Заступник головного лікаря Сокальської лікарні Надія Сикиндюк: Талант лікаря рятує життя

Щорічно в третю неділю червня відзначають про­фе­сійне свято ті, хто стоїть на сторожі людського здоров’я. Робота цих людей є однією з найзатребу­ва­ні­ших і найнебезпечніших водночас. Чи не щодня вони вступають у жорстокий двобій з хворобами та смер­тю. І, борючись за життя сторонньої люди­ни, нерідко кладуть на ваги терезів свої спокій та здоров’я. Та вони не звикли скаржитися на долю, бо колись добро­вільно дали клятву Гіппократа і само­віддано сповіду­ють головні постулати «допоможи!» та «не нашкодь!» Чим нині живе медична галузь Со­кальщини, чи Covid-19 змінив її ритм життя, про впровадження медичної реформи, витоки проблем та шляхи їх вирі­шення – про це наша розмова із заві­дувачем поліклі­нічного відділення Сокальської район­ної лікарні, де­путатом Сокальської міської ради Надією Василівною СИКИНДЮК.

– Ви завжди мріяли стати лікарем і присвятити своє життя медицині?

– Ще з дитинства мріяла, що своє життя присвячу тим, хто що­дня потребує підтримки та допо­моги – хворим та недужим. Тож коли закінчила школу, без вагань вступила у Львівський держав­ний медичний інститут на спеціаль­ність «педіатрія», який закінчила в 1986 році.

– Як складалась Ваша кар’єра по закінченні вузу?

– Інтернатуру проходила в Чер­воноградській міській лікарні. З 1989-го працюю дитячим отола­рингологом в Сокальській районній лікарні, а останні 12 років суміщаю лікарську практику з посадою заві­дуючої поліклінічним відділенням. Я, в першу чергу, лікар, і тільки піс­ля цього – адміністратор. Хоча до­водиться планувати, шукати, корек­тувати, контролювати, словом, займатися рутинною роботою. Але мені це подобається. Люблю рух, люблю, коли втілюється в життя заплановане, коли бачиш, як змі­нюються на краще умови перебу­вання пацієнтів та працівників.

– Як за цей час змінилася Со­кальська районна лікарня, зок­рема, поліклінічне відділення?

– Нині в поліклініці працює 50 вузьких спеціалістів, які мають високий рівень професійної підготовки, володіють мето­диками лікувально-діагностичного процесу. Ми намагаємося забезпечити сучасний рівень діагностики та лікування, покращити умови перебування пацієнтів. Для цього вже багато зробили: відремонтува­ли приміщення, оновили обладнан­ня. Двічі перекривали дах, один раз по мікропроєкту. Плануємо від­крити малу операційну, що дозво­лить проводити операцію одного дня.

– Якого принципу дотриму­єтесь у своїй щоденній профе­сійній діяльності?

– Робота – це моє життя. Кожен пацієнт для мене як рідний. Тому, незалежно від ситуації, стараюсь допомогти кожному. Адже одними з найважливіших рис, якими пови­нен володіти лікар, це – гуманність і жертовність.

– Чи легко дається медичній галузі Сокальщини час змін, впроваджених реформою?

– Спочатку було дуже важко. Ад­же одна з вимог медичної реформи комп’ютеризація закладу. Комп’ю­терна техніка необхідна для спів­праці з Центром первинної медико-санітарної допомоги і Національ­ною службою здоров’я. Дані про кожного пацієнта вносяться в спе­ціальну медичну програму, тож ми її встановили на всі комп’ютери, в тому числі й у кабінетах лікарів. Є й позитивна сторона: ми стали гос­подарниками в своєму лікувально­му закладі. Самостійно почали оці­нювати його потреби. Усвідомлюємо відповідальність за долю ме­дичного закладу, з яким пов’язали своє життя, та долю усіх, хто тут працює.

– Як пандемія коронавірусу змінила Ваше життя і діяль­ність Сокальської лікарні?

– Коронавірус змінив нас усіх. Вважаю, що люди по-іншому гля­нули на медиків, відчули значи­мість цієї професії, бо зрозуміли, що від фаховості та небайдужості лікарів та медсестер, залежить їхнє життя. Сокальська ЦРЛ була визначена як базова для лікування ковідних пацієнтів на теренах Со­кальщини, Радехівщини та Черво­нограда. Ми втратили пацієнтів, бо ні поліклініка, ні відділення Со­кальської районної лікарні не пра­цювали як належить, оскільки не мали можливості надавати їм ме­дичну допомоги. Тепер стараємось якомога швидше відновити свою діяльність.

– Як проходить вакцинація населення?

– З часу отримання вакцини зроблено 952 щеплень: 490 осіб вакцинувалися вакциною Covishield, 60 – індійською AstraZeneca, 402 – американською Pfizer (Comirnaty). Пунктом щеплення Сокальської районної лікарні проведено 510 щеплень, з них 450 вакциною Covishield і 60 AstraZeneca. Мо­більною бригадою Червоноград­ської лікарні зроблено 40 щеплень вакциною AstraZeneca, та 420 бри­гадою Сокальської районної лікар­ні. 40 осіб уже зробили другу вакци­націю Covishield і отримують пас-порти щеплення. За цей час про­вакциновано 409 працівників осві­ти, 286 медичних працівників, 16 осіб з структур державної безпеки, 24 працівники соціальної сфери. З них 18 осіб віком 80 і старше, 133 – 60 і старше. П’ятдесят п’ять вакцинованих мають супутні за­хворювання.

– Ні для кого не секрет, що охорона здоров’я сьогодні не влаштовує нікого: ні здорових, ні хворих, ні медиків. Що, на­самперед, потрібно змінити?

– Треба розширювати спектр ме­дичних послуг. А для цього необхід­но придбати сучасне медичне обладнання, яке дозволить виявля­ти захворювання на ранніх стадіях. Важливо й підняти зарплату меди­кам, аби вони були зацікавлені працювати над собою, професійно вдосконалюватися.

– Що на вашу думку, значить бути хорошим лікарем?

– Лікар або хороший, або він – не лікар. Це ж покликання. Немож­ливо зняти халат і перестати бути лікарем.

– Одним із пунктів медре­форми є запровадження елек­тронної системи «Поліклініка без черг». Чи справді черг до лікарів більше немає?

– До наших спеціалістів за ске­руванням сімейного лікаря зверта­ються пацієнти з Сокальської та Белзької ОТГ… Раніше на прийом можна було записатися тільки в реєстратурі. А завдяки електронній системі запису достатньо зайти на сторінку поліклініки, зареєструва­тися. Це дуже зручно. Тепер у ре­єстратурі є три комп’ютери, стаціо­нарний телефон, два мобільних різних мобільних операторів, за якими можна звертатися і запи­сатися на прийом до спеціаліста. Але буває по всякому. Нині в деяких спеціалістів є запис на два тижні наперед. А це говорить про те, що він є хорошим фахівцем у своїй галузі.

– Чи в Сокальській лікарні є платні послуги?

– Сьогодення ставить свої вимо­ги. Ми мусимо заробляти на себе. Платними є проведення медичних оглядів після 18 років. Поступово їх кількість зростатиме.

– Ви – депутат міської ради. Як це відображається на житті лікарні?

– Питання про реформування медичної галузі набуло особливої гостроти та резонансу. Ми працю­ємо в конкурентному медичному середовищі. Кожна лікарня бореть­ся за свого пацієнта. Йде хронічне недоотримання бюджетних коштів. І без депутатського мандату, без підтримки депутатського корпусу, зрештою без підтримки жителів Сокальщини не було б нічого. Як­що хочеш щось змінити, бери на себе відповідальність і працюй… Адже наша медицина має зміню­ватись тільки на краще. А цього досягти без підтримки громади та влади неможливо.

– Пані Надіє, як Вам вдається працювати на відповідальній посаді, як депутат, займатися вирішенням наболілих питань виборців, бути люблячою бабу­сею, і при цьому завжди зали­шатися спокійною, усміхненою та елегантною жінкою?

– Я – трудоголік. Мені здається, що іноді за роботою, мало уваги приділяю своїм рідним. Вдячна їм за розуміння та підтримку. Вони – мій надійний тил.

– А що головне в роботі лікаря?

– Це професіоналізм, небайду­жість до чужого болю. Доброзичли­ве та уважне ставлення до кожного пацієнта, щире бажання допомог­ти. Покликання медика: допомага­ти людям, старатися ніколи не за­бувати про це і щодня йому слідувати.

– Що побажаєте напередодні професій­ного свята своїм коле­гам?

– Насамперед, міцного здоров’я. Covid-19 забрав багатьох наших колег… Світла їм пам’ять. Їхня смерть спонукала нас замислитись над цінністю життя, яке може обір­ватися вмить. Пережити страх за долю рідних та близьких, яких може забрати страшна недуга.

Хочу сказати велике спасибі кожному медичному працівнику за знання, вміння, терпіння та відда­ність ме­дицині. Бажаю, щоб на життєвому шляху тепло світило сонце, здоров’я було міцним, як граніт, а чаша достатку – повною благодаті, любові, щастя та Божого благословення.

Любов ПУЗИЧ.

 Фото автора.