Хризантеми, кали, ніжно рожево-білий цвіт яблуні, шипшини, наче живі, виходять на полотнах молодої художниці, сокальчанки Уляни Кравець. 33річна дівчина, за фахом документознавець, є художником-самоучкою. Бажання малювати, створювати щось красиве і оригінальне виникло ще в шкільні роки… Спочатку був гурток малювання в Будинку учнівської творчості, потім курси по рисунку в Сокальській школі мистецтв, де вона отримала ази малювання. Уляна малювала те, що бачила й відчувала. З того часу не залишає фарби та пензля, які, з хобі, мимоволі, стали улюбленою справою.
«Я хотіла пов’язати своє майбутнє з творчістю, але доля склалася так, що отримала освіту у «Львівській політехніці» не художнього профілю. Попри те, бажання малювати не покидало мене. Спочатку малювала олівцем, опановуючи ази графіки, потім спробувала акриловими фарбами, а згодом освоїла ще й олійний живопис.
Спробувала і вийшло. Шукала майстеркласи в Інтернеті, читала мистецьку літературу… Мені здавалося, що не малюю на полотні, а за допомогою кольорової гами передаю свій стан душі. Першим був морський пейзаж. Привезла його додому і показала мамі. Для мене дуже важлива її думка, бо вона – найперший критик моїх робіт. Була в захопленні й заохотила працювати далі», – розповідає Уляна. Цікaвиться її твoрчістю і з нетерпінням чекaє на нoві роботи вся родина. Чимало картин вже прикрашають інтер’єри батьківського дoму, рідних та знайомих. Познайомитися з ними можуть усі бажаючі на мистецькій сторінці Уляни Кравець. У неї витончена молода душа, і це відображено в малюнках. Про це пишуть у відгуках поціновувачі її робіт: «Дивилася на вашу роботу, а перед очима бачу зимовий хвойний ліс. Опускаю погляд вниз і читаю: «За містом». А зовсім недавно писала Вам, що не розумію Вашу абстракцію. Скільки не була на виставках, дивлюсь на кожну роботу, як на «чорний квадрат», і закрадається думка, що в школі краще малювала. А Ваші абстракції мені зрозумілі. Вони дуже цікаві. Якщо картина написана з серцем, з бажанням, вона в будьякому жанрі сподобається. Ви «підсадили» мене на свою абстракцію». Одні емоційно хвалять молоду художницю, інші – називають її роботи неформатними, бо не такі, як у всіх, бо вона художниксамоучка.
Нещодавно доля звела її зі знаною молодою львівською художницею Дзвінкою Загайською, яку зацікавили роботи Уляни. Вона говорить, що авторка є талановитою та цікавою особистістю, наділена природним відчуттям естетики форми, має внутрішні дані для того, щоб прагнути постійного розвитку та вдосконалення.
«У роботах Уляни відчутна певна наївність, що зумовлена відсутністю професійної освіти. Проте її наполегливість на обраному шляху, постійний пошук нових матеріалів та сюжетів дозволяє гармонійно розвивати свої навики та вміння. Легкість кольору та цікавий технологічний процес в абстрактній серії робіт, робить їх цікавими для доповнення будьякого інтер’єру. Вважаю, що вона має великий потенціал за умови її постійного навчання та розвитку», – каже художниця.
Для Уляни важлива думка не лише митців, критиків, а й відгуки простих людей. Одна з активних її друзів на сторінці, п. Оксана пише: «Картина «Поцілунок» чудова. Ви відчуваєте настрій людей… Що потрібно зараз… весна, поцілунки… обійми… від такого тепла розтане сніг, зникнуть морози… Боже… У Вас не картина, а якісь ліки ніжності, доброти, кохання…».
А Мирослава Кріль додає: «Уляна, це справді так. І Ти сама така амбітна, активна, творча, вся якась сонячна, бо, напевно, душа щаслива. Тільки в таких людей можуть народжуватись такі світлі картини!».
І справді, роботи художниці світлі, ніжні, яскраві та оригінальні, в них вона передає настрій, задуми і свої мрії. Картини дівчини є посвоєму цікавими та особливими, у них прочитується індивідуальний почерк автора. У її творчості переважають три напрямки: основний – це квіти… Цікаво, що в квіткових роботах домінують як ніжні, так і яскраві кольорові гами. Уляна каже, що пише картини лише в хорошому настрої, і відчуває як «через неї проходять ті кольорові відчуття, які намагається передати на полотні». Другий – це пейзажі, малює на полотні і на дерев’яних планшетах рідні краєвиди Сокаля, в яких за ледь вловимими дрібницями ховається неперевершена краса і повнота життя. Третій – це абстракції, які об’єднала у серію «Миттєвості життя», яка поки що складається з чотирьох картин: «Поцілунок», «Мрійники», «З головою у хмарах», «Закохані». Поштовхом для їх створення стала омріяна зустріч із коханою людиною.
Художниця в пошуках свого стилю, вправляється в різних техніках і матеріалах. Більшість картин намальовані у сучасній техніці «рідкий акрил» та олійними фарбами, проте є й роботи, написані пастеллю, акварельними фарбами. «Я люблю малювати пейзажі, бо від природи можна багато чого навчитися, і це найдосконаліша форма того, що ми бачимо. У своїх роботах, насамперед, передаю емоції, відчуття, власне бачення навколишнього. Мистецтво досить суб’єктивне, кожен бачить його по різному. Хочу показати як його бачу я, поділитися з іншими навколишньою красою, щоб люди також помітили її, бо мої картини – це моє життя. Без нього і я не я, тому залишила роботу, яка була не до душі, і зараз маю достатньо часу, щоб малювати. Мої картини – це мої думки про життя, про його красу», – каже вона.
Уляна продовжує займатися самоосвітою і планує не кидати улюблену справу і надалі, аналізує, надихається і передчуває майбутній поступ. Дівчина може кількa тижнів пoспіль мaлювaти oдну кaртину, а чaсoм за день зaвершити пoвнoцінне пoлoтнo.
Зараз Уляна шукає себе в образотворчому мистецтві. Ця виставка – перший, але дуже натхненний та наполегливий, крок молодої художниці на шляху мистецтва. Дівчина вирішила на розсуд глядачів представити власну персональну виставку робіт.
Ознайомитися з її творчістю можна з 23 квітня по 17 травня у філії Львівського музею «Людина. Земля. Всесвіт».
Любов ПУЗИЧ.
Світлини картин Уляни Кравець.
