Вміти слухати та розуміти. Вміти поспівчувати та порадити! А ще… Важливо зустріти з посмішкою!

На запитання редакції газети відповідає суддя-спікер Сокальського районного народного суду ЛІДІЯ ФАРИНА.

– Лідіє Юрівно, на початку жовтня цього року Ви були серед суд­дів, які представляли Україну на міжнародному тре­нінгу по медіації в Польщі, роз­кажіть нам про нього, що ва­ж­ливого Ви дізнались?

– Це був чудовий, незабутній час, проведений разом з гарними, атмо­с­ферними людьми.

По перше, мені дуже пощастило познайомитись з суддями усіх юрис­­дикцій з різних куточків Украї­ни. Я також знайшла нових друзів та однодумців серед поль­ських ко­лег, які, як і я, є прихиль­никами мирного вирішення судо­вих спорів.

По друге, на тренінгу я зустріла кваліфікованих тренерів суддів-медіаторів, медіаторів з США, Бе­льгії, Хорватії, Болгарії, Польщі та України. Повчитись у цих про­фесіоналів як правильно здійсню­вати примирення учасників про­цесу, здобула нові знання з питань розвитку медіації в різних країнах світу та нашої держави. З закор­донними колегами ми обмінялись досвідом судової практики кому­нікативних та правових компетен­цій у цій сфері.

Захід був організо­ваний поль­ським фондом ProMediation/­Pro­Wellness Foun­dation та польською секцією GEMME.

Програму розроблено спільно фондом ProMediation/ProWellness Foundation, GEMME та Weinstein International Foundation.

– Що таке GEMME?

– GEMME – це найбільше у світі міжнародне об”єднання суддів, які працюють на підтримку медіації, зміцнення та вдосконалення її прак­тики. Це Європейська суддів­ська група з медіації. Вона була ство­рена в Парижі в 2003 р.

– Які переваги медіації?

– Інститут медіації не є новим, він існував ще у Древній Греції, Древ­ньому Римі (Кодекс Юсти­ніана) та був і в Київській Русі (хресне цілування на закріплення угоди), проте називався посеред­ництвом.

Медіація виступає як найпрос­тіша, найпоширеніша у світі, най­дос­тупніша для людей, най­де­шевша, зважаючи на обмежені ресурси сучасного українського суспільства, альтернатива судо­чинства. Вона розвантажує судову систему, економить час та фінан­сові ресурси сторін. Завдяки їй зни­кає сам конфлікт. А головне, саме сторони, а не медіатор прий­мають рішення за результатами конф­лікту, вони ж це рішення і вико­нують. Ви ж знаєте, що Украї­на лідирує у Європі за кількістю скарг відносно нашої держави щодо невиконання судових рішень.

– У 2021 р. був ухвалений Закон України “Про медіацію” як його прийняття вплинуло на розвиток медіації в нашій державі?

– Хоч цей Закон і був ухвалений, ме­діація не стала такою ж по­пулярною як в розвинутих закор­донних країнах світу, де без неї вже не обходиться не лише юрис­пруденція, але політика, дипло­матія та економіка. Як говорять американці: “Якби в Америці не було медіації, економіка б країни впала на 90%”. Але для того, щоб в Україні суспільство більше во­лоділо інформацією про цей інсти­тут – на те має бути воля та бажан­

ня органів державної влади. Чи Ви часто чуєте про медіацію в новинах та передачах по телебаченню (соц­мережах)? Звісно, що ні! От вам і від­повідь на Ваше запитання.

Законом України “Про медіацію” установлено, що вона може бути як оплатною, так і безоплатною, як судовою, так і досудовою. Але вона може бути тільки добро­віль­ною та не може бути, на жаль, обо­в’яз­ковою у певних категоріях справ. Для прикладу, в деяких шта­тах США, у Литві обов”язковою є до­судова медіація у сімейних спорах. Тобто справи про поділ май­на под­ружжя, стягнення аліме­нтів, чи змі­на їхнього розміру, виз­начення міс­ця проживання дітей, якими переважно “завалені” суди першої інстанції в обов’язковому досу­до­вому порядку вирішуються ме­діаторами. Лише коли медіатор не затвердив медіаційної угоди, спра­ва подається до суду. До речі, на­ші румунські колеги зараз актив­но виступають з офіційними зая­вами про обов’язкову медіацію у певній категорії справ.

– Чи закріплені положення про медіацію в національних проце­суальних кодексах?

– Так, в цивільному та адміністра­тивному вже закріплені положення про вирішення спору шляхом ме­діації на будь-якій стадії процесу коли справа перебуває у суді. Якщо є таке клопотання учасника проце­су, суд у такому випадку обов’яз­ково зупиняє провадження та на­

дає можливість провести прими­рення медіатором. Коли медіація вда­ло проведена, суд в силу ч.5 ст.-47 КАС України закриває про­вадження. Хоч в ч.-7 ст.-49 ЦПК України зазначено не про закриття провадження, а лише що в резуль­таті такої домовленості може бути оформлено мирову угоду.

– Чи згадується про медіацію у КПК України?

– Хоч і дія національного Закону “Про медіацію” поширюється не тільки на конфлікти (спори) у ци­ві­льних, сімейних, трудових, гос­подарських, адміністративних, але й також у справах про адміні­стративні правопорушення та у кри­­мінальних провадженнях з метою примирення потерпілого з підозрюваним (обвинуваченим), в КПК України не має положень про медіацію.

В Україні впроваджені міжна­родні стандарти правосуддя від­носно неповнолітніх, які є пі­до­зрюваними (ювенальна юстиція). Діє спеціальна Програма щодо не­повнолітніх підозрюваних відпо­відно до якої на стадії досудового розслідування залучається меді­атор.

Так, у серпні 2023 р. Сокальсь­ким районним судом під моїм голо­вуванням розглянуто кримінальне провадження відносно непов­но­літнього, де під час досудового роз­­слідування затверджено медіа­ційну угоду. Хоча у кримінально-процесуальному законодавстві поки що не має положень про ме­діацію. Тому, звільняючи неповно­літнього обвинуваченого від кри­мінальної відповідальності, суд в ухвалі не покликався на медіа­ційну угоду.

В закордонних країнах світу та­ких як Норвегія, Швеція, Фінляндія в ювенальній юстиції досудова ме­діація є обов’язковою.

Ініціатором такої медіації є пред­ставники пробації, поліції, судді, а найбільше прокуратури.

У Фінляндії щороку 10 000 кри­мінальних справ (в т. ч. відносно повнолітніх) в досудовому порядку закінчується медіацією, в Норвегії таких справ 9000. Щороку в суді у фінів на 60 000 кримінальних справ, 12 000 з них закінчується ме­діаційною угодою. Не має жод­них проблем з тим, що прокурор в суді може відмовитись від об­винувачення коли сторони дійшли примирення, а суд, навіть не при­пускаючи думки про апеляційну скаргу, може в такому випадку зві­льнити обвинуваченого від кри­мінальної відповідальності, пока­рання чи його пом’якшити.

У Швейцарії є можливість про­вести медіацію і після винесення вироку, під час відбуття покарання. Медіація у таких випадках покли­кана зменшити напругу у відноси­нах між сторонами, «зняти» пси­хо­логічну гостроту конфлікту між засудженим та потерпілим. Уявіть собі ситуацію, що засуджений від­був покарання у виді позбавлення волі та повертається додому. Багато є випадків, що він починає мстити потерпілим, і цей конфлікт, який ніде не подівся, продовжує існувати. А ще, є випадки помсти суддям, прокурорам за винесені рішення.

– В КАС та ЦПК України перед­ба­чена така процедура, як вре­гу­лю­вання спору за участю судді (далі ВСС), чим вона відрізняється від медіації?

– По перше, в медіації спір ви­рі­шує медіатор якого сторони самос­тійно обирають, що не скажеш про суддю, якому справу розподіляє автоматизована система докумен­тообігу. Медіатор може самостійно відмовитись від процедури, суддя – ні. В медіації рішення приймають самі сторони, а у ВСС – суддя. В ме­діації є чітка структура прове­ден­ня цієї процедури, яка скла­дається з 5 етапів, у ВВС цього немає.

Разом з тим, в таких країнах як Німеччина, Хорватія, Фінляндія є судді-медіатори. Коли справа розподіляється тому чи іншому суд­ді в загальному порядку та цей суддя бачить, що учасників про­цесу можна помирити, він передає справу судді-медіатору. Коли цей суддя не зумів примирити, він повертає справу назад первинному судді. На відміну від цієї моделі медіації, ВВС передбачає лише можливість судді за згодою сторін до початку розгляду справи по суті зупинити провадження та спробу­вати їх примирити. Коли це при­мирення не вдалось, суддя пе­ре­дає цю справу іншому судді через автоматизований розподіл справ. Таким чином, ця процедура може викликати непорозуміння в колек­тиві серед суддів.

Як відомо, в судовій системі України й так “кадровий голод”, суди надмірно завантажені спра­вами. Для прикладу, в Сокальсь­кому ра­йонному суді в цьому році їх побі­льшало майже вдвічі. Якби у нас хоча б у сімейних справах була обов”язковою досудова медіація це б розвантажило суди та більша користь була б і для людей – еко­но­мія часу, фінансових ресурсів та відсутність національ­ної проб­леми – невиконання судо­вого рі­шення.

– Чому у нашому районі не має медіаторів? Куди гро­мадянам звертатись для здій­снення меді­ації?

– Медіаторів не так багато, бо, як я раніше зазначала, державні структури не запровадили на них “моду”. Знаю, що наш Червоно­град­ський місцевий центр з на­дан­ня безоплатної вторинної допомоги (далі – БВПД) може залучати медіатора онлайн або запрошу­вати його офлайн. У Львівському обласному центрі БВПД працюють медіатори. Також є Львівський центр медіації, представники якого приїжджають в наш район з тренін­гами. Думаю є можливість налаго­дити більш тісну співпрацю міс­

цевого центру БВПД, представ­ників місцевих органів виконавчої влади та місцевого самовряду­вання із львівськими медіаторами. Або ж заохочувати до створення нової генерації наших регіональних медіаторів.

– Ваш власний рецепт, як примирити учасників цивіль­ного процесу?

– Вміти їх слухати та розуміти. Вміти їм поспівчувати та порадити! А ще… Важливо зустріти їх з пос­мішкою! Як у мультику “Крихітка Єнот”, посміхнись і тобі обов”язко­во усміхнуться у відповідь.

– Які побажання хотіли б Ви висловити на закінчення нашої зустрічі?

– На моє глибоке переконання, якщо в судовій системі не популя­ризувати інститут примирення та ме­діації, володарів мантії неза­ба­ром замінить штучний інтелект!

Бажаю усім нам завершення вій­ни та пе­ремоги для України.

Розмову записав Василь СОРОЧУК.