1918 року на території колишніх австрійських казарм у селі Пикуличі польська влада влаштувала табір для полонених вояків УГА та інтернованих українців. У 192021 роках він став місцем інтернування вояків армії УНР, переважно 1ї Запорізької дивізії. Наприкінці 1919го року у таборі перебувало 2978 полонених та інтернованих. Після масових епідемій дизентерії та тифу в таборі у 1919-1921 роках померло 2000 українців.
Під час панування комуністичного режиму у Польщі територію цвинтаря перетворили на сміттєзвалище, а 1960го року знищили металевий хрест.
Відновила цвинтар 1990 р. українська громада Перемишля. Встановлено копію знищеного металевого хреста. Тоді ж відновили традицію походів української громади від катедрального собору УГКЦ до військового цвинтаря у Пикуличах.
У м. Перемишль (Польща) минулої неділі відбулися урочисті заходи з нагоди відзначення Свята української національної пам’яті для вшанування загиблих воїнів УГА і УНР. На нього прибуло більше півтори тисячі учасників з Львівщини, ІваноФранківщини та Тернопільщини.
Цьогорічне свято розпочалося молитвою у катедральному соборі УГКЦ св. Івана Хрестителя. Божественну Святу Літургію очолив Владика Михаїл Колтун – єпископ СокальськоЖовківської єпархії, капелан українського війська. У Літургії співслужили: архиєпископ Іван Мартиняк та отецьмитрат Богдан Степан – протосинкел і парох Перемишля, о. Володимир Коткевич – протосинкел СокальськоЖовківський, о. Степан Макар – синкел СокальськоЖовківський, о. Василь Дяків – канцлер СокальськоЖовківський, о. Павло Рогунь – канцлер ПеремиськоВаршавський, о. Христофор Блажеєвський – парох Ярослава, о. Борис Гороховський, о. Володимир Ващук – капелани Українського Війська, о. Віталій Лупій, о. Антоній Яцура ЧСВВ, о. диякон Ігор Лемик.
До Собору Святого Івана Хрестителя у Перемишлі прибули делегації з Польщі та України: Микола Ярмолюк – радник посла України у Польщі, Василь Павлюк – генеральний консул України у Любліні, Максим Музичко – консул України з Кракова, Олександр Бачик – почесний консул України в Перемишлі, Олег Синютка – голова Львівської обласної державної адміністрації, Олександр Ганущин – голова Львівської обласної ради, Євген Чолій – президент Світового конгресу українців, Петро Тима – голова ГП ОУП, Володимир Середа та Соломія Риботицька з товариства «Надсяння». Були присутні члени товариств «Надсяння», «Лемківщина», «Любачівщина».
На спільну молитву до собору прибули Вальдемар Шумни – представник Маршала Підкарпатського воєводства, Малгожата Майка Онишкєвіч – представник воєводи Підкарпатського, Януш Гамрищак – віцепрезидент Перемишля.
По звершенні Божественної Літургії всі попрямували на військовий цвинтар, що у селі Пикуличі, аби спільно помолитися за усопших воїнів УГА та УНР. Сотні українців з України і Польщі, поляки, які приїхали з різних міст, маршем пройшлись вулицями міста. Несли українські та польські державні прапори, жодних гасел і закликів не виголошували. Ходу супроводжував військовий оркестр Академії Сухопутних військ зі Львова. Марш зусібіч супроводжували поліцейські і працівники служби безпеки. Попереду їхали шість поліцейських машин. Біля цвинтаря за порядком стежила кінна поліція. Священнослужителі провели екуменічну панахиду та прочитали проповіді. Далі присутні поклали квіти та вінки до центрального хреста.
Під час віче голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка, зокрема, зазначив, що «не для нас, а для тих, хто сьогодні спостерігав нашу ходу, для тих, хто роздумував над тим чи бути з нами, для тих, хто буде вчитуватися в інформацію про сьогоднішнє дійство, стоятиме два запитання: чому ми тут і чого хочемо. Ми тут, тому що тут – наша історія. Ми тут, тому що тут спочивають українські воїни, які сто років тому повстали за нашу державність, землю та свободу. Вони створили разом з воїнами Польщі чудо на Віслі і погнали комуністичну навалу назад. Тут спочивають воїни, які є символом для сучасних Героїв, які захищають зараз нашу країну на Донбасі. Ми хочемо, щоб українців в усьому світі поважали, щоб в Україні запанував мир, щоб поважали нас там, де є наші могили, наші церкви, де звучить Отче Наш українською. І, як неодноразово наголошував Президент України Петро Порошенко, ми хочемо, щоб ніхто і ніколи не вказував нам, яку історію писати і яких героїв шанувати. Ми хочемо доброго сусідства з нашими братами поляками та усіма тими, хто зустрічаються на нашому шляху. Ми – мирні люди, але готові постояти за нашу мову, землю, віру і свободу.
Голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин подякував усім, хто розуміє, що приїхати сюди сьогодні, і вшанувати пам’ять полеглих воїнів, – це найменше, що ми для них можемо зробити. «Крім того, дякую громадянам Польщі, які сьогодні з нами. Ми, українці, добре розуміємо, що сьогодні на порядку денному головне завдання – зупинити ворога, повернути Крим і Донбас. І дуже хочеться, щоб і громадяни Польщі поділяли разом з нами це прагнення. Упевнений, наступного року нас буде тут ще більше! Полеглим українським воїнам – вічна слава, вічна пам’ять! Слава Україні!», – сказав очільник обласної ради. Також він констатував, що дуже прикро, але делегації з України, перетинаючи кордон, щоб побувати на цих урочистостях, зіткнулися з великими чергами на пунктах пропуску і, на жаль, тому не всі бажаючі змогли відзначити Свято української національної пам’яті в Польщі.
– Молоді люди в Україні зараз мають закінчувати школу і починати життя. Вони мають одружуватися та народжувати дітей. Натомість вони сидять в окопах на фронті і захищають Україну. Минулого року було 400 тисяч порушень режиму припинення вогню. Це означає, що над тими воїнами, які захищають кордони, свищуть більше тисячі куль щодня. В гіршому випадку ті кулі в них вціляють. Від початку війни 24 тисячі людей повернулися додому скаліченими. І загинуло більше 10 тисяч осіб. Кожен українець повинен щосекунди пам’ятати про це. Молімося за наш народ і за те, щоб Господь припинив цю війну. Україна захищаючи свої східні кордони, стримує імперський хід Російської Федерації на захід, у спільних інтересах всієї європейської спільноти, щоб Україна відкинула окупанта назад. Смерть наших військових – недаремна, Україна відстоїть свою цілісність і буде квітнути як розвинута модерна держава, – наголосив президент Світового конгресу українців Євген Чолій.
На завершення присутні виконали «Боже, великий, єдиний» та Гімн України.
Василь СОРОЧУК.
Фото автора.