Біля пам’ятника Т. Г. Шеченку у Сокалі була представлена експозиція артоб’єктів VI фестивалю писанок. Її мета – примножити радість для людей і миру й добра для світу. Стартувала у м. Києві на Софіївській площі, а нині мандрує містами Західної України, щоб популяризувати народне мистецтво в країні, зокрема, писанкарство. Першими експозицію писанок змогли побачити парафіяни та гості біля церкви святого Миколая, які прийшли 22 травня на відзначення 500річчя храму.
А на день Вознесіння Господнього алея різнокольорових писанок прикрасила центральну частину Сокаля біля пам’ятника Т. Г. Шевченку. Це стало справжнім сюрпризом для жителів. З парку експозицію артоб’єктів перенесли депутати районної і міської рад від громадської організації «Громадський контроль» Володимир Пограничний та Віталій Трошин, оскільки презентував її для сокальчан народний депутат України Олег Мусій.
«Мене дуже вразила експозиція писанок, які є символом Великодня, символом перемоги світла над темрявою. Вони заворожують і додають гарного настрою. Хотілось, щоб її оглянуло значно більше людей, через що й перенесли її у центр. І ми не помилилися, бо бачимо реакцію перехожих, які приємно вражені. Люди різного віку уважно розглядають писанки, милуються ними, і фотографуються на пам’ять», – сказав Володимир Пограничний.
А Віталій Трошин додав, що тут є сто писанок, які виготовили 374 художники з різних куточків України. Вони – дивовижні, і різні за тематикою, й технікою виконання. Одні розмальовані рослинними орнаментами, інші – старовинними геометричними візерунками. Різні за гамою кольорів. Дітям до вподоби більше веселі яскраві писанки з Ангелами, Оленкою, півником, квітками та українськими орнаментами, з написом «Христос Воскрес». Для мене писанки – це символ світлого Воскресіння, вони нагадують нам, що в нашому житті є і сумне, і веселе, яке, зазвичай, переплетене у нашому житті. Люди вибирають ту писанку, яка їм близька до душі і фотографуються біля неї. Мені сподобався цей задум».
Сокальчани, які вранці поспішали до церков на Служби Божі, побачили алею писанок біля пам’ятника Тарасові Шевченку. Люди різного віку зупинялися біля них, розглядали та милувалися витвором художників на овальних сферах. Серед них була й Іванна Ващенко, яка сказала: «Я тішуся, що дочекала побачити таку експозицію писанок у Сокалі. Мені так радісно на душі, що її організували молоді депутати районної і міської рад. Дуже б хотіла, щоб такий фестиваль пройшов на східній Україні. Мій внук там є священиком грекокатолицької церкви. І якби там проходили такі виставки, то може тамтешні жителі більше цікавилися б українською культурою, відкривали для себе щось нове у ній, наверталися до Бога. Адже цю красу могли створити лише добрі люди, обдаровані Божою благодаттю». Пані Іванна любить яскраві кольори, тож їй до душі припала писанкаЖарптиця. Дізнавшись про те, що вона особлива, бо виконує бажання, загадала, щоб був мир на Україні та в кожній оселі. Поважна пані каже, що не вірить у марновірство, але зараз дуже хотіла б, щоб воно збулося, щоб на українській благодатній землі більше не лилася кров і матері, дружини і діти не оплакували своїх рідних. Сокальчанка Оксана Антонів вийшла до міста погуляти і побачила виставку писанок. Вона підійшла роздивитися та зробити фото на згадку. Каже, що це щось нове для Сокаля, яке принесло стільком людям позитивні емоції та підняло настрій. І це добре.
Найбільше експозиції тішились діти. Вони фотографувалися і довго роздивлялися кожну писанку.
Прийшли на екскурсію й учні «2Б» (6) класу Сокальської гімназії ім. Олега Романіва разом з класним керівником – вчителем англійської мови Юлією Ожгою. Вона розповіла, що темою її уроку є народознавство. А ця виставка чи не найкращий приклад цього. Діти мають можливість ознайомитись з нашим українським мистецтвом не зі слів, а побачити, яка багата наша історія, культура. Потім про це зможуть поговорити на уроках. До того ж приємно: йдеш центром і милуєшся писанками. Одразу настрій піднімається.
Учениця гімназії Юлія Ващук розповіла, що сьогодні вони класом пішли на площу дивитися на писанки. І були просто зачаровані ними. Кожна писанка по своєму гарна. Є намальовані, наклеєні з тканин, стрічок, гіпсу… Серед них є писанка, яка символізує дівчинуукраїнку, писанка Ангел, писанка Жарптиця, яку можна потерти за хвіст і загадати бажання. Це класно. Її однокласниця Аня Данилевич каже, що виставка також сподобалась. Дівчина вважає, писанки зробили наше місто красивим і водночас святковим. Де б вони могли побачити стільки писанок одразу і такого розміру. Діти фотографувалися на пам’ять.
Приїхала подивитися на експозицію виставок Тетяна Самардак з Червонограда. Жінка каже, що фестиваль писанок – це щось нове. Тут така велика експозиція артоб’єктів, які можна годинами розглядати. Писанки написані різними техніками, мають різні геометричні та рослинні орнаменти. Найбільше сподобались їй писанка: на синьому тлі зображенні українка з козаком.
– Кожна писанка гарна посвоєму, – каже Софія Рубашевська. – Окремі дуже оригінальні, от хоча б взяти писанку, виготовлену з хустини. Є виготовленні за допомогою техніки деко паж. Кожна писанка – вишукана та має свій зміст. Як на мене цікавою є синьожовта, наче український прапор, на якій ще є інші українські символи, виготовлені зі стрічок.
Пані Софію особисто вразила писанка розписана чорними кольорами, яка відображає людські страждання, переживання, біль. Каже, що моторошно на неї дивитися.
Серед перехожих побачила Домашівського сільського голову Ольгу Ващишин, яка з цікавістю розглядала писанки. Вона зізналася, що має задум в Домашеві в центрі села на наступні Великодні свята звести велику писанку. Думала з якого матеріалу її виготовити. А сьогодні побачила одразу багато писанок. І просто вражена ними. Пані Ольга каже, що на них хочеться дивитися і дивитись, щоб добре розгледіти усі її штрихи. Хоч Великдень минув, але від писанок на душі посвітліло. Головне, організатори вибрали дуже вдале місце для експозиції.
З цікавістю розглядала писанки Ганна Шишка, яка ще не бачила одразу стільки різноманітних писанок, стільки цікавих орнаментів та символів. Це вражає. На її думку, фестиваль писанок для Сокаля – це фурор.
Галина Новосад привела внука подивитися на писанки: «Фестиваль – це справді диво. Експонатів багато, вони дуже гарні й оригінальні. Добре, що їх побачать наші внуки, щоб вони змалку навчалися українських звичаїв та традицій.
Дякуємо організаторам за такий дарунок місту та його жителям». А ними є Сокальська районна рада (голова Микола Пасько), Благодійний фонд Христини Замули «Перспектива Нова», за підтримки народного депутата України Олега Мусія.
Любов ПУЗИЧ.
Фото автора.
