Девіз нашого кафе – свіжі та якісні продукти, смачна їжа та затишна атмосфера у приміщенні
Ці слова не раз чула від знайомих про маленьке кафе в Сокалі, яке знаходиться у приміщенні колишнього побуту (вхід збоку від церкви святих апостолів Петра і Павла). Гостинно зустрічає відвідувачів вродлива та привітна Олеся Шмігель, яка в одній особі власник, кухар й офіціант. Вона завжди мріяла створити затишне кафе, де можна було б проводити час із родиною, або ж зустрітись з подругами за філіжанкою кави… «Хоті-лось, щоб це був такий собі маленький оазис серед сірої буденності щоденних клопотів», – каже п. Олеся.
Відчуття безтурботності та тепла, радості та щастя створювала разом з чоловіком Віталієм, з яким є спорідненими душами. Разом думали як зробити інтер’єр, підбирали кольори. З декількох варіантів надали перевагу стилю модерну в срібло-сірому тоні, який розбавили червоним. Саме він домінує в елементах декору, які одразу кидаються в очі. До речі, червоний колір є улюбленим Олесі. «Це колір радості, любові, декор у ньому наче маленька зірочка, яка зігріває», – пояснює вона.
До того як відкрити власну справу, Олеся Шмігель працювала менеджером в одному з найдорожчих ресторанів у Лондоні.
– Я за фахом бухгалтер і до цього працювала багато років за спеціальністю, – розповідає п. Олеся. – Склалось так, що з чоловіком мусили виїхати на заробітки. Була поруч з досвідченими працівниками, які закохані у свою справу. І це передавали всім, хто був навколо. Ця справа припала мені до душі, тож подумала, а чому не відкрити невеличке кафе швидкого приготування їжі в рідному місті. На той час таких в Сокалі ще не було.
– Девіз нашого кафе,– продовжує моя співрозмовниця, – свіжі та якісні продукти, смачна їжа та затишна атмосфера у приміщенні. За кордоном люди більше дбають про здоров’я, надають перевагу здоровому харчуванню, стараються вживати менше підігрітої їжі. Ми намагаємось створити місце, куди хочеться повертатися ще. І тішимося коли наші відвідувачі рекомендують наш заклад своїм друзям.
Запитую звідки така назва – «Center-Point»? На що пані Олеся відповіла: «Мені дуже подобається Великобританія, де я прожила п’ять років. Повернувшись додому, сумувала за Лондоном, за друзями, тож вирішила зробити маленький куточок цього міста у своєму кафе. На стінах розвісили фото моїх найулюбленіших місць в Лондоні. Довго думали, яку дати назву закладу, а потім згадала, що в центрі столиці Англії, де є багато офісів та установ, користуються попитом невеличкі кафетерії, які називають «центральними точками», адже в перекладі «center-point» означає центральна точка. Вирішила, оскільки наше кафе у центрі міста, а нині всі живемо у шаленому темпі, тож потрібне таке місце або ще кажуть «точка», де можна було б відпочити від гамірного середовища, усамітнитись, щоб поговорити, а головне швидко й смачно перекусити.
Олеся вважає, що кожен заклад громадського харчування має відрізнятися, не повторюватись, бо тоді не цікаво. Вона не хотіла бути схожою на інших ні в дизайні, ні в меню. Тому шукала щось своє, яке зацікавило б відвідувачів, смакувало людям різного віку. І такими фірмовими блюдами кафе стали круасани з м’ясними і солодкими начинками, бюргери, бельгійські вафлі, нагетси, картопля «фрі», перші страви, салати. Все робиться під клієнта, все свіже і корисне, і дуже смачне. Через те багато хто називає цей кафетерій сокальським макдональдсом. Є тут у широкому асортименті й смачна домашня випічка – сирники, перекладанці та різні тістечка, які замовляє в сокальському ліцеї.
– Ми самі випікаємо круасани та булочки. Але багато хто з відвідувачів хоче до кави чи чаю смачних сокальських перекладанців, сирника чи маківника. Якось на одній зустрічі в професійному ліцеї, де запропонували продегустувати їхню випічку, подумала, що добре було б співпрацювати з цим закладом. І їм добре, бо матимуть постійне замовлення, і мені, бо до випічки, що ми печемо, додасться новий асортимент. Директор Наталія Карташова пішла назустріч. До того ж уклали угоду про те, що учні зможуть в кафе проходити практику під час виробничого навчання, де набиратимуться досвіду роботи аби надалі стати професіоналами своєї справи.
«Повірте, дуже важко знайти добрих працівників, і не через те, що я така вибаглива. Для мене кафетерій – це моя душа. Ним живу. І не хочу, щоб хтось її розтоптав чи не догодив моїм клієнтам», – пояснює власниця.
Нині у неї працює барменом Вікторія Карпа – випускниця Сокальського професійного ліцею. Їй подобається цей заклад, який називає територією позитиву в Сокалі. Дівчина вважає, що в роботі бармена основне – це доброзичливе ставлення до людей. Потрібно зустрічати відвідувачів з усмішкою, ставитись до них з любов’ю. «У нашому кафетерії часто відбуваються різні акції на підтримку дітей-сиріт чи багатодітних родин. Цікаві заходи відбулися до свят Андрія та св. Миколая. Олеся Володимирівна дуже позитивна людина, яка своєю енергією заряджає усіх. Вона переконана, що добро повертається сторицею», – розповідає дівчина.
Кав’ярня «Center-Point» працює три роки, проте за цей час завоювала прихильність людей різного віку, зокрема молоді.
– У чому ж секрет успіху? – спитала у пані Олесі.
У відповідь почула:
– Ми стараємося вгодити своїм відвідувачам, бути уважним до кожного, хто переступив поріг кафе, запропонувати йому присісти, дізнатися про його смаки й підказати що можна вибрати з меню. Замовлення клієнт має отримати за 15 хвилин. Так є в цілому світі. Ми ж працюємо для людей, тож мусимо бути не тільки добрим кухарем, барменом, офіціантом, але й психологом.
За кордоном мене навчили, що якщо хочеш бути успішним, потрібно постійно все усучаснювати. Адже все йде вперед, не можна стояти на місці.
Підприємець за здорову конкуренцію, яка є стимулом для розвитку, поштовхом до творчості та новаторства. Через що тут залюбки жителі відзначають дні народження для дітей та дорослих, різні тематичні вечори. Подружжя Шмігелів вишукує різні смачні страви, змінює декор приміщення, робить декорації під різні пори року, урочисті події аби відвідувачам було комфортно й по-домашньому затишно, щоб вони охоче могли зустрітися тут з друзями на різні свята.
«Надзвичайно подобається атмосфера у цьому закладі, така легка, «по-дівочому» мила, невимушена. Круасани та тістечка дуже смачні. Десерти смакують, як у дитинстві, – ділиться враженням постійна відвідувачка пані Мар’яна.
B Олесі багато задумів, однак через мале приміщення – усі реалізувати не вдається. Тож мріє з чоловіком відкрити ще одне кафе.
Олеся Володимирівна наголошує, що влада не сприяє розвитку середнього й малого бізнесу. Переконана: підприємці, як і кожен житель, мають робити все для того, щоб його місто, вулиця, будинок виглядали гарно, і доповнювали загальну панораму у певному стилі. За власні кошти біля кафетерію посадили квіти та зробили освітлення.
Свій відбиток на бізнес наклав covid-19, який змусив шукати інші шляхи аби не закритися. Але Олеся, яка є оптимістом, ніколи не опускає рук, а шукає вихід з ситуації. Тож спробувала працювати у режимі замовлення. Спершу хтось замовляв каву й круасан чи бургер, а згодом й різні гарніри з куркою чи відбивною. Доставка безкоштовна. І ця послуга знайшла своїх шанувальників.
Пані Олеся каже, що якщо хочеш чогось досягти в житті, потрібно мати мету й наполегливо йти до неї. Це неважко, коли тобі власна справа до душі і ти робиш те, що любиш.
Любов ПУЗИЧ.