ВЕРВЕЧКА, ЩО ЗВ’ЯЗУЄ ПОКОЛІННЯ
У переддень Нового року в Сокальському народному домі витав різдвяний дух: проходила виставка «Дідухи-обереги» народних майстрів Галини та Василя Герусів з села Волиця. Сплетений із колосків різдвяний атрибут відомий з прадавніх часів в Україні – символ кінця одного та початку наступного року. Із примовляннями й побажаннями здоров’я і благополуччя наші прадіди заносили до хати на Різдво дідух – пшеничний сніп, у який вплітали льон, волошки й інший сухоцвіт, калину, маківки, давні символи добра і багатого врожаю. Цей сніп – оберіг, захисник роду, вервечка, що зв’язує покоління.
Сьогодні цей старовинний оберіг потроху повертається в наше життя та домівки. І щоб там не говорили скептики, дідух, як і вишиванка, вважається, оберегом українського народу, символом та елементом самоідентифікації українця, який відображає українські традиції та звичаї.
Виготовити оберіг не так просто, як здається на перший погляд, це вміння передавалось від покоління до покоління. Лише у вмілих руках звичайні колоски перетворюються на справжні витвори мистецтв, які мають сакральне значення. Майстерність їх виготовлення потребує навиків та терпіння. Понад десять років в’яжуть дідухи Василь і Галина Геруси, які кажуть, що на вивчення «мови» колосків їм пішов не один рік. Нині вони охоче передають свої знання усім бажаючим:
– Кожна зернина щось означає, – розповідає пан Василь. – Наприклад, ячмінь – це прадавнє коріння роду, бо він є найдавнішою рослиною на землі. Льон – символізує затишок і достаток, овес – добро і мир, пшениця – це дар життя, довголіття, єднання, багатства і щедрості землі, жито – багатство і красу. Пучки колосся зверху обрамлювали кольоровими стрічками, засушеними травами і польовими квітами. На наших теренах обв’язували синьо-жовтими і червоно-чорними стрічками, які символізували любов, велич і красу.
Народний умілець розповів, що почав творити українські обереги випадково. Працював агрономом у колгоспі, любив милуватися красою колосся. Якось дивлячись на ниву вирішив зробити сніп. Відтоді це стало його улюбленим заняттям, яке приносить йому задоволення та умиротворення на душі. Згодом до нього долучилася дружина Галина Петрівна, яка також захопилася їх виготовленням. Нині у неї своя різдвяна колекція оригінальних дідухів на трьох ніжках. На виготовлення оберега волицькі умільці витрачають декілька годин, а на великий – декілька днів, іноді навіть місяць. Колосся та трави заготовляють влітку.
Експозиція виставки складалася із понад тридцяти солом’яних оберегів, 12 з них – це роботи пані Галини. Всі вони мають різні форми, особливості плетіння та розміри. Найвищий має майже два метри, його виготовило подружжя для того, щоб він за доброю традицією прикрасив площу Січових стрільців Сокаля напередодні Святвечора. Для подружжя – це третя виставка дідухів. Дві останні відбувалися декілька років тому в музеї «Людина. Земля. Всесвіт».
Пан Василь каже, що ця виставка – подяка Отцю Небесному за хліб насушний, бо з маленької зернинки виростає гарний врожай, з якого згодом увесь рік печуть хліб. А ще за прожитий у силі і здоров’ї рік, бо соломоплетіння і скандинавська хода – два його захоплення, які дають йому в 78 років енергію та наснагу до життя. Свої вироби він дарує людям на радість, на здоров’я, бо вірить, що солом’яні обереги здатні відвернути біду. Недарма в народі казали: «Дідухи до хати – біда із хати». Його солом’яні обереги прикрашали оселі на Різдво багатьох знаних людей, серед яких архієрей ПЦУ, митрополит Львівський Макарій, Євген Нищук, Руслана Лижичко, Юлія Тимошенко… Й досі зберігаються дідухи з попередніх років у Сокальській міській раді та Волицькій школі. Народний умілець вже не один рік, напередодні новорічно-різдвяних свят, проводить майстер-клас з виготовлення солом’яних дідухів. Учні та їхні батьки охоче навчаються їх плести. Складаючи колосок до колоска, співають та колядують. Чоловік радіє, що молоде покоління повертається до народних традицій. Вважає, що дідух на Святвечір приносить в родину святковий настрій і затишок.
Відвідувачі виставки впродовж тижня мали змогу помилуватися оригінальними виробами майстрів. Кожен з них не повторюється, і є маленьким солом’яним дивом й побажанням для всіх щастя, добра, процвітання та миру в Україні.
Депутат Львівської обласної ради Олег Фенчин, який вперше побував на виставці дідухів-оберегів подружжя, приємно вражений роботами волицьких умільців, які плекають прадідівські українські традиції на наших теренах. Свої враження від виставки він залишив у Книзі відгуків, подякувавши народним умільцям за відродження українських традиції, які єднають покоління. Так як і багато інших сокальчан, які побували на виставці.
Побажав подружжю народних умільців творчих успіхів у такій важливій справі – продовження та відродження стародавніх традицій українського народу й Сокальський міський голова Сергій Касян, який вважає, що якщо б не такі люди, як Василь і Галина Геруси, то давнє українське ремесло виготовлення солом’яних різдвяних прикрас на наших теренах вже б забулося. Він подякував їм за те, що вчать підростаюче покоління любити природу, вивчати українські обряди, шанувати звичаї та традиції.
Любов ПУЗИЧ.
