Та, на жаль, цей процес й досі не зрушився з місця, хоч, як каже Белзький міський голова Олексій Макух, його розпочав ще 12 травня 2015 року попередній керманич міста Володимир Муха, який своїм розпорядженням ініціював добровільне об’єднання територіальних громад, що було передбачено чинним законодавством. 1 червня 2015 року відбулося громадське обговорення за участю депутатів, белзян, на яке також запросили голів та мешканців навколишніх сільських рад та всіх бажаючих.
Першого червня 2015 року було прийняте рішення Белзької міської ради про створення ОТГ у вище згаданій конфігурації. З липня того ж року в Сокальську РДА скерували пакет документів. Місяцем раніше Белзький міський голова В. Муха надіслав листи в кожну з сільських рад, щоб вони розглянули пропозицію щодо об’єднання в Белзьку ОТГ і прийняли рішення сесій про об’єднання на громадське обговорення у своїх населених пунктах. Однак далі справа не пішла.
– 28 вересня 2016 році уже я, як міський голова, – розповідає пан Олексій Макух, – повторно розпочинаю процедуру проведення створення Белзької ОТГ: розпорядженням ініціюю добровільне об’єднання, проводжу громадське слухання, скеровую до усіх вищезгаданих голів сільських рад прохання розглянути на громадських слуханнях і винести рішення про об’єднання. Ці листи були вручені під частренінгу-семінару, який проводили у приміщенні Белзької міської ради спеціалісти Львівського центру розвитку місцевого самоврядування у рамках проєкту «Підтримка реформи місцевого самоврядування в Україні», що реалізується Інститутом громадянського суспільства за підтримки Європейського Союзу. Фахівці презентували ресурсний потенціал Белзької ОТГ Сокальсь- кого району. Вони проаналізували спроможність майбутньої ОТГ на основі економічних показників, які їм попередньо подали всі громади. На тренінгу були також присутні представники районної ради й РДА, а також громадськість міста.
4 листопада 2016 року тільки Карівська сільська рада надіслала своє рішення про те, що вони не бачать доцільності в об’єднанні з Белзькою міською радою.
Після внесених змін у законодавство щодо об’єднання територіальних громад, вдруге 20 липня 2018 року ініціюю згідно з новою методологією створення Белзької ОТГ, громадське слухання на 27 липня. Белзька міська рада повторно приймає рішення про створення ОТГ і запрошує вище названі громади до добровільного об’єднання. І 27 липня це рішення отримав на руки кожний голова місцевих рад, про що засвідчують їхні підписи. На жаль, ніхто не відреагував і цього разу. Ми знову наштовхнулися на глуху стіну непорозуміння. Керівники сільських рад проігнорували наші листи і не надали жодних письмових відповідей та рішень сесій ні «за», ні «проти». Не надали також протоколи громадських слухань, що проводилися по селах, таким чином порушивши всі норми процедури. Так усе й «затихло». Не сприяла нам у цьому й РДА, яка зайняла пасивну позицію в процесі. Оскільки всі терміни на теперішній час вийшли, а навколишні ради так і не спромоглися на прийняття будь-якого рішення, залишається чекати на примусове об’єднання в ОТГ. Більшість створених раніше ОТГ процвітають, зробили багато для розвитку своїх населених пунктів та громад. Шкода, бо ми втратили шанс на отримання матеріальної підтримки з боку держави на розвиток позицію в процесі. Оскільки всі терміни на теперішній час вийшли, а навколишні ради так і не спромоглися на прийняття будь-якого рішення, залишається чекати на примусове об’єднання в ОТГ. Більшість створених раніше ОТГ процвітають, зробили багато для розвитку своїх населених пунктів та громад. Шкода, бо ми втратили шанс на отримання матеріальної підтримки з боку держави на розвиток Белзької ОТГ.
І це справді так, бо як стверджують фахівці, через те, що громада не утворилася на старті реформи у 2015 році, її втрати перевищують прогнозований річний бюджет у кілька разів. Всього громада втратила 88 млн. 115 тис. грн., з них 19 млн. 755 тис. грн. державної субвенції на розвиток інфраструктури, 9 млн. 506 тис. грн. базової дотації. Ці кошти могли б скерувати на ремонт автомобільних доріг, проведення освітлення, каналізування чи водовідведення. Дуже хочеться почути аргументовані коментарі навколишніх очільників рад про втрачені можливості і для їхніх громад в тому числі.
Що ж завадило іншим громадам «взяти шлюб» з Белзькою міською радою, розповіли нам голови сільських рад, які умовно мали увійти у Белзьку ОТГ згідно з перспективним планом.
Володимир МОНЧУК, Жужелянський сільський голова:
– На початку адмініс- тративно-територіаль- ної реформи Жужелянська сільська рада була в авангарді об’єднання. За перспективним планом Белзька ОТГ мала створитися у конфігурації: Белзька та Угнівська міські, Ванівська, Жужелянська, Корчівська, Домашівська, Карівська, Хлівчанська, Мурованська сільські ради.
У Белзі є наявна інфраструктура для існування центру ОТГ. Здавна жителі наших сіл туди ходили на ярмарок, колись уже був Забузький район, який об’єднував усі населені пункти, крім Угнова та Карова.
У селах Жужелянської сільської ради відбулися громадські обговорення. Ми зібрали необхідні документи для об’єднання. Однак віз і нині там, бо немає серед керівників місцевого самоврядування єдності у цьому питанні. Крім того не всі хочуть об’єднуватися навколо Белза. Мають надумані якісь амбітні плани та не розуміють важливості та необхідності даної реформи. Однак вона невідворотна. Як показують приклади, передавши повноваження та фінансові ресурси на місця, ми значно пришвидшимо розвиток нашої громади. Однак реформа невідворотна. І до кінця року ми мусимо об’єднатися в ОТГ. Тож хотілося, щоб цей процес відбувся безболісно для усіх мешканців Белзької зони.
Галина СІДЕЛЬНИК,
Корчівський сільський голова:
– На часі створення Белзької ОТГ. І я за те, щоб вона була створена, бо потрібна. Чому її ще немає?
Певно причина в тому, що відсутній лідер, який би став ініціатором такого об’єднання. Час такий настав, що ми повинні разом об’єднатися і працювати на свою територію, на розвиток громади. І у нас уже напрацьовано багато кроків.
Згідно з Перспективним планом створення територіальних об’єднаних громад, однією з чотирьох ОТГ, які були прогнозовані на Сокальщині, мала стати Белзька. В потенційну об’єднану територіальну міську громаду повинні були увійти Белзька і Угнівська міські, Ванівська, Домашівська, Жужелянська, Карівська, Корчівська, Мурованська, Хлівчанська сільські ради.
Зокрема, відбулося громадське обговорення, сесія прийняла відповідне рішення. Мешканці Стаївки та Корчівки бачать себе в Белзькій територіальній об’єднаній громаді. Сподіваємося, що адміністративна реформа дасть поштовх для розвитку Белза та навколишніх сіл. Її зміст – наблизити послуги до людей. Вони отримуватимуть їх у Белзі, де будуть працювати всі соціальні служби. Це змусить владу відремонтувати дороги та створити належну соціальну інфраструктуру. Гляньте, як змінилися Великі Мости після створення ОТГ. Є багато інших позитивних прикладів функціонування ОТГ уЛьвівській області.
Іван ВАСИЛИШИН,
Мурованський сільський голова:
– Відбулися громадські обговорення у кожному селі та «круглий стіл», де йшла мова щодо об’єднання в ОТГ. Однак люди не хочуть йти до Белзької ОТГ, кажуть, що навіть
їхати в Белзїм не на руку… Вважаю, що не можна мешканців села примушувати до недобровільного об’єднання. Це – грубе порушення основоположного принципу Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Наші селяни хочуть об’єднатися з Острівською сільською радою, бо маємо проблеми схожі. Та нам кажуть, що децентралізація передбачає укрупнення громад. Відомо, що реформа децентралізації влади має бути завершена до кінця 2020-го. Сподіваємося, що нас примусово ніхто не об’єднуватиме.
Ольга ВАЩИШИН,
Домашівський сільський голова:
– У селах Домашів, Діброва, Острівок, Воронів мешкають, в основному, люди старшого віку. Їм важко вийти в крамницю чи в Народний дім на місці, не те, що їхати до Белза
по такому бездоріжжю, яке є нині. І це головна причина, через що наші громадяни не хочуть до Белзької міської ОТГ. Проте Домашівська громада не спроможна самостійно утримувати школи, садочки, народні доми в цих селах. Через що об’єднання є неминучим. У кожному населеному пункті вже відбувся референдум, однак люди не проголосували за об’єднання, бо вважають, що найкраще, коли сам собі господар.
Проте у влади інше бачення адміністративного устрою України і ми маємо це прийняти. Нині проводиться реформа в різних галузях, зокрема, в медицині, освіті, які після реформування будуть фінансуватися органами місцевого самоврядування. Тож такі маленькі сільські ради, як наша, мусять об’єднуватися, бо інакше не виживуть. Іншого ж не дано. Єдине не знаю чи буде Белзька ОТГ фінансово спроможною, адже ні у Белзі, ні у навколишніх селах немає великих підприємств, які давали б надходження в бюджет.
За фахом я бухгалтер, теж рахувала. Знаю бюджет майже кожної сільської ради Белзької зони, знаю скільки потрібно витратити на освіту, садочки. Буде дуже складно. Єдине, що прибутковий податок залишиться в ОТГ. Багато маємо сільськогосподарських земель, можливо, вони наповнять місцевий бюджет. Фактично промисловості у нас немає, щоб бути спроможною громадою. Хіба зміняться самі податки. Надіюся на краще.
Іван РУСИН, Хлівчанський сільський голова:
– У селі Хлівчани найближчим часом мають відбутися громадські слухання щодо децентралізації. На жаль, мешканці села не в захопленні щодо об’єднання. Люди звикли, що у селі є своя сільська рада, куди можуть звернутися з будь-яких питань у будь-який час. Людей лякає невідомість. Створення єдиної об’єднаної територіальної громади призведе до напруженості серед населення, зниження соціальних стандартів, закриття шкіл та «вимирання» сіл. Реформа децентралізації в нашому регіоні не полегшить життя місцевому населенню, а, навпаки погіршить стандарти життя для кожного громадянина. Місцеве населення досить агресивно налаштоване проти проведення реформи децентралізації в нашому регіоні. Об’єднання громад в одну велику територіальну громаду з центром в місті Белз не несе перспективного розвитку нашій громаді і такі дії є неприйнятними і такими, що обмежують право територіальних громад на місцеве самоврядування. Ми не хочемо добровільно об’єднуватись, у Белза немає ні великих надходжень до бюджету, ні розвиненої соціальної інфраструктури. Чи буде ця громада ефективною, покаже час.
Володимир КОЧАЙДОВСЬКИЙ, Ванівський сільський голова:
– У 2018 році у Ванові, Глухові, Низах відбулися громадські слухання, на яких присутні обговорили питання щодо об’єднання в Белзьку ОТГ. Були присутні
Белзький міський голова, Мурованський, Острівський, Жужелянський сільські голови, а також депутат обласної ради Сергій Касян. На жаль, у мешканців сіл немає єдиної думки, Низи хочуть до Белза, жителі Глухова більше бачить себе в «союзі» з Мурованим та Островом, мовляв їх об’єднують шахтарські проблеми.
У думках «роздвоїлися» ванівці. Але наша земля біля Белза, тож з ким нам єднатися як не з княжим містом. Маємо протоколи зборів та громадських слухань, однак їх ще нікуди не надсилали. Треба розуміти, що створення ОТГ – це праобраз майбутнього адміністративно-територіального устрою, тому нам потрібно вже щось робити.
Мирослав КІНАС,
Карівський сільський голова:
– Жителі Карова не хочуть об’єднуватися з Белзом. І ми надіслали Белзькій міській раді письмову відмову. Щодо об’єднання назагал, у людей думки різняться. Хтось бачить себе в «союзі» з Угнівською сільською радою, інші – у складі Рава-Руської ОТГ. Переконаний, що жителі наших сіл разом з Угновом створять успішну ефективну громаду. У нас є багато землі, яка приноситиме надходження у бюджет. Тож ми виживемо. Я проти примусового об’єднання.
Марія ГОРОШКО, в. о. Угнівського міського голови:
– Звичайно, ми б хотіли, щоб Угнів, як колись, розвивався і процвітав, був центром громад. Тоді б до найменшого містечка України могли б приєднатися Карівська, Домашівська, Корчівська сільські ради. Проте так не буде, бо адміністративно-територіальна реформа передбачає укрупнення громад. Згідно з перспективним планом нас об’єднали з Белзом. Тож, певно так і буде. Ніхто нас й не питатиме. Тож для чого проводити громадське обговорення? До того ж ніхто нас не підштовхує це робити. Нині на часі, багато інших проблем, які потрібно вирішувати негайно. Можливо, ближче до проведення виборів реформування проходитиме активніше.
***
На жаль, за чотири роки громади так і не спромоглися проявити послідовність та закінчити розпочатий процес децентралізації. Каменем спотикання стало те, що голови міських, сільських рад не бажають об’єднуватися. Хтось боїться змін, хтось – взяти відповідальність на себе, дехто не бажає втрачати владу, а ще інші – не готові на поступки сусідам… В заручниках цієї «неспроможності» перебувають мешканці цих населених пунктів, які чекають змін та розвитку рідного села чи міста. Однак зміни в країні треба починати з себе та зі своїх громад…
Любов ПУЗИЧ.
Фото автора.
