«СТЕЛИМО ПОКРОВОМ УКРАЇНСЬКЕ СЛОВО»
З урочистої академії, приуроченої 65-річчю літературно-мистецького
об’єднання «Колос» та презентації нового числа альманаху «Соколиний край»
Літературно-мистецьке об’єднання «Колос» бере свій початок з далекого 1957 року. Саме тоді закохані в поезію, художнє слово молоді поети-початківці і прозаїки творчо згуртувались при редакції міжрайонної газети «Вперед». Невдовзі у липневому номері журналу «Жовтень» (нині «Дзвін») за 1957 рік було опубліковано коротеньку замітку «Літгурток у Сокалі». Тож, відкинувши певні умовності, саме з цієї першої дати-згадки ведеться відлік діяльності ЛМО «Колос», хоч організаційно воно оформилось трохи пізніше, у 1962 році.
Першими членами і дебютантами літературної сторінки в газеті стали Олекса Назарук, Іван Сокульський, Володимир Ткачик, Павло Хомляк, Микола Лукащук…
Деякий час керував роботою об’єднання львівський поет Юрій Малявський, а згодом його головою став Олекса Назарук. Також у ті часи очолювали «Колос» Володимир Храмцов, Геннадій Родічев… За нинішніми мірками, звісно, то був інший час, інший вимір, інша країна… Але, на щастя, серця багатьох, якщо не всіх, тодішніх літераторів-колосян були такі ж гарячі, і сповнені жадання берегти і плекати українське слово.
Упродовж багатьох років газета «Вперед», а з липня 1991 року «Голос з-над Бугу», знайомили своїх читачів з творами місцевих поетів і прозаїків.
Відтоді чимало літературних імен засвітились у творчому небі Сокальщини. Настільки багато, що перелічити всіх складно, мабуть, для цього потрібна окрема розлога стаття. Та варто згадати Євгена Куртяка, який розпочавши свій творчий шлях у «Колосі», виріс до відомого львівського літератора, члена Спілки письменників України, автора багатьох книг. Великі надії в поезії подавала Валентина Гавілей. Та доля розпорядилась по-своєму – померла поетеса в розквіті творчих сил. Залишили по собі світлу пам’ять і багату літературно-мистецьку спадщину Ярослав Кортко, Володимир Сірко та багато інших.
До 1999 року літоб’єднання очолював прозаїк Михайло Базар. За його ініціативи у 1998-ому побачив світ передвісник теперішнього альманаху, колективний збірник творів наших краян «Сокальщина літературна», де засвітилось багато цікавих талановитих авторів.
«Хвиля українського національного піднесення кінця 80-х початку 90-х років піднесла на свій гребінь особливий, український дух творчої стихії. Сплеск патріотизму проростав у пристрасне слово», – пише у передмові до першого номера «Соколиного краю» (2001 р.) засновник альманаху Володимир Полянчук, тодішній голова ЛМО «Колос» (2000-2016 рр.), член Української асоціації письменників, автор чотирьох збірок поезії.
Той випуск, хоч і з певних причин не надто вдався візуально, але теж засвідчив, що творча нива Сокальщини доволі врожайна. Переконують у цьому й усі наступні випуски «Соколиного краю».
З 2017 року літоб’єднання очолює Любов Бенедишин, яка прийшла на своє перше засідання (1997 р.) поетом-початківцем, а нині є відомою на Львівщині (і не тільки!) поеткою, членкинею Національної спілки письменників України, авторкою понад десяти поетичних збірок, лауреаткою Всеукраїнських премій ім. М. Чабанівського та «Благовіст».
Незмінним ядром «Колосу» впродовж останніх кількох десятиліть були і є Володимир Полянчук (нині почесний голова), одні з перших колосівських творчинь: Галина Хорташко, Ганна Кузьмак, Марія Лобай, Марія Чернявська, а також Світлана Мельничук, Любов Рибак, Руслана Антонюк, Лідія Гій, Ігор Данюк, Ігор Курач, Іван Гентош, Леся Гумен, Оксана Піка, Оксана Сумбаєва, Орися Тріфонова, Олена Штикало та інші. Зокрема, з 2020 року зміцнили колосівську спільноту Галина Хохонь, Надія Самсін, Тетяна Климчук, Зоряна Манашинська. А нещодавно підсилили творчу енергію «Колосу» нові спілчани – Любов Уманська та Леонтій Литвин.
На жаль, відійшли у засвіти багато митців, які творили у 60-90-ті… У кращому світі вже – і згадані вище Ярослав Кортко, Володимир Сірко, червоноградці – Іван Красько, Михайло Щурко, Василь Іваш, а також Калина Барвінко, Ольга Гаврилюк, Людмила Романюк…
Та життя триває, творче тим паче. Традиційно газета «Голос
з-над Бугу» надає свої сторінки для членів літературно-мистецького об’єднання. Тут поети і прозаїки мають змогу висловити свої думки, поспілкуватися з читачами, що в час тимчасового занепаду книговидання набуває особливої ваги.
Члени об’єднання творять нові високохудожні твори, йдуть до читачів зі своїми здобутками, примножують духовні скарби Прибузького краю. Зустрічі з громадськістю стали вже традицією для «Колоса». Кожне число альманаху радо зустрічають читачі, поціновувачі творчості наших обдарованих краян.
Ось і 28 вересня в Сокальській публічній бібліотеці пройшла урочиста академія з нагоди 65-річчя літературно-мистецького об’єднання «Колос» і виходу чергового номера альманаху «Соколиний край».
Як розповіла упорядниця цього видання Любов Бенедишин, альманах побачив світ коштом авторів, а також завдяки фінансовій підтримці небайдужих людей, зокрема, долучився до виходу його у світ Юрій Височанський (один з авторів попередніх чисел щорічника), сокальчанин, який нині мешкає в Івано-Франківську.
Традиційно в альманасі представлено творчість наших краян, а також тих, чия доля, так чи інакше, причетна до Сокальщини, Червоноградщини.
Передмову до альманаху написав о. Володимир Вітт (Канада, Монреаль), чиє творче і духовне життя теж пов’язане з Сокальщиною.
У рубриці «Поезія. Проза. Пісня – 24 автори, географія творчості яких доволі широка – Сокаль, Червоноград, Соснівка, Угнів, Добрячин, Войславичі, Шпиколоси, Острів, Перетоки, Боб’ятин, та багато інших. Є також автори, які нині проживають далеко за межами Сокальщини – Львів, Кривий Ріг… Читач матиме змогу поринути у часо-простір слова вже знаних та улюблених авторів, а також відкриватиме для себе нові поетичні світи й імена.
Рубрику «Молоде зерня «Колосу» представляють вихованці ЗЗСО Сокальський ліцей №1 ім. Олега Романіва (вступне слово вчительки української мови та літератури Оксани Трошин). Добірка «Війна голосами дітей» вдало доповнила військово-патріотичну тематику альманаху, яка є пріоритетною в цьому виданні.
У рубриці «Опалі зерна «Колосу» – серця читачів торкає палке невмируще слово Володимира Сірка (1922-2012) та Михайла Щурка-Вігора (1929-2010). Повстанська поезія з минулого століття, яка нині звучить особливо гостро, актуально, безкомпромісно.
Є в альманасі й інші цікаві, пізнавальні рубрики – «Постаті», «Краєзнавство», «Пам’ятні дати».
Над художнім оформленням і макетом обкладинки працювали сокальські мисткині Галина Хохонь (одна з авторів альманаху) та Віра Чипурко.
У виступі на презентації Любов Бенедишин наголосила:
«Як уже зазначено, нинішній номер альманаху – ювілейний (стосовно першого виходу в світ і стосовно 65-річчя «Колосу». Але не лише цим він знаковий для нас. Впродовж багатьох років наш альманах був рупором свого часу. Наші автори, як літописці, відображали і відображають найтонші порухи і найглибші злами доби, у якій відсвічується наше минуле і твориться наше майбутнє. Відновлення Незалежності… Помаранчева революція… Революція Гідності… Початок війни на сході України… І ось – повномасштабне вторгнення росії, яка вкотре несе нашій землі горе і страждання… Після 24 лютого слово «війна» набуло для всіх нас особливого значення і сенсу… Вся українська спільнота кинула всі сили на допомогу ЗСУ. Водночас Україною прокотилась могутня творча хвиля. Напевно, нема такого куточка нашої країни, де б «муза змовкла», як це прийнято вважати правильним, коли «не мовчать гармати». Навпаки. Наче в «сакральну захисну сітку», поети (і маститі, і початківці) почали гуртом вплітати Своє Слово в матрицю Віри. Віри в Перемогу над окупантом. Долучились до цього процесу й ми. Саме тому, у цьому номері альманаху головною є воєнно-патріотична тематика. І навіть лірична тема, тема кохання набула особливого забарвлення, адже… «всі вірші пішли на війну». Тому сьогодні ми відкладаємо розлогу розмову про «Колос», про наші здобутки і перемоги (які потребують глибокого аналізу) – до кращих часів. До головної нашої Перемоги – перемоги України над «червоним злом». Саме для цього сьогодні ми, з вірою, надією і любов’ю, «Стелимо Покровом українське слово».
Після цього учасники академії вшанували хвилиною мовчання пам’ять про митців, які відійшли у засвіти, та про українських воїнів, які поклали своє життя на вівтар перемоги.
А далі, продовжуючи свій виступ, Любов Бенедишин передала вітання авторам альманаху та учасникам дійства від президента Благодійного фонду «Майбутнє України. Сокальщина» Юлія Лукомського, який схвально відгукнувся про це видання, і передав для ЛМО «Колос» 5000 гривень (до слова, цю суму одразу було вирішено долучити до коштів на потреби ЗСУ, зібраних від реалізації книг під час презентації).
З цікавістю присутні послухали рецензію на альманах відомого критика, літературознавця з Івано-Франківська Євгена Барана, яку озвучила очільниця «Колосу»: «…хочу відзначити, що всі художні тексти в Альманасі матимуть свого читача. Тут немає холодного, байдужого слова. Відкритість, щирість, щедрість душі, глибокі переживання за долю України – ось характерні риси письма усіх авторів Альманаху. Тому хочеться їм просто побажати, аби тримали форпост бойового слова і стояли на сторожі українського культурного простору без страху і до повної перемоги».
Такими ж відкритими, щирими, глибокими були і виступи авторів, присутніх на презентації. Вони ділились спогадами і роздумами, усміхались і втирали сльозу…
І, звісно, читали свої поезії та уривки з прозових творів. Лунало полум’яне слово Володимира Полянчука, Любові Бенедишин, Лідії Гій, Тетяни Климчук, Світлани Мельничук, Віри Олеш, Надії Самсін, Галини Хохонь, Олени Штикало, зворушили присутніх силою поетичних рядків і дебютанти альманаху Любов Уманська, Леонтій Литвин, Зоряна Манашинська…
З вітаннями від Львівської обласної організації Національної спілки письменників України виступив поет Іван Гентош, прочитавши кілька поезій, надрукованих в альманасі.
Варто зазначити, що кожне декламування авторами своїх творів було вдало оздоблене мелодійним фоном – віртуозним гітарним супроводом у виконанні Олега Багрія.
Натхненно презентували свої патріотичні поетичні рядки і юні автори альманаху: Богдана Прозапас, Анна Діжак, Анастасія Ворона, Софія Мулявко.
Зацікавила слухачів розповідь Зіновія Яворівського, автора пізнавальної краєзнавчої розвідки «Поїздка доктора Осипа Олеськіва в супроводі Івана Дорундяка до Канади у липні-жовтні 1895 року».
Особливою окрасою дійства став літературно-мистецький десант з Соснівки на чолі з Павлом Савчуком (голова БФ «Екомилосердя»).
Поет-бард Ігор Байор, добірка якого представлена в альманасі, вразив присутніх майстерністю та високим рівнем виконання як власних пісень, так і написаних на слова інших авторів – Івана Гентоша, Віри Олеш, Любові Бенедишин… Деякі пісні (патріотичні, ліричні) він виконав у дуеті з соснівчанкою Марією Савчук. Дует Марії і Павла Савчуків теж дуже сподобався слухачам.
Впродовж кількох годин тривала літературно-мистецька академія «Стелимо Покровом українське слово», наповнюючи серця всіх присутніх світлом надії і вірою в перемогу. Символічно, що в приміщенні, де відбувалось це дійство, стояв на чільному місці образ «Богородиця, що розв’язує вузли» (художниці Галини Хохонь), який відтворено й на обкладинці альманаху. Вела захід завідувачка відділу обслуговування Тетяна Філонич, яка влучно вплела в сценарій цікаві інформаційні ремарки про авторів альманаху, слайди, архівні фотографії й газетні вирізки з історії літоб’єднання.
Змістовним був і виступ-спогад Почесного голови ЛМО «Колос» Володимира Полянчука, який з теплом згадав давніх колег по перу та з вдячністю перелічив багатьох давніх друзів «Колосу». Він наголосив, що сьогодні потрібно підтримувати українські видання, особливо на наших теренах альманах «Соколиний край» та часопис «Голос з-над Бугу».
А Любов Бенедишин на знак вдячності за багаторічну плідну співпрацю та нагоди 65-річчя ЛМО «Колос» вручила пам’ятні Подяки – Сокальській центральній публічній бібліотеці (директор Христина Дасюк), редакції газети «Голос з-над Бугу» та кабінету-музею «Сокальщина літературна» при Сокальському ліцеї №1 ім. Олега Романіва (засновниця Оксана Процюк, завідувачі – Христина Войтюк, Галина Тимчишин).
Авторів альманаху привітали численні шанувальники поетичного слова. А також – від відділу культури міської ради – Володимир Піхоцький, від Будинку дитячо-юнацької творчості – Марія Поліщук, від музею «Людина. Земля. Всесвіт» – Наталія Покотюк та багато інших.
Втім упорядникам альманаху та організаторам літературно-мистецької академії прикро, що не було нікого від районної та місцевої влади, Товариства «Просвіта», які мали б підтримувати і заохочувати такі творчі заходи.
Після завершення незабутніми враженнями ділились і сокальчани, і поціновувачі поетичного слова з Харкова та Донеччини, які нині мешкають у Соснівці і мають статус тимчасово переселених осіб. Серед них Сергій Чабар з Дружківки (Донецька обл.), який з власної ініціативи створив фаховий інформаційний супровід презентації альманаху, і якому його автори та організатори дійства безмежно вдячні. Адже завдяки цьому презентацію «Соколиного краю» всі охочі в той же день мали змогу переглянути в запису, на сторінках Фейсбуку та в Ютубі. «Дякую всім авторам, за їх блискучий талант, за любов до України, за влучне слово і гарні пісні» – додав у коментарі до своєї відеонарізки п. Сергій.
Тож хочеться завершити цю статтю на оптимістичній ноті, а саме, останнім абзацом зі згаданого відгуку Євгена Барана: «Все буде Україна! – я не переконую. І не закликаю. Просто знаю, як і автори «Соколиного краю».
Як повідомила Любов Бенедишин, завдяки щирим прихильникам діяльності ЛМО «Колос» та поціновувачам творчості авторів альманаху «Соколиний край», було зібрано десять тисяч гривень. Всю суму долучено до збору коштів на спецшвидку для ЗСУ (650 тисяч гривень), організований львівською письменницею, родом зі Сокальщини, Дарою Корній.
Василь СОРОЧУК.
Фото автора.