Головна Історія Микола МІХНОВСЬКИЙ: «МИ СИЛЬНІ НАШОЮ ЛЮБОВ’Ю ДО УКРАЇНИ»

Микола МІХНОВСЬКИЙ: «МИ СИЛЬНІ НАШОЮ ЛЮБОВ’Ю ДО УКРАЇНИ»

Микола МІХНОВСЬКИЙ
Микола МІХНОВСЬКИЙ

150-річчя від дня народження фундатора української армії, першого ідеолога українського націоналізму

«Доки хоч на однім клапті української території пануватиме чужинець… доти усі покоління українців йтимуть на війну».

М. Міхновський.

Визначний громадсько-політичний діяч, юрист, публіцист, організатор ук­раїнського війська Микола Міхнов­ський належить до когорти Великих Українців. Вшанування знакової постаті в історії України – Миколи Міхнов­ського, має важливе значення, бо його ідеали, життєтворчість, актуальні й донині. В його честь перейменову­ються вулиці, так в Києві, одна з цен­тральних магістралей – проспект «дружби народів» носить його ім’я. У Львові, Харкові, Полтаві, Кропив­ницькому, Прилуках встановлено меморіальні дошки, а на Байковому цвинтарі у Києві та на його могилі у рідному селі встановлено пам’ятники.

Міхновського вважають першим ідеологом українського націоналізму, який сформулював ідеал національ­ного життя і боротьби Українського народу, відновлення самостійної Укра­їнської Соборної Держави, Україн­ських Збройних Сил, які б боролися проти російських окупантів. Історична промова 27-річного М. Міхновського, з нечуваною на той час назвою «Са­мостійна Україна», виголошена в 1900 році у Львові і видана тоді накладом 1 тис. примірників, стала переломною віхою в суспільно-політичній теорії українства. Для українського народу він озвучив ідею Незалежності Укра­їни, обґрунтував створення державної самостійності як умови існування нації з її всебічним духовним і матеріаль­ним розвитком. Міхновський запропо­нував чіткий вектор боротьби за повну незалежність України, опираючись на ідеали Т. Шевченка, державницькі традиції Київських князів, Мазепи, Хмельницького та короля Данила. Особлива роль за національне існу­вання відводилася українській інтелі­генції, яка свято віруючи в національні сили, має на стязі викарбувати слова, яким належатиме будучина України – «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпат аж по Кавказ». Це найвищий ідеал, служін­ню якому має присвячувати своє життя свідомий українець, політичні партії, громадські організації. Любов до України надихає Міхновського на звершення для суспільного блага. Він глибоко переймався долею україн­ського народу, його болями і розвит­ком. Вважав, природним правом та справедливою вимогою українців, мати незалежну, вільну державу, а не терпіти поневолення, окупації. Слова гімну України «в ріднім краю панувати не дамо нікому» стали вже конститу­ційною нормою власної держави.

Народився Микола Міхновський 31 березня 1873 року в с. Турівка Пол­тавської губернії, нині Київська об­ласть. Походив із давнього козацького роду. Закінчив Прилуцьку гімназію, згодом юридичний факультет універ­ситету св. Володимира у Києві. Уже тоді, як представник нового молодого покоління українських борців, аналізу­вав можливість національного визво­лення. Надзвичайно насиченим було життя М. Міхновського. Активна його участь в українському молодіжному русі привела до революційно-патріо­тичної таємної організації «Братство Тарасівців», засноване в 1891 році на Тарасовій горі в Каневі. Ним роз­роблена її програма «Кредо молодого українця», в якій визначено мету – створення нової національної ідеоло­гії та відновлення самостійної Україн­ської Соборної Держави. Він автор тексту відкритого листа до міністра внутрішніх справ російської імперії в 1900 році, стосовно заборони напису українською мовою на пам’ятнику Іва­ну Котляревському в Полтаві. На від­значенні ювілею Г. Квітки-Основ’яненка виступив з промовою, в якій закли­кав до збройної боротьби з Росією. Микола Міхновський очолював напів­військову організацію «Оборона Укра­їни» при Українській народній партії, одним з лідерів якої був і яка здійсни­ла підрив пам’ятника О. Пушкіну в Харкові та планувала знищити пам’ят­ники російським імператорам в Києві і Одесі. Свої статті, свої погляди публі­кував у часописах Києва, Львова, Хар­кова, Дніпра, Запоріжжя. Як адвокат, радив, допомагав, відстоював спра­ведливість, на судових процесах, за­хищав борців із російським самодержавством. Та найбільше уваги приді­ляв створенню Українського війська. Формував і українізовував військові організації, бо мав військовий досвід, перебуваючи на фронтах Першої світової війни та армії УНР. Підтриму­вав зв’язки з полковниками П. Бол­бочаном, Є. Коновальцем, С. Петлюрою. Не судилося тоді створити силь­не Українське військо. Та збулася мрія Міхновського про ЗСУ, які стали спроможними захищати свою державу в борні з тим же ворогом – росією. Нині згадуємо Соборника і Самостійника Ми­колу Міхновського, який окреслив мету і засоби до свободи Українського народу. Його думки і чин підходять до сучасних реалій у виборюванні і захисті незалежної України.

Підготувала Катерина ПАНЧИШИН,
бібліограф Сокальської Центральної публічної бібліотеки.