8 вересня Сокальщина зустріла воїна Андрія Калиша, який віддав своє життя за Україну. Він загинув під Авдіївкою Донецької області під час артилерійсько-мінометного обстрілу.
Зі Сокаля домовину з тілом воїна було перевезено до рідного села Велике.
Проїжджаючи через Поторицю жителі села встановили “живий коридор” пам’яті Захиснику України. З великою повагою зустріли у його рідному с. Велике. На початку в’їзду в населений пункт, односельчани чекали домовину з тілом, з лампадками у руках, майже три години.
Біля храму воїна зустрів настоятель церкви Святої Праведної Анни митрофорний протоієрей Володимир Денькович. Було відслужено парастас. Священники, односельчани, влада громада висловили щирі співчуття рідним, подякували батькам, що виховали сина-патріота України, який пішов захищати і боронити державу від російського агресора.
Розпорядженням міського голови 9 вересня в Сокальській громаді було оголошено День жалоби.
Цього ж дня у селі Велике відбулося чин похорону св. п. воїна Андрія Калиша. До будинку, де мешкав, прийшли односельчани, друзі, жителі навколишніх сіл, військові та представники міської влади, депутати.
Чин похорону за воїном Андрієм, який віддав своє життя, захищаючи рідну землю, звершили священники Володимир Денькович, Олег Дякович, Володимир Жарський, Ярослав Кащук, Віктор Глущенко та Василь Дубецький. Присутні підходили до домовини з тілом воїна і попрощалися з ним.
А потім багатолюдною ходою провели на цвинтар. Начальник першого відділу Червоноградського РТЦК та СП, підполковник Любомир Бродюк вручив рідним Прапор України, наголосивши, що воїн Андрій не порушив і не зрадив військовій присязі, і героїчно захищав Батьківщину, віддавши за неї своє життя.
Сокальський міський голова Сергій Касян, висловлюючи жаль з приводу загибелі Героя Андрія, подякував батькам за його патріотичне виховання, запевнивши, що ми завжди пам’ятатимемо про нього.
Під звуки військового салюту домовину з тілом Героя опустили в могилу.
Неможливо стримати сльози та підібрати належні слова, щоб загоїти рани на серці батьків та всієї родини. Схиляємо голови перед батьками, дружиною, синами, родиною загиблого нашого Героя, співчуваємо та розділяємо біль пекучої втрати.
Спи спокійно, воїне! Герої не вмирають!
Василь СОРОЧУК.
Юрій РИЖКО (фото).