Головна Політика Бути чи не бути Сокальському району?

Бути чи не бути Сокальському району?

Стала відома попередня модель нового адміністративного устрою нашої області. Її пропонують поділити на 7 районів – Дрогобицький, Золочівський, Львівський, Новояворівський, Самбірський, Стрийський, Червоноградський.

22 лютого відбулася нарада голів районних рад та адміністрацій. У рамках «круглого столу» «Формування нового районного поділу Львівської області» обговорювали створення нових районів. Фото проекту виклав у Фейсбуці депутат обласної ради Михайло Задорожний.

Отож, до обговорення пропонують таку модель.

До Дрогобицького увійдуть міста Дрогобич, Борислав, Трускавець і Дрогобицький район.

До Золочівського – Золочівський, Бродівський, Буський, Перемишлянський райони, Ходорівська ОТГ, яка входить до складу нинішнього Жидачівського району.
Львівський район складатиметься з міста Львів, Пустомитівського району, Дублянської, Жовківської, Куликівської ОТГ, які входять до складу нинішнього Жовківського району, Жовтанецької і Новояворичівська ОТГ, які входять до нинішнього Кам’янкаБузького району.

До Новояворівського району увійдуть Яворівський, Городоцький, Мостиський райони, Рудківська ОТГ, яка входить до складу Самбірського району.
Самбірському району належатимуть місто Самбір, Самбірський район, крім Рудківської ОТГ, Старосамбірський, Турківський райони.

Стрийський район включатиме міста Стрий, Моршин, Новий Розділ, Стрийський, Сколівський, Миколаївський райони, Жидачівський район, крім Ходорівської ОТГ.
До Червоноградського району увійдуть місто Червоноград, Сокальський район, Кам’янкаБузький район, крім Жовтанецької та Новояричівської ОТГ, Жовківський район, крім Жовківської та Куликівської ОТГ, Радехівський район.
За матеріалами ЗМІ.

Прокоментувати умовний поділ Львівщини на райони ми попросили голову

Сокальської районної ради Миколу ПАСЬКА. Ось що він сказав:

– З приводу зустрічі, яка відбулась 22 лютого у Львівській ОДА, скажу наступне. Поперше, захід проводили громадські організації. Це – Центр політикоправових реформ і Інститут регіонального розвитку, які очевидно попросили ОДА виступити таким майданчиком для обговорення. Дискусія не носила якийсь конкретний характер певних законодавчих ініціатив, а було суто теоретичне наукове обговорення даної реформи. В зустрічі взяли участь чимало людей, які називають себе експертами адміністративної реформи, а також реформи органів місцевого самоврядування.

Насправді дискусія, яка відбулася в Львівській ОДА за участю цих експертів, породила більше запитань, ніж дала відповідей. Тому що під час обговорення для нас стало очевидно, а були запрошені голови районних рад Львівщини, приїхали деякі голови ОТГ і РДА, а також депутати Львівської обласної ради, що до цього часу навіть на рівні так званого експертного чи наукового середовища не визначено, які повноваження повинні мати так звані укрупнені райони чи повіти. Але загальна думка щодо їх повноважень – це найнижчий рівень саме державної влади. Тобто, якщо на рівні ОТГ фактично будуть відсутні такі структури як державні районні адміністрації, всі делеговані повноваження, які зараз мають РДА, мають перейти і вони фактично вже перейшли в новостворені територіальні громади. З цього приводу залишилась дискусія, а чим же будуть управляти органи державної влади, вертикаль від Кабінету Міністрів і Президента України, на рівні великих районів?

І з цього приводу фактично відбулася теоретична дискусія. На мою думку, науковцям було цікаво почути представників органів місцевого самоврядування. Фактично за своєю суттю, рівень районів, цих укрупнених адміністративних одиниць, повинен залишатися на рівні таких загальних проблем, які об’єднують територіальні громади, які будуть розміщені на території цього району. Це так званні районні чи повітові дороги; вторинне медичне обслуговування. Це лікарні, які теж мали б управлятися на загал, бо вони будуть обслуговувати не одну об’єднану територіальну громаду; загальні спортивні школи, в яких мають навчатися діти з територій, які належить кільком об’єднаним територіальним громадам. А також – музеї, чи наприклад, оперна зала, якою будуть користуватися жителі району. Теорія повноважень цього району належить до таких загальних питань. Розподілу земель, ділянок, район не буде мати.

Ці питання передаються на рівень об’єднаної територіальної громади. Так за теорією пропонують зробити науковці.

На території району має бути присутнім або голова районної державної адміністрації, або пропонується ввести замість нього посаду префекта, який аналізуватиме дотримання законодавства у діяльності органів місцевого самоврядування, у прийнятті рішень і т. д. Тому говорити про те, що була вже на зустрічі озвучена пропозиція щодо формування таких укрупнених районів, я вважаю передчасно.
Укрупнення районів експерти називаються другим етапом адміністративно-територіальної реформи. Щоб розпочати його треба спершу завершити перший, тобто завершити формування об’єднаних територіальних громад, тоді вже можна буде говорити про створення якоїсь адміністративної одиниці, яка б на рівні великої території мала б якісь певні свої повноваження і функції. Фактично, за умов територіальної реформи, яка зараз відбувається в частині формування об’єднаних територіальних громад, всі повноваження, які на сьогоднішній день мають районна адміністрація і районна рада, передають в органи місцевого самоврядування об’єднаної територіальної громади.

Чому саме Червоноградський, а не Сокальський район? Це питання я порушив особисто під час дискусії. Експерти намалювали на мапі великий район, в який би ввійшли Сокальський і Радехівський райони, частина Жовківського та Червоноград. Якщо дивитися чисто географічно, то Червоноград є наближеним до центру цієї території. Відповідно до законодавства так звані майбутні районні центри повинні спиратися на крупні міста, на які зав’язані комунікації, дороги… Але навіть не виходячи з доцільності формування району у такому великому масштабі, виникає питання по назві. Якщо ми маємо історію району, з містами, яким по 700, а деяким понад 1000 років і прив’язуватися до назви міста, яке має лише 6070 років, і яке було створено під певні задачі, що стояли у радянський час, вважаю, буде, м’яко кажучи, некоректно до історії нашого краю. На мою думку, назва Червоноградський район нівелює історичні здобутки нашого регіону. Тобто не можна оцінювати проведення цієї першої наукової конференції чи «круглого столу», як реальний крок по створенню чи назві району. Я пам’ятаю, коли дискусія йшла про перший етап реформи по створенню ОТГ. Вона тривала кілька років перед реальними якимось рішеннями. Була довготривала дискусія. Вона проводилися в громадах, в наукових й експертних колах, в органах місцевого самоврядування. Тому розцінювати проведення першого «круглого столу» на тему укрупнення районів області, другого етапу реформи, вважаю, передчасно.