З ініціативи керівників органів місцевого самоврядування Забузької зони відбувся семінар по вкрай важливому на сьогодні питанню для сільських, селищної рад – добровільного об’єднання територіальних громад. У залі засідань Жвирківської селищної ради зібрались селищний, сільські голови, депутати усіх рівнів, керівники установ та активісти Савчинської, Опільської, Хоробрівської, Тудорковицької, Варязької сільських та Жвирківської селищної рад, які хотіли глибше вивчити це питання з правової точки зору.
Відкрила семінар директор Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Наталія Костишин, яка зазначила, що «нині одним із пріоритетних напрямів роботи Координаційного і місцевих центрів з надання правової допомоги є сприяння впровадженню реформ, зокрема, територіально-адміністративної. Адже зрозуміло, що цей процес є тривалим і дуже болісним. Проте він мусить завершитися. Що підтверджує досвід і практика інших держав. І нині місцеві правові центри активно працюють у напрямку просвітництва. З ініціативи керівників місцевих рад цього куща, які нас сюди запросили, щоб навчити і розтлумачити, змусити людей домовлятись, думати і оцінювати те, що є в кожній громаді і поєднувати з тими ресурсами, які там є. Шкода коли ми будемо бачити більше плюсів, але не захочемо оцінити свої мінуси.
Наприклад, село на території якого є шахта чи заправка, кіоск, який офіційно торгує алкоголем та тютюном (акцизними товарами) і належно сплачує податки, дає дохід в бюджет. З одного боку – це сильна сторона громади. Але завтра будьяке з вище перелічених підприємств може закритися і великий плюс перейде у великий мінус. Ми хочемо допомоги донести до громад всіх рівнів з чого варто починати процес об’єднання, бо, на жаль, у населених пунктах мало хто про це знає».
Директор Червоноградського МЦ наголосила на незворотності реформи об’єднання територіальних громад, зосередивши увагу присутніх саме на принципі добровільності, що є обумовлено законом «Про об’єднання громад» і методикою Кабінету міністрів, яка вже є затвердженою і працює в Україні. «Ми мусимо зрозуміти, де наша ніша у цьому процесі, як об’єднатися, що врахувати при об’єднані, на що звернути увагу, як запобігти тим негативам, які можуть виникнути. Окрім того підкреслила, що «цей захід не є скерований на те, щоб ми вам чітко сказали, що той має об’єднатися з тим, а цей з тим. Ні. Дуже сподіваємось, що напрацюємо оцінку вашої громади, визначимо її плюси і мінуси. А далі потрібно думати з ким об’єднуватися, бо це рішення є доленосним для усіх та вплине в майбутньому на розвиток населених пунктів».
Під час тренінгу «Оцінка сильних та слабких сторін громад у процесі об’єднання», який проводили директор Центру Наталія Костишин та заступник директора Мар’яна Марчук, коротке ознайомлення із нормативнозаконодавчою базою, яка регламентує процес створення об’єднаних територіальних громад, провели Ірина Ничай та Наталія Гудзик, які працюють як юристи у громадах в рамках проекту «Підвищення правової обізнаності та надання юридичної допомоги громадам Львівщини».
Наталія Гудзик нагадала, що реформа місцевого самоврядування, однією із складових якої є децентралізація влади, розпочалася в Україні у 2014 році, передбачає право вирішувати – тобто передачу повноважень, і спроможність – тобто передачу коштів громадам. Суть перетворень, що пропонує реформа децентралізації полягає у тому, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування будуть займатися властивими для них справами. А люди отримають можливість творити (через вибори) органи місцевого самоврядування у громаді, районі та області. Своєю чергою, органи місцевого самоврядування різних рівнів – громади, району, області – отримають повноваження та під повноваження – необхідні ресурси. Буде запроваджено відповідальність органів місцевого самоврядування перед виборцями за ефективність своєї роботи, а перед державою – за законність.
Ірина Ничай детально зупинилася на 12 кроках, які мають зробити територіальні громади, щоб об’єднатися. Першим є ініціювання створення територіальних громад, яке може бути від голови ради та від однієї третини депутатів або територіальної громади. Далі має бути розпорядження органу місцевого самоврядування щодо ініціативи добровільного об’єднання територіальної громади. Наступний – створення робочої групи, склад якої затверджує сесія, та план громадських слухань, які мають відбутися протягом 30 днів. Опісля на сесії має бути прийняте рішення щодо пропозиції об’єднання територіальної громади. Тоді головаініціатор створення територіальної громади надсилає суміжним громадам пропозицію про об’єднання. Ті, у свою чергу, видають такі ж розпорядження, в яких зазначають, що мають відбутися громадські слухання, а потім сесія, на якій буде розглянуте питання про добровільне об’ єднання громад, де визначаться чи будуть об’єднуватися. На це йде 30 днів. Обираються делегати, які про це рішення, яке підтверджене пакетом документів, повідомляють Львівську ОДА. Тож це не така проста справа.
Наталія Костишин зауважила, що поки ми не почнемо домовлятися один з одним і чути один одного, доти не можна зрушити з місця жодну справу, а тим більше, коли йде мова про об’єднання територіальних громад. Щоб ми зрозуміли з ким нам зручно об’єднатися і це має бути обгрунтоване рішення, яке буде базуватися на самоаналізі. Для сильної економіки потрібні фінансові джерела та людський потенціал. Тому для повноцінної громади мають бути ресурси – організаційні, фінансові та кадрові. Хоча оптимізація – невід’ємна частина теперішнього часу. Адже економічний розрахунок – передумова до ефективного існування.
Опісля присутні, взявши до рук ручки та папір, малювали модель ідеальної громади, яку вони бачать, розповідали, якою, на їх погляд, є успішною громада. Суджень було багато, однак усі вони базувались на тому, що успішна громада – це та, яка є конкурентоспроможною, має власний бюджет і є привабливою для інвесторів. Об’єднавшись у групи, учасники, визначали сильні і слабкі сторони своєї громади і слабкі, опісля – обговорювали це з усіма. Вийшла цікава конструктивна розмова, де вимальовувалися переваги тієї чи іншої громади, з’явилися нові пропозиції.
Голови сільських рад ділилися наболілими проблемами та висловлювали позицію. Зокрема, Жвирківський селищний голова Іван Кошлай відзначив, що питання об’єднання територіальних громад в нашому районі обговорюється не вперше. За його ініціативою, яку підтримали голови чотирьох рад – Варязької, Савчинської, Опільської, Жвирківської, прийняли рішення про об’єднання у спільну громаду. І навіть провели громадські обговорення. Однак через певні непорозуміння й амбіції далі справа не пішла. «Кожен з нас ніби розуміє, що потрібно об’єднуватися, але не готовий до конструктивних рішень. Через це ми багато чого втрачаємо. Нам потрібно оцінити реальні можливості кожної громади, бо якась потужніша, а якась слабша, знайти шляхи вирішення нагальних проблем населених пунктів. А їх у наших селах чимало. Перш за все, це проблеми фінансування. Ми хоч фінансово спроможна громада, однак нам потрібні гроші для вирішення життєво важливих проблем. Концепція створення територіальних об’єднаних громад передбачає створення чотирьохп’ятьох громад з центром у містах. На мій погляд, це не добре, бо не будуть враховані інтереси сільських мешканців. Вже і так перенесли багато державних установ зі Сокаля до Червонограда. Нас лякає невідомість, бо не знаємо, що чекає на малі сільські населені пункти. Не хотілось, щоб вони вимирали. Ми відчуваємо себе відповідальними за їхню долю. Тож маємо подбати, щоб в них була перспектива розвитку на майбутнє».
На завершення зустрічі, представники Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги зазначили, що відкриті до співпраці з сільськими, селищним головами щодо надання необхідної інформації з правових питань, в тому числі і консультацій з питання проведення процесу добровільного об’єднання територіальних громад та відповіли на запитання присутніх.
Після семінару Наталія Костишин сказала, що працівники Центру надання вторинної правової допомоги намагалися заглибити учасників семінару, пояснити, який ризик їх чекає.
Адже потрібно пам’ятати золоте правило, що «історію ще ніхто не змінив. Однак історія штука циклічна. І чим більше дрібних князівств, тим вони кращий кусок для ворога. Життєздатність громади залежить від вміння домовлятися, працювати в команді, чого у нас, на жаль, дуже часто немає, аналізувати ризики і прогнозувати майбутнє».
Любов ПУЗИЧ.