Головна Інтерв'ю Менеджер БФ «Карітас»-Сокаль Мар’яна Яремчук: Щастя – це допомагати іншим

Менеджер БФ «Карітас»-Сокаль Мар’яна Яремчук: Щастя – це допомагати іншим

команда БФ «Карітас» – Сокаль – дружня та привітна, це люди, які такі ж, як і він – європейці по духу
команда БФ «Карітас» – Сокаль – дружня та привітна, це люди, які такі ж, як і він – європейці по духу

«УКРАЇНЦІ ЗАХИЩАЮТЬ Й НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ВСІЄЇ ЄВРОПИ»

Волонтерство є візуалізацією то­го, як ми, як окремі особи й спільно­та в цілому, можемо змінювати світ навколо. Сьогод­ні є чимало людей, які потребують допо­моги і підтрим­ки. У такий непростий час, кожен з нас може долучитися тим, що йому до снаги. Від матеріального – по­жертв на амуніцію, харчування для ЗСУ та біженців, до надання психологічної підтримки людям, котрі опинилися у важкій життєвій ситуації. Головне не залишатися байдужими до біди, що вирує нав­коло.

Менеджер БФ «Карітас»-Сокаль Мар’яна Яремчук говорить, що люди чомусь шукають щастя у книгах, фільмах, музиці, але, насправді, воно є поруч з нами – це допомагати іншим. Саме це приносить най­більшу радість та задоволення. Волонтери­ти – це отримувати ті емоції, які не ку­пиш за жодні гроші. Це й спонукало іспанця Хосе Андреса Мілан Ромера (Josе Andrеs Millаn Romera) з м. Убеда стати волонтером та приїхати на Україну в цей нелегкий для нас час. Про війну в Україні Хосе дізнався з те­лебачення, працюючи інженером у Франції.

З перших днів наступу росії на Україну, увага мешканців Європи була прикута до цих подій. За декілька тижнів весь світ був шокований звірствами, які чинили рашисти в Бучі, Гостомелі, Ірпені. Від побаченого в жилах холонула кров. Це якісь нелюди… Цілі міста та села стали руїнами, мільйони людей залишились просто неба, не мають що їсти, в що одягнутись. Рятуючись, вони евакуюються на більш-менш безпечні території України, зокрема й Сокальщину. Серед багатьох гуманітарних центрів надій­ним прихистком для внутрішньо переміще­них осіб став БФ «Карітас»-Сокаль. Діз­навшись про це, хлопець вирішив попрацювати у ньому. Тут його зустріли дуже гостинно. В нашій державі він вперше, проте багато чув про гостинність українців, а
тепер мав нагоду пересвідчитись у цьому.

Хосе дуже співчуває україн­цям через війну, яку розпочала рашистська росія, вважає, що українці нині захищають не тільки себе та свою незалежність, але й незалежність всієї Європи. Він хоче допо­магати тимчасово переміщеним особам, які залишилися без даху над головою. Волонтерство, на його думку, – спосіб життя й стан душі, коли відчуваєш, що можеш ко­мусь допомогти. До 29 років він жив для себе, ходив на роботу, займався спортом, вивчав мови, спілкувався з різноманітними людьми. Під час пандемії, яку спровокував COVID-19, доля звела його з волонтерами, які співпрацювали з міжнародними органі­заціями «Карітас» і Червоним Хрестом. Приєднався до них, щоб допомагати стар­шим людям: приносив їжу, робив для них закупи… Допомагав також емігрантам, які приїжджали на оливкові плантації. Вперше відчув як приємно турбуватися про людей, яким, здається, ні від кого чекати допомоги. У нього змінилися життєві цінності, не думає про себе, а думає як допомогти іншим.

– Мої рідні були шоковані, дізнавшись про намір їхати в Україну. Їм важко було це сприйняти. З одного боку гордились мною, бо хочу допомагати людям, з іншого – пере­живали за моє життя, бо нині вся Україна у зоні ризику і ракета може прилетіти будь-коли і будь-де. Зараз вони дуже хвилюються, постійно телефонують, запитують, як я? Друзі також дивуються, як я взагалі міг наважитись на таке. Я відповідаю, що не варто хвилювати­ся за мене, бо у Сокалі відносно безпечно. При звуках повітряної триво­ги йду в укриття, – розповів Хосе.

Хосе до 18 років жив у м. Убеда (Іспа­нія). «Це місто трохи більше, ніж Сокаль. Правда тут значно зеленіше. Люди, як і у вас, живуть тихим спокійним життям, знають один одного в обличчя. Їдучи сюди, думав, що тут зовсім інакше, ніж в Іспанії, проте не відчуваю великої різниці між Іспанією й Україною», – ділиться Хосе.

Зі слів волонтера команда БФ «Карітас» – Сокаль – дружня та привітна, це люди, які такі ж, як і він – європейці по духу, праг­нуть демократичних цінностей. Чоловік не відчуває мовного бар’єру у спілкуванні, ос­кільки багато хто розмовляє англійською. Також Хосе почав вивчати українську мову. Освоювати її йому допомагають інші волон­тери. Він радий бути корисним й готовий до будь-якої роботи, яку йому запропону­ють. Планує тут залишатися два місяці, але плани можуть і змінитися. Час покаже.

Мар’яна Яремчук щиро вдячна усім, хто небайдужий і підтримує Україну у цей не­легкий час, та вболіває за її долю. На День вишиванки на пам’ять про перебування в Україні волонтери БФ «Карітас»-Сокаль подарували іспанцю вишиванку, яку він охоче одягнув.

Хосе надіється, що його допомога в БФ «Карітас»-Сокаль буде корисною для укра­їнців. Впевнений у нашій перемозі, бо нині весь світ з Україною, яка бореться за свобо­ду та свою незалежну державу.

Любов ЗАБЛОЦЬКА.