ШАНУЙМО ГЕРОЇВ!
26 січня 1911 року народився відомий діяч повстанської боротьби Мирослав Онишкевич (псевдо «Орест», «Білий», «Олег»), майор, шеф штабу ВШВО «Буг», командир 6-ї воєнної округи УПА «Сян» у 1945 – 1947 рр. Розстріляний у Варшаві 6 липня 1950 р.
Історія нас учить, що гарантом міцності національної свідомості, а отже і міцності держави є історична пам’ять, основу якої складають духовні і матеріальні здобутки нації і, головне, в цьому – історичні постаті – творці усіх тих національних багатств.
Але історична пам’ять зберігається і накопичується в суспільстві тільки тоді, коли відповідні суспільно-виховні структури систематично прищеплюють своїм громадянам високе, шанобливе ставлення до цієї пам’яті, вкладають у свідомість і серце кожному члену суспільства, починаючи з дитячих років, любов до цієї пам’яті.
Історична доля Галичини у першій половині минулого століття, не зважаючи на воєнні лихоліття і національні утиски панівних верств, все таки високо тримала прапор національного становлення, активно велося національне виховання у міських і сільських середовищах. То ж Перша і Друга світові війни вже засвідчили високий національний рівень у нашому суспільстві, готовність йти на жертви заради здобуття незалежності.
Так появилася і на наших теренах ціла когорта видатних постатей – борців за волю України. Серед відомих постатей – брати Онишкевичі з Угнова, брати Дужі з Карова і цілий ряд інших. А чому вони появилися? Відповідь відома.
В Угнові активно працювала «Просвіта», активно діяли національно-культурні осередки, бо ж недарма у місцевій церкві, в час проведення у 30-х роках минулого століття розписів, була виконана композиція «Покрова», в якій зображено цілий ряд національних духовних культурних, державних і етнографічних українських постатей (автор Дем’ян Горняткевич). І такі розписи в Галичині були не одинокими, і на цю тему працювало багато художників. Також до Угнова, як згадують тодішні часописи, приїздили львівські хорові і театральні колективи, підтримуючи національний дух невеликої частки угнівського українського населення.
У Карові довгі роки до цього працював священником композитор і громадський діяч о. Віктор Матюк. Вся його діяльність була спрямована, в першу чергу, на національно-культурне відродження Галичини, а відповідно і Карова.
То ж у невеличкій статті я не зупиняюся на діяльності Мирослава Онишкевича, а хочу наголосити на одному: на важливості національного виховання, як основного речника формування національно-патріотичної свідомості. І, на сьогоднішній день, цю місію повинні взяти на свої плечі наші навчальні заклади, починаючи з дитячих садочків і особливо шкіл.
Слава Україні! Слава Нації!
Степан ІВАСЕЙКО.
с. Карів.
На світлині: портрет Мирослава Онишкевича. Його намалював автор цих роздумів.