«МИ З ВАМИ, НАШІ ЗАХИСНИКИ!..»
В обласному штабі гуманітарної допомоги, що знаходиться у Сокальському народному домі, з самого ранку наче у вулику: хтось допомагає сортувати і вивантажувати допомогу, хтось плете маскувальні сітки, а дехто розрізає тканину на клаптики… Волонтерів все більшає. І для всіх тут є робота… Серед них побачила Ольгу Мазурок. Вона – підприємець, яка з перших днів агресії Росії організувала інших активістів, разом з якими розпочали плести маскувальні сітки у Народному домі. Нині його сцена стала майстернею з їх виготовлення. Пані Ольга наголосила, що «жінки, дівчата, юнаки тут гуртуються аби допомогти нашим воїнам у боротьбі з ворогом, який топче українську землю. За десять днів волонтери сплели понад тисячу метрів сітки. Люди дуже активні, допомагають один одному. За ці дні ми згуртувалися і набули навиків. Нині працюємо, як на автоматі. Із сіл до нас звертаються, запитують, що потрібно для роботи. Коли даєш клич, всі відразу відгукуються і роблять те, що треба. Дякуємо і жителям навколишніх сіл, які передають нам вареники, налисники, аби нас підтримати. Кажуть: «Ви тільки плетіть»… Кожен з нас усвідомлює, що робимо все для того, щоб перемогти ворога. І для цього всім людям треба щось робити».
Уже шостий день разом з мамою плете сітки Анастасія Мельничук. «Коли прийшли сюди, думали, що хтось навчить плести їх, але, на жаль, ні у нікого з присутніх у цьому не було досвіду. То ми просто дивилися в Інтернеті та вчилися як плести сітки. З кожним разом у нас виходить краще і краще. І ми вже навчаємо інших».
Леся Мельничук зазначила, що за ці дні уже сплетено багато сіток. Десь 50, а може більше. Вона розповіла, що у Сокалі є декілька локацій, де в’яжуть сітки, зокрема, в дитячій та дорослій бібліотеках, в Будинку дитячо-юнацької творчості. «Чим більше зробимо сіток, тим буде краще для ЗСУ. Хлопці їх використовують не тільки як накидку, але і настил. Будемо робити до останнього дня, аби вони мали сили нас боронити. Ми віримо в перемогу!», – сказала пані Леся.
А пані Марія додає, що філію з плетіння маскувальних сіток ще відкрили в Сокальському професійному ліцеї, де спільно з сокальцями плетуть їх біженці, серед яких діти та дорослі.
Разом з друзями приходить сюди щодня й сокальчанка Ольга Снітко: «Віримо, що переможемо клятого ворога. Єднаймося і допомагаймо нашій армії». Вони плетуть сітки, ріжуть і сортують тканини на короткі й на довгі шматки.
Пліч-о-пліч з сокальцями працює й киянка, на жаль, не захотіла назватися. Зі сльозами на очах, сказала, що їй зараз дуже важко, бо всі думки як там батьки, які залишилися у Києві, а тут, в’яжучи сітку, допомагає українським солдатам вистояти перед ворогом. Серед волонтерів і мама двох хлопців, які нині воюють на фронті… Разом жінки підтримують одна одну.
Допомагають плести сітки люди старшого віку та старшокласники сокальських шкіл. «Ми допомагаємо Збройним силам України на тому рівні, на якому можемо. І разом з друзями щодень приходимо сюди плести сітки», – наголосили вони.
Матеріали для плетення сіток приносять жителі всієї Сокальської громади, допомагає й ДП «Датський текстиль», сокальчани доставляють ще й рибальські сітки, – розповіла керівник гуманітарного штабу Ольга Мамуладзе. – З кожного села привозять й іншу допомогу. Тут фіксуємо все, вносимо у таблицю. Потім відправляємо на Львів, Київ, і на блокпости. Звідки є запит, туди й відправляємо. Ось і на Ірпінь відвантажили машину з медикаментами, одягом і харчами… До нас приїжджає допомога з Європи: вчора була з Іспанії, Польщі, Німеччини… Це, в основному, дитячий одяг, медикаменти та продукти, які будуть для біженців, які приїжджають до нас. Приємно розуміти, що ми не одні, нас підтримує та допомагає весь світ».
Тим часом на сцені волонтери уже знімали одну сітку та швидко розправляли іншу… Запевнили, що приходитимуть сюди скільки треба, бо переконані, що маскувальні сітки надійно прикривають від ворожого ока позиції ЗСУ. Це їхня подяка нашим захисникам, які захищають і бережуть нас. Ми з Вами, наші захисники. Все буде Україна.
Любов ЗАБЛОЦЬКА.