В Сокальській публічній бібліотеці пройшла уро­чиста академія з нагоди 65-річчя літературно-мистецького об’єднан­ня «Колос»

«СТЕЛИМО ПОКРОВОМ УКРАЇНСЬКЕ СЛОВО»

З урочистої академії, приуроченої 65-річчю літературно-мистецького
об’єднання «Колос» та презентації нового числа альманаху «Соколиний край»

Літературно-мистецьке об’єднан­ня «Колос» бере свій початок з да­лекого 1957 року. Саме тоді зако­хані в поезію, художнє слово молоді поети-початківці і прозаїки твор­чо згуртувались при редакції міжра­йонної газети «Вперед». Невдовзі у липневому номері журналу «Жовтень» (нині «Дзвін») за 1957 рік було опубліковано коротеньку замітку «Літгурток у Сокалі». Тож, відкинувши певні умовності, саме з цієї першої дати-згадки ведеться відлік діяльності ЛМО «Колос», хоч організаційно воно оформилось трохи пізніше, у 1962 році.

Першими членами і дебютанта­ми літературної сторінки в газеті стали Олекса Назарук, Іван Со­кульський, Володимир Ткачик, Павло Хомляк, Микола Лукащук…

Деякий час керував роботою об’єднання львівський поет Юрій Малявський, а згодом його головою став Олекса Назарук. Також у ті часи очолювали «Колос» Володи­мир Храмцов, Геннадій Родічев… За нинішніми мірками, звісно, то був інший час, інший вимір, інша країна… Але, на щастя, серця ба­гатьох, якщо не всіх, тодішніх літе­раторів-колосян були такі ж гарячі, і сповнені жадання берегти і плека­ти українське слово.

Упродовж багатьох років газета «Вперед», а з липня 1991 року «Го­лос з-над Бугу», знайомили своїх читачів з творами місцевих поетів і прозаїків.

Відтоді чимало літературних імен засвітились у творчому небі Сокальщини. Настільки багато, що перелічити всіх складно, мабуть, для цього потрібна окрема розлога стаття. Та варто згадати Євгена Куртяка, який розпочавши свій творчий шлях у «Колосі», виріс до відомого львівського літератора, члена Спілки письменників Украї­ни, автора багатьох книг. Великі надії в поезії подавала Валентина Гавілей. Та доля розпорядилась по-своєму – померла поетеса в розквіті творчих сил. Залишили по собі світлу пам’ять і багату літера­турно-мистецьку спадщину Ярос­лав Кортко, Володимир Сірко та багато інших.

До 1999 року літоб’єднання очо­лював прозаїк Михайло Базар. За його ініціативи у 1998-ому побачив світ передвісник теперішнього аль­манаху, колективний збірник творів наших краян «Сокальщина літера­турна», де засвітилось багато ціка­вих талановитих авторів.

«Хвиля українського національ­ного піднесення кінця 80-х початку 90-х років піднесла на свій гребінь особливий, український дух творчої стихії. Сплеск патріотизму пророс­тав у пристрасне слово», – пише у передмові до першого номера «Соколиного краю» (2001 р.) зас­новник альманаху Володимир По­лянчук, тодішній голова ЛМО «Колос» (2000-2016 рр.), член Україн­ської асоціації письменників, автор чотирьох збірок поезії.

Той випуск, хоч і з певних причин не надто вдався візуально, але теж засвідчив, що творча нива Со­кальщини доволі врожайна. Пере­конують у цьому й усі наступні ви­пуски «Соколиного краю».

З 2017 року літоб’єднання очо­лює Любов Бенедишин, яка прий­шла на своє перше засідання (1997 р.) поетом-початківцем, а нині є відомою на Львівщині (і не тільки!) поеткою, членкинею Націо­нальної спілки письменників Украї­ни, авторкою понад десяти поетичних збірок, лауреаткою Всеукраїн­ських премій ім. М. Чабанівського та «Благовіст».

Незмінним ядром «Колосу» впродовж останніх кількох десятиліть були і є Володимир Полянчук (нині почесний голова), одні з перших колосівських творчинь: Галина Хорташко, Ганна Кузьмак, Марія Лобай, Марія Чернявська, а також Світлана Мельничук, Любов Рибак, Руслана Антонюк, Лідія Гій, Ігор Данюк, Ігор Курач, Іван Гентош, Леся Гумен, Оксана Піка, Оксана Сумбаєва, Орися Тріфонова, Оле­на Штикало та інші. Зокрема, з 2020 року зміцнили колосівську спільноту Галина Хохонь, Надія Самсін, Тетяна Климчук, Зоряна Манашинська. А нещодавно підси­лили творчу енергію «Колосу» нові спілчани – Любов Уманська та Ле­онтій Литвин.

На жаль, відійшли у засвіти бага­то митців, які творили у 60-90-ті… У кращому світі вже – і згадані вище Ярослав Кортко, Володимир Сірко, червоноградці – Іван Крась­ко, Михайло Щурко, Василь Іваш, а також Калина Барвінко, Ольга Гаврилюк, Людмила Романюк…

Та життя триває, творче тим паче. Традиційно газета «Голос
з-над Бугу» надає свої сторінки для членів літературно-мистецько­го об’єднання. Тут поети і прозаїки мають змогу висловити свої думки, поспілкуватися з читачами, що в час тимчасового занепаду книгови­дання набуває особливої ваги.

Члени об’єднання творять нові високохудожні твори, йдуть до чи­тачів зі своїми здобутками, примно­жують духовні скарби Прибузького краю. Зустрічі з громадськістю ста­ли вже традицією для «Колоса». Кожне число альманаху радо зус­трічають читачі, поціновувачі твор­чості наших обдарованих краян.

Ось і 28 вересня в Сокальській публічній бібліотеці пройшла уро­чиста академія з нагоди 65-річчя літературно-мистецького об’єднан­ня «Колос» і виходу чергового но­мера альманаху «Соколиний край».

Як розповіла упорядниця цього видання Любов Бенедишин, аль­манах побачив світ коштом авторів, а також завдяки фінансовій під­тримці небайдужих людей, зокре­ма, долучився до виходу його у світ Юрій Височанський (один з ав­торів попередніх чисел щорічника), сокальчанин, який нині мешкає в Івано-Франківську.

Традиційно в альманасі пред­ставлено творчість наших краян, а також тих, чия доля, так чи інак­ше, причетна до Сокальщини, Чер­воноградщини.

Передмову до альманаху напи­сав о. Володимир Вітт (Канада, Монреаль), чиє творче і духовне життя теж пов’язане з Сокальщи­ною.

У рубриці «Поезія. Проза. Пісня – 24 автори, географія творчості яких доволі широка – Сокаль, Чер­воноград, Соснівка, Угнів, Добря­чин, Войславичі, Шпиколоси, Ос­трів, Перетоки, Боб’ятин, та багато інших. Є також автори, які нині проживають далеко за межами Сокальщини – Львів, Кривий Ріг… Читач матиме змогу поринути у часо-простір слова вже знаних та улюблених авторів, а також відкри­ватиме для себе нові поетичні світи й імена.

Рубрику «Молоде зерня «Ко­лосу» представляють вихованці ЗЗСО Сокальський ліцей №1 ім. Олега Романіва (вступне слово вчительки української мови та літе­ратури Оксани Трошин). Добірка «Війна голосами дітей» вдало до­повнила військово-патріотичну те­матику альманаху, яка є пріоритетною в цьому виданні.

У рубриці «Опалі зерна «Колосу» – серця читачів торкає палке нев­мируще слово Володимира Сірка (1922-2012) та Михайла Щурка-Вігора (1929-2010). Повстанська поезія з минулого століття, яка нині звучить особливо гостро, актуаль­но, безкомпромісно.

Є в альманасі й інші цікаві, піз­навальні рубрики – «Постаті», «Краєзнавство», «Пам’ятні дати».

Над художнім оформленням і макетом обкладинки працювали сокальські мисткині Галина Хохонь (одна з авторів альманаху) та Віра Чипурко.

У виступі на презентації Любов Бенедишин наголосила:

«Як уже зазначено, нинішній но­мер альманаху – ювілейний (сто­совно першого виходу в світ і сто­совно 65-річчя «Колосу». Але не лише цим він знаковий для нас. Впродовж багатьох років наш аль­манах був рупором свого часу. На­ші автори, як літописці, відображали і відображають найтонші порухи і найглибші злами доби, у якій від­свічується наше минуле і творить­ся наше майбутнє. Відновлення Незалежності… Помаранчева революція… Революція Гідності… Початок війни на сході України… І ось – повномасштабне вторгнення росії, яка вкотре несе нашій землі горе і страждання… Після 24 люто­го слово «війна» набуло для всіх нас особливого значення і сенсу… Вся українська спільнота кинула всі сили на допомогу ЗСУ. Водно­час Україною прокотилась могутня творча хвиля. Напевно, нема тако­го куточка нашої країни, де б «муза змовкла», як це прийнято вважати правильним, коли «не мовчать гар­мати». Навпаки. Наче в «сакральну захисну сітку», поети (і маститі, і початківці) почали гуртом вплітати Своє Слово в матрицю Віри. Віри в Перемогу над окупантом. Долу­чились до цього процесу й ми. Са­ме тому, у цьому номері альманаху головною є воєнно-патріотична те­матика. І навіть лірична тема, тема кохання набула особливого забар­влення, адже… «всі вірші пішли на війну». Тому сьогодні ми відкла­даємо розлогу розмову про «Ко­лос», про наші здобутки і перемоги (які потребують глибокого аналізу) – до кращих часів. До головної на­шої Перемоги – перемоги України над «червоним злом». Саме для цього сьогодні ми, з вірою, надією і любов’ю, «Стелимо Покровом українське слово».

Після цього учасники академії вшанували хвилиною мовчання пам’ять про митців, які відійшли у засвіти, та про українських воїнів, які поклали своє життя на вівтар перемоги.

А далі, продовжуючи свій виступ, Любов Бенедишин передала вітан­ня авторам альманаху та учасни­кам дійства від президента Благо­дійного фонду «Майбутнє України. Сокальщина» Юлія Лукомського, який схвально відгукнувся про це видання, і передав для ЛМО «Ко­лос» 5000 гривень (до слова, цю суму одразу було вирішено долучи­ти до коштів на потреби ЗСУ, зібра­них від реалізації книг під час пре­зентації).

З цікавістю присутні послухали рецензію на альманах відомого критика, літературознавця з Івано-Франківська Євгена Барана, яку озвучила очільниця «Колосу»: «…хочу відзначити, що всі художні тексти в Альманасі матимуть свого читача. Тут немає холодного, бай­дужого слова. Відкритість, щирість, щедрість душі, глибокі переживан­ня за долю України – ось характер­ні риси письма усіх авторів Альманаху. Тому хочеться їм просто по­бажати, аби тримали форпост бойового слова і стояли на сторожі українського культурного простору без страху і до повної перемоги».

Такими ж відкритими, щирими, глибокими були і виступи авторів, присутніх на презентації. Вони ділились спогадами і роздумами, усміхались і втирали сльозу…
І, звісно, читали свої поезії та урив­ки з прозових творів. Лунало полу­м’яне слово Володимира Полянчу­ка, Любові Бенедишин, Лідії Гій, Тетяни Климчук, Світлани Мельни­чук, Віри Олеш, Надії Самсін, Гали­ни Хохонь, Олени Штикало, звору­шили присутніх силою поетичних рядків і дебютанти альманаху Любов Уманська, Леонтій Литвин, Зоряна Манашинська…

З вітаннями від Львівської облас­ної організації Національної спілки письменників України виступив поет Іван Гентош, прочитавши кіль­ка поезій, надрукованих в альманасі.

Варто зазначити, що кожне дек­ламування авторами своїх творів було вдало оздоблене мелодійним фоном – віртуозним гітарним суп­роводом у виконанні Олега Багрія.

Натхненно презентували свої патріотичні поетичні рядки і юні ав­тори альманаху: Богдана Проза­пас, Анна Діжак, Анастасія Ворона, Софія Мулявко.

Зацікавила слухачів розповідь Зіновія Яворівського, автора пізна­вальної краєзнавчої розвідки «По­їздка доктора Осипа Олеськіва в супроводі Івана Дорундяка до Канади у липні-жовтні 1895 року».

Особливою окрасою дійства став літературно-мистецький десант з Соснівки на чолі з Павлом Савчу­ком (голова БФ «Екомило­сердя»).

Поет-бард Ігор Байор, добірка якого представлена в альманасі, вразив присутніх майстерністю та високим рівнем виконання як влас­них пісень, так і написаних на сло­ва інших авторів – Івана Гентоша, Віри Олеш, Любові Бенедишин… Деякі пісні (патріотичні, ліричні) він виконав у дуеті з соснівчанкою Ма­рією Савчук. Дует Марії і Павла Савчуків теж дуже сподобався слухачам.

Впродовж кількох годин тривала літературно-мистецька академія «Стелимо Покровом українське слово», наповнюючи серця всіх присутніх світлом надії і вірою в перемогу. Символічно, що в примі­щенні, де відбувалось це дійство, стояв на чільному місці образ «Бо­городиця, що розв’язує вузли» (художниці Галини Хохонь), який відтворено й на обкладинці альма­наху. Вела захід завідувачка відді­лу обслуговування Тетяна Філонич, яка влучно вплела в сценарій цікаві інформаційні ремарки про авторів альманаху, слайди, архівні фото­графії й газетні вирізки з історії літ­об’єднання.

Змістовним був і виступ-спогад Почесного голови ЛМО «Колос» Володимира Полянчука, який з теплом згадав давніх колег по перу та з вдячністю перелічив багатьох давніх друзів «Колосу». Він наголо­сив, що сьогодні потрібно підтриму­вати українські видання, особливо на наших теренах альманах «Со­колиний край» та часопис «Голос з-над Бугу».

А Любов Бенедишин на знак вдячності за багаторічну плідну співпрацю та нагоди 65-річчя ЛМО «Колос» вручила пам’ятні Подяки – Сокальській центральній публіч­ній бібліотеці (директор Христина Дасюк), редакції газети «Голос з-над Бугу» та кабінету-музею «Сокальщина літературна» при Сокальському ліцеї №1 ім. Олега Романіва (засновниця Оксана Процюк, завідувачі – Христина Войтюк, Галина Тимчишин).

Авторів альманаху привітали численні шанувальники поетичного слова. А також – від відділу куль­тури міської ради – Володимир Піхоцький, від Будинку дитячо-юнацької творчості – Марія Полі­щук, від музею «Людина. Земля. Всесвіт» – Наталія Покотюк та ба­гато інших.

Втім упорядникам альманаху та організаторам літературно-мистецької академії прикро, що не було нікого від районної та місцевої вла­ди, Товариства «Просвіта», які ма­ли б підтримувати і заохочу­вати такі творчі заходи.

Після завершення незабутніми враженнями ділились і сокальчани, і поціновувачі поетичного слова з Харкова та Донеччини, які нині мешкають у Соснівці і мають статус тимчасово переселених осіб. Се­ред них Сергій Чабар з Дружківки (Донецька обл.), який з власної ініціативи створив фаховий інфор­маційний супровід презентації аль­манаху, і якому його автори та орга­нізатори дійства безмежно вдячні. Адже завдяки цьому презентацію «Соколиного краю» всі охочі в той же день мали змогу переглянути в запису, на сторінках Фейсбуку та в Ютубі. «Дякую всім авторам, за їх блис­кучий талант, за любов до України, за влучне слово і гарні пісні» – до­дав у коментарі до своєї відеонаріз­ки п. Сергій.

Тож хочеться завершити цю стат­тю на оптимістичній ноті, а саме, останнім абзацом зі згаданого від­гуку Євгена Барана: «Все буде Україна! – я не переконую. І не за­кликаю. Просто знаю, як і автори «Со­колиного краю».

Як повідомила Любов Бенеди­шин, завдяки  щирим прихильни­кам діяльності ЛМО «Колос» та поці­но­ву­ва­чам творчості авторів альманаху «Соколиний край», бу­ло зібрано  десять тисяч гривень. Всю суму долучено до збору кош­тів на спец­швидку для ЗСУ (650 тисяч гри­вень), організований львів­сь­кою письменницею, родом зі Сокаль­щини, Дарою Корній.

Василь СОРОЧУК.

Фото автора.