Головна Інтерв'ю 18 пасок відправила Теофілія Самійлівна Олійник зі Сокаля нашим захисникам на фронт

18 пасок відправила Теофілія Самійлівна Олійник зі Сокаля нашим захисникам на фронт

ПАСКИ НАШИМ ЗАХИСНИКАМ

Нині кожен українець як може робить свій посильний вклад у перемогу України над російським агресором. Вирішила підтримати українських військових й вісім­десятишестирічна Теофілія Самійлівна Олійник зі Сокаля не тільки матеріально, але й спекти 18 пасок з родзинками, з ваніліном, корицею, а головне – з любов’ю до наших захисників. Цілий день літня госпо­диня пекла їх, втомилася, але була щаслива, що вони їй вдалися. Їх вона передала волонтерам, що напере­додні Великодніх свят їхали до бійців на передову, аби й ті змогли скуштувати домашньої паски.

Пані Теофілію добре знають у Сокалі, вона багато років пропрацювала бухгалтером у редакції районної газети, звідти вийшла на пенсію.

Ім’я Теофілія походить від грецьких слів: «Бог» і «любов». І жінка все своє життя виправдовує його важкою працею та служінням родині та людям. І навіть нині, попри свій поважний вік, не сидить без діла: уже прибрала хату до Великодня та вимила вікна, засади­ла город. Рідні та знайомі кажуть про неї – бджілка-трудівниця, бо не мислить своє життя без роботи, так була привчена з дитинства. Народилася на Радехів­щині, була старшою в родині. Батько рано помер, тож допомагала матері по господарству.

Теофілія Самійлівна каже, що пережила важкі після­воєнні роки й ніколи не думала, що російський агресор піде війною на Україну. У перші дні не могла відійти від екрана телевізора: новини шокували. Здавалося, що це страшний сон, не хотіла вірити, що розпочалася повномасштабна війна. Важко було повірити, що оку­панти, яких мешканці східної частини України, вважали «руськими братами», можуть чинити такі звірства на нашій землі. Від свідчень мешканців Бучі, Гостомеля, Ірпіня волосся стає дибки. Та це варвари, нелюди, важко знайти слово, яким можна було їх назвати. Тепер увесь світ дізнався правду, який насправді є підступним москаль…

Жінка мріє дожити до Перемоги й щодень молиться за українських військових, аби Бог дав їм сили та мужності побороти ворога та визволити українську землю, щоб якнайшвидше прийшов мир. І вимушено переміщені українці повернулися у рідні відбудовані міста. Свято вірить, що все це буде, а зараз найголов­ніше, щоб Україна вистояла… Молімося за це і просімо у Пречистої Діви Марії заступництва та помочі ЗСУ та її омофору над Україною.

Любов ПУЗИЧ.