ВЧИТЕЛЬ, ЛЕГКОАТЛЕТ, ПОЕТ… І ПРОСТО ДОБРА ЛЮДИНА
Так з гордістю говорять про свого односельця та колегу по роботі Василя Тетерка жителі села Хлівчани та вчителі Бутинської школи. Ця надзвичайно скромна та працьовита людина – майстер спорту міжнародного класу з легкої атлетики, один з найсильніших марафонців світу та чемпіонів світу серед ветеранів.
З 1965 року Василь Тетерко майже щороку бере участь у міжнародних півмарафонах і марафонах. Неодноразово ставав їх переможцем (про це висвітлював на сторінках «Голос з-над Бугу»). А підтвердженням цього є дипломи, призи і медалі, якими завішені стіни його невеликої оселі та у Бутинській школі. Пан Василь – неординарна особистість, яка викликає зацікавлення у юних спортсменів, які хочуть дізнатися про можливі секрети його майстерності, почути про спортивну кар’єру. Він займається бігом з шостого класу. Для нього – це спосіб життя, тож кожен день, незважаючи на погоду, розпочинає з кількакілометрової пробіжки. Майстер спорту міжнародного класу вважає, що біг – найефективніші, а, головне, безкоштовні ліки від практично всіх хворіб.
Спортсмен завжди добрим словом згадує вчителя фізкультури Белзької школи світлої пам’яті Ярослава Лапського, який був його тренером та наставником. Саме він привив йому любов до бігу та вплинув на вибір майбутньої професії. Пан Василь став вчителем фізичного виховання і вже понад три десятиліття навчає молоде покоління здоровому способу життя у Бутинській школі. Спорт, вчительську роботу поєднує з поезією, яку почав писати ще у юнацькі роки. Спортовець наголошує, що поезія для нього була і є порятунком, і спасінням, і віддушинкою. Адже рятувала його у складних життєвих ситуаціях, давала натхнення до життя та наснаги долати нові спортивні вершини.
1 лютого цього року Василь ТЕТЕРКО відзначив свій День народження. Скільки? – запитаєте Ви. А гляньте на цю світлину. Завдяки спорту, пан Василь завжди у чудовій формі. Тож бажаємо йому щедрих многих літ, нових успіхів у спортивних баталіях. І, звичайно, тільки перемог. Адже ним пишається не лише Сокальщина, але й всі, хто знає цього настирливого і життєрадісного спортсмена. То нехай щастить легкоатлету у його життєвій дорозі!
Декілька віршів п. Василя Тетерка друкуємо.
ПОВЕРНЕННЯ ВЕСНИ
Ось і знову буде весна,
Повертається вона додому,
Як хвиля – до весла,
Грім вклонився листу молодому,
Знову напинаються в землі
Саду підростаючого вени,
І гойдає гілочки малі
Мрія материнська сокровенна.
В ядрового поля почали
Різатись молочні губенята,
Повернушись до тепла
В небі крильми зупиняти пташки почали махати.
Над рікою заячі борщі
Піднімають клаповухі стебла.
І знову в туманах завтрашні дощі
Ідуть в гості до ясного неба.
Знову повернулася весна.
Лелеко, я так тужив за нею,
Здалося, що туга навісна
Води посипала під землею.
І мене змалілого несла
Над пустелею – переблідим краєм,
Ось і повернулася весна,
І в моїх обіймах розцвітає.
БІЛЬ ДУШІ
Людство прагне Всесвіт осягнути
Й себе у ньому зрозуміти,
А тривожне: «Бути чи не бути?»
Страшенно над Планетою висить.
На землі у домі вселюдському
Протиріч і негараздів – тьма,
Будьмо люди обережні в ньому,
Іншого життя у нас нема.
Я мовчу. А що мені казати?
Пояснити й оцінити як?
Теплохід «Нахімов» – вибух шахти.
І чужий біля країни літак…
Це не просто дивна випадковість,
Є в цьому логіка сумна:
Приспало обов’язок і совість –
І розплата грянула страшна.
За днями дні минув повільно рік,
За днями дні – і другого немає.
Нехай же лихо наше проминає
І не повернеться повік.
Хай стане мир міцнішим у стократ,
Хай над землею чисте небо буде.
Чорнобиль – попередження набат,
Його уроків людство не забуде.
КРЕХІВСЬКА ДІВА МАРІЯ
У Верхраті наперед Ти ласки свої,
Давала незрячим побожним Тобі.
Тебе там пізнала вся равська земля,
Сокальська і львівська вся наша рідня.
Ти Крехів обрала за свій дім,
Щоб ласки зсилати усім.
Небесний престіл Ти знесла в монастир,
Несучи з собою Божественний мир.
Тут хворим здоров’я вертаєш усім,
І сумним потіху, терплячим – спокій.
Сліпі тут підносять свій злічений взір,
Та велич Твою голосить весь світ.
Убогі біжать перед могутній твій трон,
Привітних пісень їх несеться, гомон.
Вітай нас, Крехівська Маріє, вітай!
Ти численні ласки, о, Мати, нам дай.
І оком любові поглянь на весь люд,
З вірою в серці пливучий днесь тут.
Блаженство хай впаде з святих Твоїх уст
На наші родини, села і скрізь..
О, Мати Маріє, до Тебе йдем!
Офіру із серцем щирим несем.
Ти ж Мати Предвічна, Ти гідна любові,
Подяки і жертви з цілої душі.
Тобі жертвуєм тіло і душу цілу,
Волю і розум на Твою хвалу.
За цю офіру прийми під Покров,
Радуй нас Маріє від всяких гріхів.
Василь ТЕТЕРКО,
с. Хлівчани.
