Головна Листи Я є найбільш цінним працівником нашого відділу – на відміну від інших,...

Я є найбільш цінним працівником нашого відділу – на відміну від інших, не просиджую години у соціальних мережах

ШОСТЕ ВІДЧУТТЯ

Кабінет у нас просторий – шість чоловік працює. Злаго­джений і дружний колектив, виробничі завдання завжди виконуємо й перевиконуємо, премії отримуємо. Одне слово, ідилія.

Звичайно, ми були б дурні, якщо на роботі тільки роботою займалися. Благо, у кожного свій комп`ютер і доступ до інтернету. Можливостей, скільки завгодно, хотілося б тільки чимось ексклюзивним займатися.

Великокаблученко у нас експерт з юридичних питань. Колись «погорів» на оборудці з нерухомістю, відтак закінчив чимало різних спецкурсів – тепер видатний фахівець з права. То судячи з його акаунтів у соціальних мережах й різноманітних консультацій, які він успішно проводить. А ми, його колеги й раді, адже питання ранкової і післяобід­ньої кави і до кави у кабінеті нас не обходить. Це люб’язно забезпечує Великокаблученко.

Марта Інгаляційна або просто Мартуся після того, як її третій чоловік вижив після унікальних кулінарних експери­ментів всерйоз і надовго зайнялася самоосвітою. І недарем­но, тепер її ютубканал стосовно секретів приготування їжі – один з найпопулярніших. Закине Мартуся нове відео, де вона готує зміятину в ананасовому соусі, за кілька днів отримує тисячі й тисячі переглядів.

Бомбоглюк колись не любив тварин. Але після того, як його рудий кіт спричинився до розлучення з коханою – тепер він голова впливової зоозахисної організації. Кругом нього котики, кицюні, кішечки і тільки. Кардинально змінився чоловік. Знайшов свою нішу у житті.

У глибині кімнати розташований стіл Пінцетика. Це – непоказний й тихенький молодий чоловік. Уважний й привітний. Слухняний. А ось у віртуальному житті нашого милого маленького Пінцетика не впізнати. Він перевтілюєть­ся на справжнісінького монстра. На злосного інтернет-кі­лера, що нишпорить різноманітними сторінками-доріженьками й залишає гнівні й уїдливі коментарі. Треба бачити, як задоволено він потирає руки у ці моменти й усміхається. Знайшов себе чоловічок у приватному житті, що й казати…

Нарешті, баба Зоя. Інакше її у нашому колективі ніхто не називає. П’ятдесятирічна жіночка постійно носить коралі, хустку, довгу кольорову спідницю, вічно розмовляє сама з собою. Колись вона «відмотала» термін за шахрайство. Тепер жіночка веде праведне життя, ба, більше – застерігає усіх від гніву та гріха. Спитаєте, який стосунок тут має інтернет і сучасні технології. Безпосередні. Адже наша колега не просто баба Зоя, а знаменита віщунка, гадалка, гуриня й знавець усіх видів магій. Популярна відеоблогерка. Цікаво, що клієнтів і прихильників у неї завжди достатньо. Отак воно…

І все ж я є найбільш цінним працівником нашого відділу. На відміну від інших, не просиджую години у соціальних мережах. Зате наділений, як то кажуть шостим чуттям. Здатність безпомилково передбачати різноманітні перевір­ки, ревізії, комісії і таке інше з точністю до хвилин – є уні­кальним явищем. Цінять мене у колективі й шанують, бо мають можливість безперешкодно займатися своїми справами скільки завгодно. Не вірите? А ви спробуйте, застати зненацька нас у робочий час!

Олег ЛЕСЬКІВ.