Головна Історія Юрій Кра­мар – волонтер з Карова

Юрій Кра­мар – волонтер з Карова

ДОБРО ЗАВЖДИ ПЕРЕМОЖЕ ЗЛО

Карів – одне з мальовничих сіл на Угнівщині, з яким по­в’я­зані імена багатьох визнач­них українських патріотів, гро­мад­ських діячів та письменни­­­ків. Тут народилися учас­ники на­ціонально-визвольних зма­гань брати Микола, Петро та Іван Дужі, письменник Нестор Іванина, українсько-польський художник Андрій Ментух, учас­ник УПА Василь Макух, який 5 листопада 1968 року на знак про­тесту проти комуністичної то­талітарної системи, коло­ніа­льного становища України, по­літики русифікації та агресії СРСР проти Чехословаччини, здійснив акт самоспалення на Хрещатику в Києві. У Карові жив і творив визначний український композитор, священник Віктор Матюк та багато інших. І ниніш­нє покоління впише в історію с­ела нові сторінки – 22 карівчан, 4 жителі села Піддубного, один з Ми­хайлівки сьогодні захи­щають Україну проти російсько­го окупанта.

Жителі Карова стараються під­тримати українських захис­ників-односельчан. Плетуть маскувальні сітки, збирають продукти. Кожен допомагає, хто чим може.

З перших днів війни став во­лонтером й карівчанин Юрій Кра­мар, який завжди шукає можливість допомогти бійцям, закупити необхідну амуніцію, за­соби гігієни, теплий одяг чи продукти. Спільними зусиллями жителі села зробили гарний і потрібний подарунок своїм ге­роям-землякам та придбали чотири автомобілі.

Волонтер налагодив співпра­цю з небайдужими людьми з Республіки Польща, які ще до війни не раз підтримували Ка­рівську громаду, зокрема Угнів­ський хоспис. До цієї акції, також приєдналася Fundacja Potrafisz Polsko (президент Збігнєв Обор­ський) і товариство RCM гміни Ульхівок. Гума­нітарну до­помогу до села привіз сенатор Павел Кукіз. Поляки також передали про­дукти і для Угнів­ського хос­пису. Перед тим по­ль­ський се­натор разом з Ярос­лавом Са­хайло привіз майже 50 ком­п­лектів зимового війсь­кового одягу для воїнів Ка­рова й навколишніх сіл, яку ті отри­мали. Він наголосив, що нині тре­ба працювати всім, під­три­мувати свою армію. Бо без цьо­го не буде перемоги. Іна­к­ше, ми не подо­ла­ємо російсь­кого оку­пан­та, який уже століт­тями хоче ві­діб­рати нашу тери­торію і зни­щити нас як націю. Пан Юрій знай­шов стареньке фо­то, яке свідчить про те, що понад сто років тому жителі Гал­и­чини до­помагали армії у війні проти цар­­­ської росії.

Жителі нашої громади демон­струють велику згуртованість, єдність. Приємно, що з’являють­ся такі ініціативи, що місцеві ме­шк­­анці не забувають про Героїв, а підтримують їх, допомагають чим можуть. Добро завжди пе­реможе зло, й ми разом святку­ватимемо нашу Перемогу.

Надія БІЛОЦЕРКОВИЧ,

жителька с. Карів.