З 20 по 27 квітня учні школи №3 м. Сокаль вже вкотре мали можливість перебувати в Німеччині: перейнятися щоденними звичками німців, пізнати культуру, історію, побачити зовсім інші стовпи, на яких тримається європейська шкільна освіта.
Це стало можливим завдяки обміну учнів між школами Німеччини, гімназія імені Коперника у Нідеркасселі, Польщі, приватна католицька школа в Жешуві та України, Сокальська спеціалізована школа №3. Обмін учнями спостерігається уже шість років, але кожен рік сповнений іншими враженнями, учнями, екскурсіями. Великої подяки заслуговує вчитель СШ №3 фрау Гурська, для якої не страшні жодні перешкоди, адже ціль одна: показати дітям краще, навчити їх кращого, наблизити своїх учнів до Європи.
Наша поїздка офіційно стартувала з Львівського аеропорту імені Данила Галицького, потім – Бориспіль, і так помаленьку ми добрели до Дюссельдорфа, близько години бусом – і на місці! Цьогорічна програма містила у собі проведення проектів у школі та їхній захист (важливо сказати, що для роботи над проектами було сформовано 5 груп, які складалися як з німців, так і українців, і поляків). Програма передбачала й відвідини уроків у школі, поїздки у Кельн та Бонн, столицю колишньої західної Німеччини, двогодинне перебування у JumpHouse.
Велике враження на нас справив колишній будинок гестапо, де було закатовано тисячі людей різних національностей, серед яких було багато німців. «І коли ніхто про тебе не думає, згадай, що завжди ти є у серці матері», – так звучить один з тих моторошних написів на стінах у підвалах будинку.
Питання стоїть в іншому: що потрібно знати, коли їдеш в Німеччину?
1. Будьмо готовими до порядку. Він оточуватиме усюди, і не варто забувати, що порядок, найперше, має бути у наших головах. Мізки мають бути на місці. Ми відповідальні за себе, свої дії та рішення.
2. Маймо повагу до людей, які нас оточують, до культури та традицій тієї країни, у якій перебуваємо.
І тільки тих поважають мільйони,
Хто поважає мільйони «я».
Ці слова В.Симоненка, мабуть, ніколи не втратять своєї актуальності. Поважаймо себе і поважатимуть нас.
3. Мова, мова і ще раз мова. Розуміння інших людей починається зі слів, а без знання іноземної мови нам це буде надзвичайно тяжко.
4. «Вареничків, а може борщику? А ще картопля з котлетками! А потім узвар і спечу вам пляцка!» – приблизно так це виглядає коли приїжджають до нас. І це прекрасно! От щощо, а такої гостинності, як в нас, певно немає ніде. Не будуймо красивих ілюзій, а просто приймаймо те, що нам дають там і будьмо їм за те вдячні. А як вони нас люблять!
5. Мало не забулося. Емігранти – їх там багато. Але самі німці ставляться з повагою до них. Ми шукали серед перехожих облич німецькі. Знаходили.
Освіта. Здорові діти, з здоровим глуздом, створюють здорову націю, яка й будує державу. Ідея нашої освіти не є поганою: дати нам знання різних наук. Питання: а це під силу кожному? Як у дитячих головах можуть засвоїтися закон Ома і те, що Данте любив Беатрічче? Ей, освіто, ти працюєш на дітей, чи як?
Мета німецької освіти – дати основне. Навчити та підготувати учнів до життя. Не навантажувати, а розуміти їх.
Кожна поїздка дає новий погляд на ті ж речі. І ми раді брати участь у даному обміні та вітати гостей з Німеччини та Польщі у нас вдома!
Діана ДАДАК, учениця 11Б класу СШ №3 м. Сокаль.
