ПАВЛО СКАЛЕЦЬКИЙ – ВІДОМИЙ ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ РОДОМ З НИЗІВ

Павло Скалецький народився 30 вересня 1911 р. в с. Прусинів (те­пер с. Низи) Сокальського району (нині – Червoноградського), Львів­ської області в сім’ї Миколи та Варвари (з дому Возняк). В 1923-1931 роках навчався в Станіслав­ській гімназії з українською мовою навчання та здав кваліфікаційний іспит на вчителя. Пластун 11 куре­ня імені І. Мазепи у Станіславі. В час навчання в його помешканні неодноразово поліція проводила обшуки з вилученням пластової літератури та однострою у вересні 1930 року, коли польська поліція проводила заходи по організації заборони діяльності Пласту. Зго­дом став знаним громадським ко­оперативним та просвітянським діячем Заліщанщини. A в роки вій­ни районним провідником ОУН, організатором підпілля Товстен­щини.

Ще в часі його дитинства вночі в будинок, де проживала сім’я ук­раїнських інтелігентів Скалецьких, вдерлися польські шовіністи і на очах малого хлопчини жорстоко замордували його батьків. Павло врятувався, заховавшись під ліж­ком. На виховання сироту забрав його вуйко о. Михайло Возняк, який мав парафію на Станіславщині. Священник гарно заопікувався пле­мінником. Закінчивши Станіслав­ську гімназію, Павло вступив до Львівського університету, після закінчення якого був направлений керівництвом проводу ОУН у 1935 році в Товсте для організації підпіл­ля району. Працюючи директором споживчої кооперації та урядовцем Українського банку під орудою Ва­силя Бараника. Під приводом ро­боти, їздив по селах і створював підпільні осередки, залучаючи сві­дому молодь.

Павло Скалецький був одним із співорганізаторів філії «Сільського господаря» в Товстім, яка об’єдну­вала 22 кружки з 966 членами. На­весні 1936 р. він організовував сіль-ськогосподарські курси для 24 мо­лодих хлопців з навколишніх сіл Товстенщини, на яких викладав ра­зом з інженером Кушпеєм, агро­но­­мом Романом Коциком, о. А. На­вольським, директором Повітової Спілки Кооперативів Гомотюком, Р. Зазуляком і д-р Семчишиним.

19 жовтня 1936 р. Павло Ска­лецький був учасником наради організованої Львівською Промис­лово-Торговельною Палатою, на якій обговорено сучасну господар­ську ситуацію на західноукраїн­ських землях. Він виступив від кіль­кадесятьох представників хліборобських, кооперативних, торго­вельних, промислових, ремісничих та робітничих організацій.

Павло Скалецький був добрим промовцем і часто виступав на гро­мадських вічах та нарадах, гуртую­чи українців в протистоянні засиллю польської адміністрації. Зокре­ма, на повітовій нараді в Заліщиках у неділю 29 травня 1938 р. він ви­ступив в обговоренні доповіді голо­ви повітового народного комітету сенатора Василя Бараника про політичне положення і про нові закони, що торкалися хліборобів і села.

26 жовтня 1937 р. з ініціативи кредитного кооперативу «Україн­ська каса» в Заліщиках в залі «На­родного дому» відбулася повітова кооперативна нарада, яку очолив В. Бараник. В нараді взяло участь близько 100 представників сільсь­ких кооперативних установ. Павло Скалецький виступив на цій нараді з ґрунтовним повідомлення про стан дрібного заощадження в повіті.

Як один з організаторів Україн­ської Каси на нараді за участю по­над 200 представників різних ус­танов з 26 сіл в Заліщиках 22 лю-того 1938 р. Павло Скалецький ви­ступив в залі «Народного Дому» в Заліщиках з рефератом «Ощадностева акція і виховання громадян­ства в кооперативному дусі». Працював він також люстратором Сою­зу Українських Кооператив в Бор­щеві.

В лютому 1939 р. з ініціативи ди­рекції кредитової кооперативи «Ук­раїнська Каса» в Заліщиках його вибрано на інструктора кредитівок і організатора збірниць дрібних ошадностей. Вже за півтора місяця ним організовано в повіті 15 збір­ниць, які проявляли досить живу діяльність.

Павло Скалецький був активним учасником діяльності «Просвіти». На загальних зборах філії товарис­тва «Просвіта» в Заліщиках 5 лис­топада 1938 р. він був обраний до виділу (керівництва) заліщицької філії «Просвіти».

Активна громадська діяльність не залишалася непоміченою поль­ською владою. 23 березня 1939 р. Павло Скалецький урядовець «Ук­раїнської Каси» в Заліщиках разом з Романом Скоморовським, влас­ником книгарні в Заліщиках були заарештовані за підозрою прина­лежності до ОУН. Слідство трива­ло майже 3 місяці. З арешту окруж­ного суду у Чорткові вони вийшли на волю через три місяці – 19 чер­вня 1939 року.

Павло Скалецький продовжив свою громадську діяльність і в роки Другої світової війни. В той час За­ліщики були осідком «Повітового союзу кооперативів» (ПСК), що мав сітку крамниць по всіх селах повіту. Разом з Омеляном Смул­кою і Нестором Кузичем в 1941-1944 рр. він входив до складу ди­рекції ПСК.

В матеріалах «Протоколів допи­тів Служби Безпеки ОУН в Терно­пільщині» згадано про те, що по селах Товстенщини в справах укра­їнського товариства «Луг» їздив Павло Скалецький. Як свідчив сучасник, луговики «вправляли руханку. співали, грали відбиванки, грали вистави і вчилися марширу­вати… Скалецький казав учитися Історію України, стрілецькі пісні й вправи».

Про його діяльність в Товстому свідчить і допис у львівській газеті «Діло»: «У Товстому 25 січня 1942 р. влаштовано спільну прос­фору для молоді, їх батьків та за­прошених гостей. На початку о. декан Антін Навольський поблагосло­вив просфору і виголосив релігій­но-виховну проповідь. Потім на­ступила спільна вечеря, в часі якої директор повітового Союзу коопе­ративів п. Скалецький Павло зло­жив зібраній молоді від української кооперації гарячі побажання успіхів у дальшій праці».

Згодом референт пропаганди ок­ружного проводу ОУН, організатор відділів УПА. За непримиренну проукраїнську позицію П. Скалець­кого переслідували більшовики, німецькі окупанти і польське анти­українське підпілля. В цій боротьбі він і поліг. За даними інформатив­ного звіту ОУН у 1944 р. «6 лютого 1944 р. на Святий вечір біля села Солоне від рук групи окружного кріпо загинув референт пропаган­ди окружного проводу ОУН Павло Скалецький «Вадим». У документі №345 «Інформація про антиукра­їнську діяльність польського підпіл­ля. 1944 р.» вказано «Польські те­рористи пірвали з собою начальника магазину ПСК в Тлустім, повіт Заліщики, Павла Скалецького. На другий день рано, знайдено на полі його трупа». Є запис в «Хроніці церкви Святої Трійці в Заліщиках», зроблений о. Романом Добрянсь­ким 2 березня 1944 р. про похорон Павла Скалецького відомого укра­їнського діяча краю, який був вби­тий в Солоному.

За матеріалами, зібраними роди­ною Павла Скалецького, 6 лютого 1944 року в одному із сіл Скалець­кий проводив зустріч із регіональ­ними керівниками ОУН. Коли вночі повертався саньми разом із побра­тимами в Товсте, потрапив на за­сідку польської боївки біля могили с. Солоне. Після бою живим зали­шився тільки їздовий, який і привіз тіло додому. Похорон відбувся 8 лютого 1944 року в Товстому. По­прощатися із своїм провідником з’їхались люди із навколишніх сіл, делегації з вінками із цілого краю. Панахиду відправляли десятки священників.

Вдова Скалецька Ольга залиши­лась із семирічним сином Ігорем (02.07.1937 р. н.) та чотиримісяч­ною дочкою Богданою (30.09.1943 р. н.). Ольга Скалецька (Гой) свого часу була учасницею Чортківського судового процесу над молоддю. Згодом пройшла допити гестапо, а потім МГБ. Після конфіскації будинку переховувалася із дітьми в с. Свидова Чортківського району. Із 1961 р. проживала в м. Дрогобичі разом із сім’єю дочки. У 2018-2019 роках автор цих рядків, розшуку­ючи інформацію про дружину
П. Скалецького, побував у селі Свидова, в містах Дрогобич і Львів.

Зустрівся з дочкою Павла Ска­лець­кого Богданою, яка передала деякі матеріали родинного архіву та фотографії і розповіді для пуб­лі­кації. Про Ольгу Скалецьку розпо­відала автору допису жителька Свидови, яка працювала в медпун­кті і добре її пам’ятає.

Могила П. Скалецького на старо­му цвинта­рі в Товстому упорядко­вана за сприяння селищної ради. Не забудемо наших рідних, які ги­нули за честь, за волю, за право бу­ти Укра­їнцем, за свою Батьків­щи­ну! Не зрадьмо наших героїв! Герої не вмирають!

Іван ПРИЙМАК,

громадський діяч.