Головна Військо Сокальська громада попрощалась з Героєм

Сокальська громада попрощалась з Героєм

8 вересня Сокальщина зустріла воїна Андрія Калиша, який віддав своє життя за Україну.  Він загинув під Авдіївкою Донець­кої області під час артилерійсько-міномет­ного обстрілу.

Зі Сокаля домовину з тілом воїна було пе­ре­везе­но до рідного села Велике.

Проїжджаючи через Поторицю жителі се­ла встановили “живий коридор” пам’яті Захиснику України. З великою повагою зуст­ріли у його рідному с. Велике. На початку в’їзду в населений пункт, односельчани че­кали домовину з тілом, з лампадками у ру­ках, майже три години.

Біля храму воїна зустрів настоятель церк­ви Святої Праведної Анни митрофорний протоієрей Володимир Денькович. Було відслужено парастас. Священники, одно­сель­чани, влада громада висловили щирі співчуття рідним, подякували батькам, що виховали сина-патріота України, який пішов захищати і боронити державу від російсь­кого агресора.

Розпорядженням міського голови 9 ве­рес­ня в Сокальській громаді було оголоше­но День жалоби.

Цього ж дня у селі Велике відбулося чин похорону св. п. воїна Андрія Калиша.  До будинку, де мешкав, прийшли односель­чани, друзі, жителі навколишніх сіл, війсь­кові та представники міської влади, депу­тати.

Чин похорону за воїном Андрієм, який віддав своє життя, захищаючи рідну землю, звершили священники Володимир День­кович, Олег Дякович, Володимир Жарський, Ярослав Кащук, Віктор Глущенко та Василь Дубецький. Присутні підходили до домо­ви­ни з тілом воїна і попрощалися з ним.

А потім багатолюдною ходою провели на цвинтар. Начальник першого відділу Чер­воноградського РТЦК та СП, підполков­ник Любомир Бродюк вручив рідним Пра­пор України, наголосивши, що воїн Андрій не порушив і не зрадив військовій присязі, і героїчно захищав Батьківщину, віддавши за неї своє життя.

Сокальський міський голова Сергій Касян, висловлюючи жаль з приводу загибелі Ге­роя Андрія, подякував батькам за його пат­ріотичне виховання, запевнив­ши, що ми зав­­жди пам’ятатимемо про нього.

Під звуки військового салюту домовину з тілом Героя опустили в могилу.

Неможливо стримати сльози та підібрати належні слова, щоб загоїти рани на серці батьків та всієї родини. Схиляємо голови перед батьками, дру­жиною, синами, роди­ною загиблого нашого Героя, співчуваємо та розділяємо біль пекучої втрати.
Спи спокійно, воїне! Герої не вмирають!

Василь СОРОЧУК.

Юрій РИЖКО (фото).