Головна Військо Сокальська громада попрощалася ще з одним Героєм

Сокальська громада попрощалася ще з одним Героєм

30 вересня в селі Велике поп­ро­щалися ще з одним українсь­ким захисником – Юрієм Вікто­ро­вичем БОЧЕКОМ, який бо­ро­нячи державу від рашист­ської орди був поранений і помер 27 вересня.

Народився Юрій 1 травня 1986 року в с. Комарів. Через два роки сім’я переїхала мешкати у село Ве­лике, де й минуло його ди­тин­ство. Навчався у Червоно­гра­д­­сь­кій школі. Після її закінчення пі­шов працювати на фірму «Че­ремош». З початку повномас­ш­таб­ного вторгнення рф, був приз­ваний до лав Збройних сил Украї­ни захищати країну.

Віддати шану загиблому Герою прибули по­братими, друзі, рідні, односельчани, представники вла­ди, знайомі.

Чин похорону провели спочат­ку в будинку, де мешкав Захис­ник, а потім у храмі, настоятель місце­вої церкви Святої Правед­ної Ан­ни митрофорний про­то­ієрей о. Володимир Денькович, о. Во­лодимир Жарський, о. Вік­тор Глу­щенко, о. Василь Дубецький, о. Пав­ло Поцілуйко.

Прощальне слово на подвір’ї виголосив священник Володимир Денькович, з сумом сказавши, що їхня парафія цього місяця вже вдруге в жалобі. Тільки не­дав­но провели в останню дорогу Воїна Андрія Калиша. І це велике горе для всіх. Війна забирає найкра­щих українців, відданих патріотів своєї держави. І бачимо щодня, що в Україні батьки хоро­нять сво­їх дітей, котрі пішли захи­щати Ба­ть­ківщину від російського оку­панта.

І в цьому випадку батьки Юрія тяжко перенесли біль втрати си­на, але трималися мужньо. Вони повинні бути горді, що їх син Юрій від­дав життя за нас, українців. І нехай наша щира молитва, зане­сена до Бога, упокоє його світлу ду­­шу у Царстві Небеснім.

Під час похорону Господь поба­чивши страждання батьків і всіх, хто прийшов вшанувати і про­вести в останню путь Героя, гля­нувши на їхні сльози, припинив дощ, який останнім часом так про­ливає нашу землю. І теплим промінням сонця освітив похо­рон­ну процесію до самого цвин­таря. Тим самим Бог ще раз зас­від­чив, що Він перебуває з тими, хто страждає і сумує, заспокоїв­ши на деяку мить скорботну ро­дину.

На цвинтарі начальник пер­шого відділу Червоноградського РТЦК та СП, підполковник Лю­бомир Бродюк вручив батькам Державний прапор, висловивши співчуття родині. Сокальський мі­сь­кий голова Сергій Касян також у скорботі по­дякував батькам за виховання сина-патріота. Він по­ві­домив, що з початку повно­мас­штабної війни, громада втратила шістьох Захис­ників України.

Домовину з тілом Героя опус­т­или у могилу під гучні постріли, від котрих здригнулися присутні, згадавши, що український народ продовжує свою боротьбу за не­залежність держави.

І Перемога буде обов’язково за нами.

Висловлюємо співчуття бать­кам та родині Юрія – татові Вікто­ру, мамі Ірині, сестрам Марії та Софії з сім’ями.

Болить… за молоде обірване життя, за батьків, які хоронять ді­тей!

Немає і не буде прощення ро­сій­­ським вбив­цям!

Герої не вми­рають!

Вічна пам’ять Герою!

Василь СОРОЧУК.

Юрій РИЖКО (фото).