Головна Політика Депутати Сокальської районної ради визнали роботу Голови РДА Олега Пелиха незадовільною і...

Депутати Сокальської районної ради визнали роботу Голови РДА Олега Пелиха незадовільною і висловили недовіру

на сесії Сокальської районної ради
на сесії Сокальської районної ради

14 лютого завершила роботу XVI сесія VII скликання Сокальської районної ради. На другому пленарному засіданні розглядались декілька питань. Перше – «Про визнання роботи голови Сокальської райдержадміністрації Пелиха Олега Зіновійовича незадовільною». Спочатку депутати заслухали інформацію голови РДА про виконану роботу в 2016 році, а далі перейшли до запитань.

Олег Кожушко поцікавився майбутньою децентралізацією, а саме, чи голова райдержадміністрації свідомо чи не свідомо подає чотири громади? О. Пелих відповів, що питання ще не закрите, його потрібно обговорювати, опрацьовувати разом.
Володимир Пограничний висловив думку, що депутати чекали інформацію про проведену роботу, а не статистичні дані. В інформації, яку подав голова РДА, є чимало досягнень, які жодним чином не залежать від роботи адміністрації (для прикладу назвав «обсяг виробництва і реалізації продукції тваринництва»). Така ж ситуація і щодо результатів мікропроектів (тут заслуга людей, котрі їх писали). Також у доповіді є досягнення у частині реалізації і проектів «ЄСПРООН (хоча навіть РДА не пропонувала виділити кошти на їх співфінансування). Болючим є питання автомобільних доріг. З цього приводу депутат поцікавився, що зробила адміністрація для освоєння коштів державного бюджету? По відтинку дороги ЧервоноградПеретоки роботи повинні були проводити на території Скоморохівської сільської ради, однак зробили у Червонограді.
Олег Пелих: Зараз ми готуємо ряд програм і по кожному питанню напрацьовуємо, що і куди скеровувати. Цього року зміниться підхід до роботи з районною радою. На розгляд питань керівники ходитимуть на профільні комісії.
Розповів про ситуацію з дорогами і проблемами з підрядниками, які склалися минулого року, зазначивши, що тепер шукатимуть не одного підрядника, і щоб у березніквітні на кожну ділянку був уже він визначений. Погодився, що по мікропроектах це не є повністю заслуга голови РДА, це спільна робота багатьох людей, спільна перемога.
Олег Солодяк поцікавився, які є у районі підприємства із заборгованістю по зарплаті? Очільник РДА відповів, що першим і найбільшим у цьому переліку є підприємства вугільної галузі. А банкрутами є «Львівська збагачувальна фабрика» і Червоноградська автобаза.
Андрій Сенюк: Це мав бути звіт голови адміністрації по делегованих повноваженнях. У ньому мало б бути, які програми прийняті районною радою, які кошти виділені. Поцікавився інформацією про дороги, що саме зроблено і скільки коштів виділено.
О. Пелих: Депутатам адміністрація надасть детальну інформацію по коштах в розрізі по дорогах.
Петро Андрущак повідомив, що робота по дорозі Тартаків-Шарпанці не була зроблена, а по дорогах Белзької зони більша заслуга голів сільських рад (вони самі знайшли підрядників). По програмі придбання житла для дітейсиріт поцікавився, що заважало адміністрації звернутись в районну раду з проханням виділити ще додаткові кошти. Через це їх не виділили ні з районного, ні з обласного бюджетів.
О. Пелих: З одного боку я з вами погоджуюсь, з іншого – ні. Ряд різних проектів – це є наша спільна робота. Це є спільні наші проблеми і нам спільно потрібно шукати шляхи їх вирішення. Щодо купівлі житла сиротам попросив доповісти начальникa служби у справах дітей Сокальської РДА Галину Федаш. У 2016 році районна рада пішла на зустріч і виділила 46 тис. грн. для придбання житла трьом дітям (плюс 60 тис. грн. обласний бюджет). Вона повідомила, що частина документів на сесії районної ради пропала. В грудні 2016-ого ще раз звернулась до депутатів на сесії, де було виділено додатково кошти. Однак на той час уже обласна програма перестала співфінансувати цю програму. Тому, дану хату не змогли купити (правда згодом знайшовся меценат, котрий купив її одній дитині).
Микола Пасько: Документи, які, так би мовити, «пропали» із засідання, їх не було в районній раді. Галина Федаш свідомо обманює присутніх.
Роман Шевчук: Ви подавали інформацію, що головним порушником по перевезеннях був ФОП Йонка, але, переглядаючи вашу інформацію, бачу, що створена комісія виявляла чимало порушень в усіх перевізниках. На цей час скасовано значну кількість рейсів. Що робити людям, котрі не можуть добратись в районний центр, в тому числі і держслужбовці? Він також висловив своє незадоволення тим, що дорога СокальСтоянів не була зроблена, а кошти повернулись у державний бюджет.
О. Пелих: По перевезеннях зроблена колосальна робота. Коли ми почали вивчати стан пасажирських перевезень і розглядали документи, то виявилось що їх майже не було.
Микола Поліщук звернув увагу на неправильний підхід адміністрації до виконання проектів. Пріоритетом для райдержадміністрації і першими для підтримки мають бути ті люди, котрі хочуть щось зробити, знаходять відповідні кошти. А також нагадав про обіцянку, яку дав голова РДА під час голосування за кошти на освіту, що значну частину грошей буде повернено іншими шляхами.
О. Пелих погодився, що Княжівська громада – одна з тих, хто був готовий найбільше вкладати кошти. Завдяки залученню М. Поліщуком підрядника з Волині вдалось виконати роботи.
Роман Монастирський: «Говорити – не мішки носити». Складається враження, що ми багато говоримо, а мішки носити приходиться іншим. Це в тому розумінні, що за всі мішки потрібно відповідати. Вперше за багато років у нас така прірва між районною радою і адміністрацією. Вперше звіти голів районної ради і райдержадміністрації відбувалися не на одній і тій ж сесії. Голова районної ради швиденько прозвітувався на позачерговій сесії, а тепер, я так розумію, що ви дружно готувалися, щоб показати своє велике «фе» голові адміністрації. Так не повинно бути. Я вважаю, що робота голови адміністрації і усієї адміністрації по відношенню до тих умов, в яких ми працювали у 2016 році, є задовільною.
Василь Бойко: Районна рада зверталась до вас з листами, щоб подали проект соціальноекономічного розвитку на 2017 рік, які так і не були подані.
О. Пелих: Ці програми будуть подаватися найближчим часом, коли все опрацюють. По кожній програмі буде обговорення і з відповідними депутатськими комісіями, а вже тоді їх подаватимуть на затвердження.
Ігор Плечінь: Весь час чую про співпрацю. Яка може бути співпраця, коли голова бюджетної комісії районної ради по радіо дізнається, що буде виділено 8 мільйонів гривень на дороги.
О. Пелих: Це є попередньо, ми готові спільно все проговорювати. Напрацьовуємо перспективи на 2017 рік.
Далі виступили депутати з приводу рішення.
Олег Солодяк: Щоб отримати позитивний результат для району, обов’язково мають співпрацювати два поверхи (мав на увазі РДА і районну раду – автор), тоді буде максимальний результат. На моє переконання програма «Дороги Сокальщини» була не виконана, в першу чергу, по причині того, що адміністрація погано попрацювала, хоча в тому плані нам «допомогли» активісти. Три мільйони ні за яких умов не мали повертатись у бюджет. Неадекватно десь працювала адміністрація в плані перспективного плану створення ОТГ. Були подвійні, потрійні стандарти. Не достатня робота є й по Пристанській школі, Сілецькому дитячому садочку, басейну школиінтернату.
Про своє бачення роботи голови адміністрації з позиції голови депутатської комісії з питань соціального захисту населення сказав Микола Поліщук: гострою проблемою постало питання виплати депутатами одноразової допомоги. Структурні підрозділи РДА в плані соціального захисту населення працювали незадовільно. Виплати надходили через чотири а то й шість місяців, тоді як людям кошти потрібні негайно на медикаменти.
О. Пелих відповів, що дійсно така робота неприпустима. Буде повністю змінений підхід до співпраці.
Олег Іванчина: Мене дуже здивувало те, що в районній газеті у звітах кожного з голів (РДА і районної ради) вони не згадують один про одного. Давайте не розхитувати обстановку. В цілому жителям району далеко до тощо що тут робить влада: чи сваряться чи разом працюють. Їм потрібен результат.
Андрій Сенюк: Звичайно, коли було питання прийняття бюджету і постала критична ситуація, голова РДА пробував спілкуватися. Але, якщо дивитись по окремих питаннях, то навіть, якщо п. Олег каже так, то виходить, як каже пан Монастирський. А так, як не було представлено в програмах, які стосуються агропромислового розвитку, то розповів, які були реалізовані, а які ні. У звіті також нічого не сказано про терикони. Вважаю, що в плані екологічних програм адміністрація незадовільно виконала свою роботу.
О. Пелих: Вперше цього року не звучить Сокальський район по торфяниках. Щодо терикону, то торік кошти не виділялися для району. Зараз розроблений проект і він затверджений, залишається прем’єру підписати його (тобто це виділення коштів). Головний розпорядник коштів облдержадміністрація. І буде оголошено конкурс на гасіння даного терикону.
Далі депутати перейшли до голосування.
В цілому за відповідне рішення проголосував 21 депутат з 26 присутніх, 1 – «проти», 1 – «утримався», 3 – не голосувало.
Після прийнятя даного рішення була винесена пропозиція про внесення в порядок денний питання про недовіру голові Сокальської РДА Олегу Пелиху. Створено було тимчасову лічильну комісію, в яку ввійшли депутати Олег Кожушко, Наталія Дашковська, Стефанія Мединська, Ігор Плечінь, Петро Андрущак, Євгенія Плетінка, Роман Волос, Петро Глушко, Ігор Гуз, Роман Монастирський. На своєму засіданні члени комісії головою обрали О. Кожушка. Після виготовлення бюлетенів, він розповів про порядок голосування.
За недовіру голові Сокальської райдержадміністрації Олегу Пелиху проголосувало 19 депутатів з 26 присутніх на пленарному засіданні (всього 37). Недійсними було три бюлетені. Четверо депутатів не підтримало недовіру очільнику РДА. Окрему думку після проведення голосування записав Р. Монастирський (він один не підписав протокол), що таємна процедура голосування проходила в кімнаті, яку до цього не оглянули члени комісії.
Депутати затвердили протокол про результати таємного голосування про недовіру голові Сокальської районної державної адміністрації Пелиху Олегу Зіновійовичу («за» – 20, «проти» – 0 «утрималися – 4, не голосували 2, відсутні – 11).
Депутати підтримали такі звернення:
до Президента України П. Порошенка, Голови Верховної Ради України А. Парубія, Прем’єрміністра України В. Гройсмана, Генерального прокурора України Ю. Луценка, голови НАЗК Н. Корчак щодо формальної боротьби з корупцією»;
до Львівської ОДА, Львівської обласної ради щодо створення лікарні інтенсивного лікування другого рівня з центром Сокальського госпітального округу в м.Сокаль;
до Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, Львівської ОДА, Львівської обласної ради щодо блокади торгівлі з терористами в Луганській і Донецькій областях.
А також ряд звернень до посадових осіб «Про створення ключової науковонавчальної лабораторії «Деревинознавства» в Національному лісотехнічному університеті України». Андрій Сенюк пояснив основну мету створення лабораторії: щоб профільні міністерства спільно з Національним лісотехнічним університетом України створили ключову навчальнонаукову лабораторію «Деревинознавства» для вирішення нагальних питань лісової галузі. Одним з основних завдань лабораторії малa б стати розробка нових та енплементація європейських стандартів у лісовій галузі.
Станом на сьогодні в Україні діє мораторій на експорт необробленої деревини (кругляка) за кордон. У зв’язку з вимогою Євросоюзу в 2017 році можливе скасування цього мораторію, що може призвести до подальших втрат для України, як економічних, так і соціальноекологічних.
По суті для лісової галузі сьогодні є небезпека залишитися сировинним придатком для Європи, при цьому що лісистість в Україні вже сьогодні критична (по документах 16%, в реальності науковці оцінюють як 1314%, а оптимальна мінімальна лісистість для України – 20% площі).
Сьогодні в Україні в лісовій галузі діють старі стандарти (ще радянські), в результаті лісопродукція продається за кордон по суттєво заниженим цінам. Якщо дозволять ще й продавати кругляк, це призведе до суттєвих втрат до бюджетів усіх рівнів.
Якщо б таку лабораторію створили і вона розробила нові стандарти, які б почали діяти, то вартість деревини на експорт зросла б мінімум в два рази.
Вартість деревини на музичні інструменти і художні вироби зросте орієнтовно від 5 до 40 разів. Сьогодні багато такої деревини продається просто під виглядом дров, а реальна її вартість може бути 10 тисяч євро за один кубометр. Сокальський район, маючи багато лісу, отримав би додаткові надходження до бюджету, як й інші бюджети в країні (при цьому з бюджету району ми не виділяємо на лабораторію ні гривні.)
Реальна вартість за деревину не буде провокувати величезний попит, як є зараз. Тому рубатимуть набагато менше лісів, а доходи в бюджет збільшаться.
Такі профільні лабораторії, або цілі інститути (штат в межах розумного) є в кожній європейській країні, в нас поки що немає.
Доцільно її створювати при НЛТУ України, оскільки це профільний вищий навчальний заклад і один з найстарших в Україні. (Новий інститут, на мою думку, недоцільно створювати, оскільки потрібні додаткові ставки для керівництва і бухгалтерії, а при університеті це вже все є).
Проголосовані запити депутата Стефанії Мединської до керівника Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк», голови Львівської ОДА О. Синютки, голови Сокальської районної ради М. Паська, депутата Львівської обласної ради C. Касяна, керуючої ТВБВ №10013/0258 С. Ксьонжик про підтримку звернення щодо продовження роботи Тартаківського відділення Ощадбанку; депутата Ярослава Гавриліва до голови Сокальської РДА О. Пелиха про збільшення кількості автобусних рейсів до сіл Лешків та Русин та про відновлення автобусного рейсу «СокальВаряж» о 10. 45 год. із Сокаля та об 11.30 год. із Варяжа.
На цьому сесія завершила роботу. Депутати виконали Славень.
Юлія СОРОЧУК.
Фото автора.