Головна Листи «СЕЛО МОЄ, ЯК ХЛІБ СВЯТЕ»

«СЕЛО МОЄ, ЯК ХЛІБ СВЯТЕ»

30 липня у селі Заріка (Двірці) відбувся творчий звіт перед громадою, що має назву «Село моє, як хліб святе».
Кожен із нас міцно пов’язаний з тим місцем, де народився й виріс. І де б ми не перебували, завжди притягатиме до рідного місця. Село наше невелике, але для мене, як і для кожної людини, найкраще, наймиліше. Воно багате історією, талановитими людьми та героями рідного краю.

Раніше Заріка було хутором села Двірці, але кілька років тому стало окремим населеним пунктом. Живуть тут хороші і приємні люди, які дбають про добробут рідного краю.
Тож цієї неділі на святковому концерті було людно. Тут зібралося багато народу, відклавши повсякденні клопоти. Ведучі з радістю оголосили про початок свята. Зі щирим словом до учасників концерту та громади звернулася Двірцівський сільський голова Надія Стрілець, яка привітала односельчан із цим радісним днем, подякувала всім за любов до рідного села, за працю і творчість, висловила подяку працівникам культури за вдало проведений захід.

Наймолодші учасники свята – діти – прочитали вірші і заспівали пісні. Концертна програма була урізноманітнена низкою українських пісень, зокрема, «Квітуча Україна», «Батьківська хатина», «Материнська любов», «Українська родина», «Нашим героям», «Зелене жито», «Нехай квітує Україна», «Україночка», «Сто відсотків щастя» та багато інших.

Під час виступу ведучі найтеплішими і найщирішими словами привітали старожилів села, особливо найстаршого жителя Заріки, ветерана Другої світової війни Богдана Яковича Луцка, якому у червні виповнилося 92 роки. Ми щасливі, що у нашому селі живе такий довгожитель і побажали йому міцного здоров’я, щастя, любові і поваги від родини та ще довгих років життя.

Також теплими словами вітали щасливі подружжя, які прожили у парі понад сорок років. Вітання лунали і для тих, хто цьогоріч став на рушничок сімейного щастя, для молоді села. Не забули і про багатодітні родини.

Варто пам’ятати про тих героїв, які ціною власного життя захищали і захищають ненькуУкраїну, боронять її східний кордон. От і на святі згадали учасника АТО Миколу Білецького, подякували йому за вагомий внесок заради мирного неба. Сільський голова відзначила батьків героїв, які зараз є на строковій службі.

Багато позитивних емоцій нашим глядачам подарували гості, що прибули з Великих Мостів (керівник Народного дому Михайло Федик та художній керівник Христина Пенцак) і з Бутин (Марія Логін та Юрій Збишко). Їх радо
зустріли та аплодували односельці.

Не можу не згадати про чудові атракціони, які зі захопленням відвідувала малеча. А закінчилось святкування танцями під «живу» музику.

А все це свято радості організували і провели завідувач Народним домом с. Волиця Ірина Ткач та бібліотекар Галина Малко.

Творчий звіт перед громадою села дуже усім сподобався і справив неабияке враження. У такі моменти розумію за що люблю своє рідне село і дякую Богу, що народилася і живу тут. Сподіваюся, що це свято стане гарною традицією і збиратиме у дружнє коло всі сім’ї і родини.

А на завершення хочу додати свій власний вірш про село:

Моє село! Для мене ти єдине,
Цей шум полів і трелі солов’я…
І пісня про село із серця знову лине,
Це пісня та, яку співаю я.
І ген за Ратою вдалині
Розлогі верби над водою.
Де б я не була, здається мені
Тут все пов’язане з тобою.
До рідної хати стежечка веде,
Де пахне дитинством усе навкруги.
Кожен Зарікою знає мене,
Кожен куточок мені дорогий.
Роки пливуть. Дорослішаю я
І змінюється довкола світ,
Але лине знову пісня моя,
І лунатиме вона увесь довгий вік.

Роксолана БІЛЕЦЬКА,•випускниця Двірцівського НВК.