Чоловічий хор «Плугатар» – одна із слав­них сторінок історії Стенятина, його візитна картка

Мабуть, рідко яке село та й не кожен райцентр може похвалитися таким колекти­вом. Він об’єднав людей різних професій, характерів, темпераментів, які закохані у пісню. Їхній неповторний і натхненний спів несе людям радість і духовну піднесеність. Його засновник – вчитель музики місцевої школи Іван Баран, не міг й подумати, що створений ним колектив матиме такий багаторічний творчий поступ та видатні досягнення.

– Витоки нашого колективу сягають бурем­них 80-х років минулого століття, – розпові­дає художній керівник Ігор Курач. – Тоді на хвилі національного піднесення всі хотіли співати патріотичні, повстанські, козацькі, стрілецькі пісні, які раніше навіть згадувати було заборонено. «Плугатар» налічував до п’ятдесяти учасників. Перший концерт, як кажуть старожили «бойове хрещення», відбувся у Роятині, бо на той час у Стенятині будували новий клуб. Виступ справив вели­чезне враження на присутніх і надихнув учасників хору до подальшої плідної творчої праці. Мирними мистецько-культурними засобами він боровся за відродження Неза­лежності України. Хористам довелось виступати під відкритим небом у полі на обжинках, у сільських клубах, на віче та святах у Сокалі, Львові, Києві… У 1991 році колективу присвоїли звання «Народний».

Опісля хор «Плугатар» разом з квартетом «Явір» здійснив концертно-просвітницький тур на Схід України. Зокрема, побували у Донецькій та Луганській областях. Викону­ючи стрілецькі та пісні УПА, агітували там­тешніх проросійських мешканців, аби ті дізналися більше про Україну та долучалися до громадського руху. Виступали й в Каневі на Чернечій горі, в Берестечку на святі Ко­зацької слави, у Львові на фестивалі, приуроченому Іванові Підкові й вшануванні пам’яті Степана Бандери та в Сокалі на різноманітних районних, сільських святах.

У рідному селі жодний захід не відбува­ється без «Плугатаря». Не одне покоління стенятинців співало у ньому, склались свої династії та традиції, яких дотримуються й сьогодні.

За роки свого існування репертуар Hарод­ного хору чималий. Він постійно оновлюється і розширюється новими патріотичними, ліричними творами сучасних авторів та обробками українських народних пісень.

Свого часу музичними керівниками хору були Богдан Кійко та Роман Козярський. А з 2008-ого і по сьогоднішній день хоровим колективом керує диригент Ігор Курач. До речі, він став ініціатором створення на базі «Плугатаря» ще й чоловічого квартету, який виступає як на великих сценах, так і на мен­ших майданчиках.

Житель села Богдан Красько, каже, що гордість Стенятина – це працьовиті люди та хор «Плугатар». Важко уявити українця без пісні, яка лікує душу, коли сумно, додає настрою, коли радісно, скрашує наше буден­не життя. П. Богдан гордиться, що тут жили і живуть такі обдаровані люди, закохані у пісню. Бо тільки з любові до неї можна жер­твувати своїм часом, родиною, постійно від­відувати репетиції, вдосконалювати свій спів. Зате коли вони співають, то наче воз­носяться над сірими буднями, над важким сільським побутом і щоденною працею. І радий, що й він міг прислужитися рідній громаді: будучи депутатом районної ради, не раз лобіював виділення коштів на розви­ток інфраструктури села, зокрема, на музич­не сценічне взуття та апаратуру для Народ­ного дому.

Своє тридцятиріччя «Плугатар» відзначив святковим концертом. Зал Стенятинського народного дому був переповнений. Тут зіб­ралися шанувальники пісенної творчості колективу з різних куточків Сокальщини. Квіти, подарунки та аплодисменти – цього дня були лише для них, які, незважаючи на вік і труднощі, ідуть уже понад тридцять років по життю з піснею. Почесними гостями були – дружина, дочка та внучка засновника колективу Івана Барана. Святковий захід благословив молитвою настоятель місцево­го храму Воздвиження Чесного Хреста УГКЦ о. Володимир Августовський. Життя колек­тиву та його здобутки демонстрували чис­ленні подяки, грамоти та фотографії, які ек­спонували в фойє.

Міцного здоров’я, довгих років життя та творчості бажала «винуватцям» свята на­чальник відділу культури Сокальської міської ради Мирослава Михайлюк, вручивши гра­моти колективу, його керівнику Ігорю Курачу, директору Народного дому Ганні Гарасимчук та сертифікат на 5000 гривень для прид­бання сценічного одягу.

Староста сіл Стенятин та Роятин Григорій Студінський подякував учасникам народного хору за багаторічну працю, високий професі­оналізм, любов до української пісні, а також – за збереження традицій рідного краю. Побажав, щоб пісенна творчість колективу линула від серця до серця та хвилювала вдячних шанувальників ще багато літ.

Приємну й теплу душевну атмосферу підтримувала ведуча вечора Ірина Булка, уродженка села, нині – телеведуча програми «Свято у хату» телеканалу «Бужнет».

У святковій програмі перепліталися висту­пи хору «Плугатар», чоловічого квартету із розповіддю про кожного з його учасників. Розповідаючи про них, ведуча констатувала, що «за кожним голосом в хорі – чи то тенор, чи бас, чи баритон – стоїть людина і її до­ля… її життя, не завжди легке. Напевно, кожен розуміє те, що пісня сама себе не вивчить, а концерт сам себе не підготує. І часто ці чоловіки жертвували вільним часом. Якусь роботу чи відпочинок відкладали і відкладають на потім, бо в клубі репетиція. Але без їх сил і старання – усіх учасників без винятку – не було б сьогодні «Плугата­ря» – такого як ми з вами бачимо і чуємо – такого, що знає весь район і навіть більше».

Особливих слів подяки заслуговують вете­рани хору – акомпаніатор Ігор Мочульський, Богдан Шамборовський, Іван Новацький, Михайло Яйчук, Ігор Гарасимчук, Михайло Козакевич. Вони тепер, незважаючи на по­важний вік, приходять на репетиції і беруть активну участь у просвітницьких заходах. Михайлові Козакевичу понад вісімдесят років, він – один з перших учасників цього колективу. Для нього спів – це ліки для душі, його розрада серед буденності життя. Свою любов до пісні передав доньці Ользі, яка нині співає у народному вокальному ансам­блі «Оберіг».

Чимало хористів не дожили до такого по­важного ювілею. Присутні пом’янули їх хви­линою мовчання.

Наталія Баран поділилася спогадами про батька, для якого «Плугатар», до речі йому колектив завдячує своєю назвою, став спра­вою душі та подякувала за те, що хор висту­пає й досі. А це є найкращою шаною його пам’яті.

Привітали ювілярів зі святом народний вокальний ансамблю «Оберіг», жіноче тріо Стенятинського народного дому, вокалістка Софія Федорук та гуморист Андрій Федашко. Хореографічний колектив «Джерельце» (керівник Марія Кащук) подарував глядачам свої запальні танці. Наприкінці дійства усі побажали «Плугатарю» «Многая літа». Дзвінке багатоголосся наповнило зал.

Керівник хору Ігор Курач та директор На­родного дому Ганна Гарасимчук подякували усім, хто привітав колектив з 30-річчям з дня присвоєння звання «Народний», за
щирі побажання та теплі дружні овації.

Адже українська мова і пісня – це дійсно те, що всіх об’єднує. І в наш неспокійний час нехай ще багато років «Плугатар» патрі­отичними та духовними піснями звеличує Україну.

Любов ПУЗИЧ.

Фото Юрія Рижка та з архіву.