польською. Також важлива комунікація між учнями, тому ми маємо докласти максимум зусиль аби українські діти змогли опанувати польську мову, а польські – українську», – зазначив п. Томаш.
Далі ми висловили своє побажання щодо можливості разом із вивченням нашими дітьми польської мови та укладів держави, подбати про збереження знань в українських дітей рідної мови, традицій, історії та культури України. Це є важливим фактором збереження нашої нації.
Під час конференції працювали дискусійні панелі, де активну участь брали представники Міністерства освіти Польщі, дирекція школи, українські учні та педагоги. Разом обговорювали найбільш актуальні теми для подальшого перебування наших дітей, які залишаться на тривале перебування в Польщі, та якість їхнього навчання в польських школах.
Наостанок ми залишили польським друзям в Книзі відгуків запис, в якому висловили свою вдячність та побажали мирного неба над нашими країнам.
Діти війни – це не просто переселенці, яким треба пройти процес інтеграції та вивчити мову.
Сподіваюсь, що перебування наших дітей за межами України буде добрим часом зустріти нових друзів та відчувати себе в безпеці. Проте, дуже сподіваюсь, що усі наші дітки повернуться додому. Мільйони розірваних сімей мають об’єднатись та працювати на успішну відбудову та процвітання нашої держави.
Руслана АНТОНЮК,
начальник відділу освіти, культури, релігій та туризму Червоноградської районної військової адміністрації.
