ПОДОРОЖ У ДАВНИНУ
Мешканці села Цеблів 11 серпня відзначали його 600-річчя. Саме в цей день з’їхалися до свого рідного куточка люди, які тут народилися, виросли, де відчули справжню материнську ласку та турботу, цінні поради батька. В цей день село радо зустрічало гостей.
День села – особливе свято, яке об’єднує всіх, хто його любить, тих людей, чиєю працею воно створювалось; важлива і хвилююча подія для кожного сільського жителя. Це не просто свято, це свідчення єдності та самоорганізованості.
Свято розпочалось з розважальної програми. В обідню пору, біля Народного дому зібрались місцеві жителі та гості – від старшого до молодшого. Всі бажаючі мали можливість взяти участь в іграх, бансах та конкурсах, які проводили аніматори.
Розпочинаючи будьяку важливу справу, ми звертаємось до Бога і просимо: «Господи допоможи!» Тож і свято в Цеблові розпочалося виступом місцевого пароха Віктора Семена. Він разом з громадою попросив у Всевишнього, щоб в кожній оселі села та в кожному серці запанували мир, злагода та благополуччя. Священник привітав усіх мешканців і в подарунок, під гітару, заспівав пісню.
В урочистій частині свята пролунав гімн України, усіх гостей зустріли з короваєм, яким дівчата частували присутніх свята.
Із словами привітання до цеблівчан звернувся Жужелянський сільський голова Володимир Мончук, котрий є уродженець с. Цеблів. Вітаючи односельчан зі святом, він подякував тим людям, які небайдужі до проблем громади та беруть активну участь у житті села, зокрема, тим, хто допомагав під час підготовки до святкування. Також, побажав селу розквіту, міцного здоров’я та добробуту громаді, наголосивши, що такі свята дають людям надію на краще життя і спонукають вірити в себе і у свої можливості.
Коротко про історію села розповіла Ольга Лемеха. Село, як і люди, мають свою біографію. У нього вона своя – неповторна. Плине час. Минають роки і століття. Люди живуть на землі: вирощують хліб, зводять будинки, ростять дітей, співають пісень. Все це складає історію народу. Як не забути її? Так і ми стараємось зберегти історію свого села, збираючи її по зернятку.
В історії села є згадка, що парафія Цеблова мала розумних, працьовитих і відданих Христовій та народній справам священників, а також було засноване жіноче Згромадження сестер св. Йосифа, яке і сьогодні веде активну діяльність у місцевості. Для усіх присутніх прозвучали пісні «Отець Кирило» та «Нев’янучі Господні квіти» у виконанні автора цих рядків, котра працює вчителем Цеблівської початкової школи, разом з вихованками ДБСТ.
Ведучі концерту від усього серця вітали теплими словами жителів села, які згадувались у номінаціях «Найстарші жителі села», «Наймолодша жителька села», «Багатодітні сім’ї», «Вправні доярки, жінки, які працювали в колгоспній ланці, водії», «Працівники освіти, культури, медицини», «Учасники АТО», «Пари, які святкували золоте весілля». Для них звучали оплески, музичне вітання і з рук голови сільської ради отримали грамоти та цукерки.
Діячі свята з трепетом та любов’ю читали вірші, гуморески, виконували пісні, ділились своїми талантами, а найбільше позитиву додали танці «Несе Галя воду», «Гуляй село» та запальний «Молоді господиньки».
У святі взяли участь ансамбль Народного дому с. Жужеляни та учасниця с. Заболоття. Ми як двійнята, яких не можна ніяк роз’єднати, бо з’єднані однією сільською радою.
На завершення концертної програми прозвучали слова подяки організаторам: сільському голові Володимиру Мончуку, бібліотекарю Уляні Ґудзик, вчителям початкової школи с. Мар’яні Власенко, с. Ангелині Цюрі, мешканці Галині Гавриляк. За духмяний коровай – Петру Пилипчуку та спонсорам свята – Олександру Мончуку, Сергію Ковалику, Володимиру Зіньку, Ігорю Заблоцькому, Ярославу Казанівському.
Щира подяка лунала кожному мешканцю села, і дорослим, і дітям, всім учасникам концертної програми, всім, хто спричинився своєю жертвеною працею для благоустрою села, усім, господиням, які приготували смаколики.
Окрім концерту, гості та жителі села Цеблів могли пригоститися українською стравою – кулішем, а також українським борщем та варениками, бограчем, смаженою картоплею та різними стравами.
Свято закінчувалось, та людям не хотілося розходитись по домівках, адже позитивні емоції і радість переповнювали кожного, хто завітав цієї погожої днини в Цеблів. Хочеться вірити, що проведення такого свята стане доброю традицією і в наступні роки.
Коли сонечко вже пішло на спочинок, в Цеблові свято продовжив гурт «Веселі музики». І воно вдалося! З легкою втомою жителі задоволені та щасливі не поспішаючи йшли додому, аби завтра знову приступити до важкої щоденної праці.
c. Мар’яна ВЛАСЕНКО.
