Напередодні Дня вишиванки, справжнім святом для народних майстринь та шанувальників вишивки став вихід у видавництві «Джезва» книги «Чорноцвіт» нашої краянки зі Спасова Віри Чипурко. Якісний друк забезпечила друкарня «Коло».
Великий мистецький альбом присвячений сорочкам Надбужанщини кінця XIX – початку XX століть. Формат 24,5х34 см., 420 сторінок. У виданні авторка описала та відмалювала крої та орнаменти 60 сорочок – 52 жіночих і 8 чоловічих, зробила розкладки схем 408 взорів – 386 із сорочок і 22 із клаптиків збережених фрагментів. Для зручності майстриням, Віра Чипурко зобразила крій, віддзеркалення орнаментів, підписала розташування кожного взору, прорахувала кількість хрестиків у рапорті, показала цілісне розташування вишивки на сорочці. Вона також розробила покрокові схеми технік вишивання, змережування, поетапність шиття.
Етнографічний нарис про регіон побутування та історичні світлини допоможуть читачеві чітко відрізняти місцеві та запозичені елементи орнаментів. Також у книзі можна ознайомитись з фрагментом етногафічного дослідження Броніслава Сокальського «Повіт Сокальський під поглядом географічним, етнографічним, історичним та економічним» 1899 р. у перекладі з польської мови, який також зробила п. Віра. Книжка цінна і багата інформацією, це також розкішний мистецький альбом, який може бути гарним репрезентабельним подарунком.
Праця над книгою тривала понад тридцять років, і відкриває нову сторону відомих легенд і міфів про надбужанські сорочки, які вже всі звикли називати сокальськими. Сокальська сорочка – ця назва виникла сама собою серед дослідників і етнографів для ознакування сорочок, які створювало і носило українське населення території Надбужжя у другій половині ХІХ – початку ХХ століття. Це Червоноградський район (у 1940-2021 р. – Сокальський, Радехівський), Володимир-Волинський район (Іваничівський, (у 1957-1962 – Нововолинський)), Холмщина (Польща). Крій і вишивка на Сокальщині надзвичайно різноманітні. Навіть сусідні села могли носити зовсім інший одяг, про що свідчать збережені зразки і давні фото. Вишиті сорочки Надбужанщини знищені часом, свідомо радянською владою та несвідомо нерозумними нащадками. Вони розлетілись по приватних колекціях цілого світу без ознакування регіону створення. Поодинокі зразки зберігаються у краєзнавчих музеях. Авторці вдалось відтво-рити орнаменти деяких з них по світлинах (якісних і не дуже), які є у вільному доступі в мережі інтернет. Частково це замальовки з її етнографічних пошуків, результат роботи з музейними експонатами та дослідження матеріалу з приватних колекцій.
– Працюючи над книгою, мені важливо було створити повний «паспорт» сорочки – крій, взір, розташування його на виробі, – зазначила п. Віра Чипурко. – Це дасть можливість майстрам відтворювати повні копії давніх артефактів, черпати натхнення для нових витворів. Щоб повністю охопити різноманітність давнього одягу території Надбужжя потрібно було б видати зо 30 таких томів, у яких були б подані кольорові сорочки, розвиток Галицької моди, сорочки національних верств, відмінності одягу по селах, розкішні запаски, намиста, чарівні горсаки, елегантні мальованки, естетика крою верхнього одягу. При створенні виробів та схем за мотивами Надбужанщини хочу побажати майстрам, художникам, вишивальницям не привносити запозичень. Творіть свої неповторні зразки за мотивами баченого. Не вся вишивка чорним сокальська. Не вся сокальська вишивка чорним.
Поради вишивальницям від авторки книги, виріб, навіть без орнаменту, але з викінченими краями дрібними петельками і дворядною стебнівкою буде більш характерним, ніж запозичений орнамент, виконаний монохромом. Надто плавні і правильні квіти здешевлять вашу роботу. Також дико виглядають вставки з мережок, особливо фабричних. При створенні листочків чи галузок не бійтесь різких поворотів, асиметричності, динаміки і контрасту. Використовуйте білий простір полотна для надання легкості і повітряності. Геометричні орнаменти поєднуйте широкими і вузенькими фризами. Уникайте вертикального розміщення взорів на уставці та рукаві.
Віра Чипурко – експерт художньої та народної вишивки, етнограф, художник та дизайнер друкованої продукції. У співавторстві з Марією Чумарною мисткиня видала книжку «Вишивання долі», по символіці та техніці вишивання. Книга розкриває можливості впливу людини на долю, на здоров’я власного тіла, благополуччя, благополуччя сім’ї і роду, через повернення до джерел духовного знання наших предків. Особливістю книжки є те, що техніки вишивання подані як для праворуких, так і для ліворуких. Також розробила дизайн книжки Марії Чумарної «Тайнопис вишивки». А книга «Чорноцвіт» вийшла друком завдяки потужній вишивальній спільноті України.
Любов ПУЗИЧ.
Фото з сімейного альбому сім’ї Чипурків.
