«ОДИН ТАКТ ДЛЯ ХРИСТА, ОДИН ДЛЯ БАТЬКІВЩИНИ…»
У Стаївській загальноосвітній школі ІІІ ступенів 18 жовтня відкрито пам’ятну меморіальну дошку українському письменнику, священнику УГКЦ, богослову, педагогу Осипу Лещуку. Він народився у 1894 році в селі Стаї (нині – Стаївка). Це людина, яка безкорисно служила українському народові, ідеї його звільнення від чужоземного поневолення, від політичних та моральних утисків. Його гасло у житті – «Бог і Україна понад усе».
Місцеві жителі зберігають пам’ять про свого відомого земляка: сільська навчальна установа носить ім’я Осипа Лещука. Окрім того, у 90роках там створено зразковий музей його імені, якій діє і до сьогодні, постійно поповнюючись новими експонатами та цікавими фактами про життя письменника. У 2019ому виповнилось 125 років з дня народження і 70 років – з дня мученицької смерті отця Осипа Лещука (був закатований в сталінських таборах біля Полтави). І громада вирішили відзначити ці дві дати поособливому. За ініціативи директора школи, депутата районної ради Мирослави Ігнатюк та підтримки депутатського корпусу Сокальської районної ради, було виділено 70 тисяч гривень з районного бюджету на виготовлення пам’ятної дошки Осипу Лещуку та встановлення на будівлі навчального закладу.
В урочистій події відкриття та освячення барельєфу взяли участь голова районної ради Микола Пасько, заступник голови районної ради Василь Бойко, депутати районної ради Наталія Дашковська, Володимир Пограничний та Василь Сорочук, Корчівський сільський голова Галина Сідельник, скульптор, який виготовив дошку, Василь Гурмак, а також родина Осипа Лещука – його онука Олена Рибенчук та правнука Катерина Рибенчук. Окрім того, на подвір’ї школи вишикувалась уся невелика учнівська родина у національному строї, були батьки дітей.
Відкриття розпочалось із виконання гімну України, а також хвилини мовчання за Осипом Лещуком та всіма героями, які загинули в боротьбі за незалежність України. Символічне право відкрити пам’ятний знак було надано родині Осипа Лещука. Після цього, місцевий парох, отець Михайло Корицький відслужив панахиду та освятив дошку. Ведучі свята розповіли присутнім про основні віхи в житті та творчості цієї видатної людини.
Зокрема, Осип Лещук навчався у Белзі, закінчив українську Перемишльську гімназію. По тому – у Віденському, а після Першої світової війни – Львівському університеті, у Кромерижі; закінчив Перемишльську духовну семінарію. До цього був старшиною Української Галицької Армії, членом українського правління в Угнові.
Був також катехитом і професором Державної гімназії в РавіРуській, парохом у селах Річки та Стаї, головою філії «Просвіти» в РавіРуській, офіційним опікуном знедолених, головою Марійської дружини молоді та жіноцтва.
Залишив низку художніх творів, повістей і оповідань, та релігійних праць, деякі з яких уперше українською мовою («Етика», «Апольогетика», «Догматика»).
У релігійних працях висвітлював питання людського буття і моралі, філософське розуміння вічності, місії людини на землі, значення духовних цінностей для самовдосконалення людини.
«Один такт для Христа, один для Батьківщини… Бо любов до Батьківщини це щоденна й витривала праця в школі, це кожноденне збагачування свойого ума й серця духовними багатствами, знанням, молитвами, ростом в чеснотах, благодійними впливами… Той любить свою Батьківщину, хто сам дбає про своє духовне й тілесне здоровля й про своїх ближніх, хто бореться з алькоголем, нікотиною, забобоном, неморальністю, злою пресою, злими фільмами…» – це слова священника Осипа Лещука (Дружинниця непересічно // Вісник Марійських Товариств. – 1938. – Ч. 1/2)…
Голова Сокальської районної ради Микола Пасько подякував усім, хто долучився до виготовлення та встановлення барельєфу Осипу Лещуку. «За останні два роки нам вдалось багато зробити в освітній сфері: придбано нове обладнання, меблі, інвентар, оновлені приміщення. Це робиться у всіх школах Сокальського району. Але, я вважаю, що це не є основним навчальних закладів. Там повинна бути присутня українська душа, культура, слово. Ваша школа, в цьому плані, є унікальною. Не кожен освітній заклад може похвалитись такою історичною постаттю, як Осип Лещук та власним музеєм. Тому бажаю вам зберегти ці надбання.
По-особливому дякую директору Стаївської школи та всій громаді за виявлену ініціативу щодо встановлення барельєфу. Районна рада зробила найменше – виділила гроші. Ви ж зробили основне – зберегли пам’ять про нашого земляка, видатного українського письменника.
Хочу подякувати депутатам Сокальської районної ради, які підтримали цю ініціативу та прийняли рішення про виділення коштів. Окрім того, районна рада прийняла ще одну важливу програму національнопатріотичного спрямування «Стежками Героїв Сокальщини». Це описаний, в електронному варіанті, літопис боротьби Сокальщини за незалежність України. Завдяки її реалізації, діти, користуючись сучасними гаджетами, зможуть прочитати про такі видатні постаті, як Осип Лещук, дізнатись, де на наших теренах відбувались бої УПА».
На завершення Микола Пасько подарував школі книгу Олександра Клименка «Фронтовий альбом», як пам’ять про події, які відбуваються на Сході України, а також вручив подяку директору Стаївської школи Мирославі Ігнатюк.
Із хвилюванням перед присутніми виступила внучка Осипа Лещука Олена Рибенчук. Вона подякувала керівництву школи, педагогами, владі Сокальського району за збереження пам’яті про свого предка. Адже її тато Тихон, син Осипа, який не міг бути присутнім на святі, через поважний вік, 93 роки, щодня згадує про своє дитинство, що пройшло в селі Стаї. «Мені дуже приємно, що вчителі, батьки не є байдужими, а зберігають пам’ять про історичне минуле свого краю. Бажаю, щоб діти любили та поважали свої педагогів, які вчать їх любити свою землі, знати своє коріння та історію».
«В єдності сила народу» – саме під таким гаслом проходять ці урочистості, і саме ця єдність допомогла успішно реалізувати ідею щодо створення пам’ятної дошки Осипу Лещуку. Про це наголосила Корчівський сільський голова Галина Сідельник: «Лише разом, усі спільно, ми можемо досягти успіху у нашій роботі. Ми вшановуємо людину, яка вартує, щоб про неї пам’ятали. Блаженніший Любомир Гузар сказав такі слова «Молімося до Бога так, ніби це все залежить від нього, а працюємо так, ніби це залежить від нас». Ці слова якраз і характеризують директора Стаївської школи Мирославу Ігнатюк, яка працює саме так. Я також вітаю із такою значною подією Марію Лотиш – ініціатора створення музею о. Осипа Лещука, яка започаткувала його функціонування і передала у надійні руки. Вітаю всіх небайдужих людей, які прийшли на це свято».
Колишня директорка школи Марія Лотиш розповіла, як створювався музей: «Ця робота розпочалась у 1990 році, коли в районному часописі «Голос знад Бугу» вийшла невеличка стаття про те, що був несправедливо закатований та забутий видатний український письменник, священник Осип Лещук. Адже ця людина, яку народила стаївська земля, віддала все життя за свої переконання, свою землю та український народ. І цю любов йому не могла пробачити тодішня влада. Ця стаття була як ковток свіжого повітря і стала для мене першою ластівкою та поштовхом до подальших кроків. Педагогічний колектив почав збирати інформацію для майбутнього музею. Найбільше матеріалів нам надав Тихон Лещук, син Осипа.
Осип Лещук прожив 55 років. То був ідеолог, який працював над впорядкування людських душ, навчав молодь і до сьогодні навчає нас усіх бути людиною з великої літери. В «Анкеті», яку як український письменник отримав від редакції часопису «Новий час», на питання «Чому Ви стали письменником?», О. Лещук написав: «Мене дуже заболіла наша національна руїна. Я шукав причини, чому наш сорокамільйонний народ не виборов собі своєї держави…, бо у нас не помагає авторитет, а звідси егоїзм і отаманія. Це гидра, що шматувала і торощить наші ідеали. Тому муситься піднести в нас авторитет, а з цим, почуття відповідальності за свої вчинки. Це можна зробити літературою. Без Бога і релігії жодний авторитет неможливий. Для того я у своїх писаннях і підношу: Бог і Вітчизна…»
Професор Львівської національної академії мистецтв, скульптор, автор барельєфу Василь Гурмак побажав школярам навчатись створювати прекрасне, талановите, навчитись творити з душею, мати багате духовне життя.
Завершився урочистий захід церемонією посвячення першокласників у шкільну організацію «Козацька республіка». Наймолодші школярі пообіцяли виконувати всі козацькі заповіді та отримали символічні посвідчення козачат. Вони також на шкільному подвір’ї виклали тризуб з живих квітів.
Після урочистостей, гості свята побували у зразковому музеї о. Осипа Лещука. Екскурсію провела його завідувач Марія Лотиш. Наш славний земляк, Січовий стрілець, священник і письменник, репресований сталінським режимом, залишив по собі художні твори «Кроваві сліди», «Воскресіння», «Ждалаждала козака», «Ганя» та інші. Є також автором ряду теологічних праць. Все своє життя Осип Лещук займався опікунською діяльністю: дбав про бідних, сиріт, калік, безробітних. Спілкувався з митрополитом Андреєм Шептицьким, Осипом Маковеєм, Богданом Лепким… Ось таким велетнем духа і слова був наш славний земляк Осип Лещук. Тож бережімо про нього пам’ять!
Ганна БРОДЮК,
Василь СОРОЧУК.
