Війна в Україні внесла у наше життя свої корективи. Ворог прагне знищити все, що стосується «українства»: мову, традиції, віру.
В радянські часи теж нищилось все, щоби стерти в пам’яті українського народу навіть думку про те, що вони – нація. Розстрілювали українську інтелігенцію, ліквідовували національну символіку, популяризували російську (чужу нам) мову, насильно здійснювали переселення народу, закривали храми, тим самим намагались знищити духовність України.
Так, на теренах східних та центральних областей України було до тла знищене мистецтво писанкарства. Лише у західних областях жіноцтво зуміло зберегти цей вид мистецтва, як і вишиття з національною символікою, ікони, традиції.
Тому, ми не вправі сьогодні дозволити ворогові спопелити нашу культуру. Бо ми – українці! Ми, як паростки, що силоміць проростають крізь кам’яні брили… Мов птахи, яким намагаються обрізати крила, а вони щосили злітають в небеса.
Ось і зараз, з приходом весни, ми починаємо готуватись до Великодніх свят. Незабаром господині пектимуть паски для наших Воїнів, щоби насамперед вони, наші Захисники та Захисниці, відчули дух Воскресіння. В освітніх закладах Червоноградщини готують Великодні подарунки: пишуть листи, малюють малюнки, розписують писанки.
До речі, про писанкарство…
Писанки – це більше ніж розмальовані яйця, це – вид народного мистецтва. Осягнувши його, ви зможете долучитися до багатовікових традицій.
Історія писанкарства набагато давніша, ніж вся наша ера. І це підтверджено наукою: шкаралупу писанок вчені знаходили під час археологічних розкопок артефактів цивілізацій, що існували близько трьох тисяч років тому, тобто задовго до народження Ісуса Христа. І що найдивніше – візерунки, що були знайдені на настільки давніх експонатах, виявилися задіяними в традиціях писанкарства ще довгі тисячоліття, а деякі з них використовуються й понині.
У могутнього племені скіфів, що довго проживало на території українських земель, як з’ясували археологи, теж були своєрідні писанки. Археологічні розкопки допомогли виявити їх, і вчені припускають, що розписані яйця слугували для скіфів предметами культу.
У 2013 році у Львові знайшли 500-річну писанку, а ось знайденій писанці на розкопках біля річки Стир взагалі виявилося майже 950 років.
Яйце – символ зародження життя, і його декоруванню багато народів приділяло велику увагу. Крашанками називали яйця, просто пофарбовані в різні кольори за допомогою рослинних пігментів, дряпанками – прикрашені візерунками, видряпаними на шкаралупі за спеціальною технологією.
Союз українок Сокальщини щороку організовує майстер-клас з розпису писанок. Навчання проводить майстриня з писанкарства, членкиня районної організації Союзу українок Ірина Мандрик. Цьогоріч – не виняток.
Вже кілька п’ятниць поспіль у музеї «Людина. Земля. Всесвіт» бажаючі зберегти цінність нашої багатогранної української культури, а саме мистецтво писанкарства, збираються разом, щоби навчитись самим та навчити інших цього виду мистецтва. І я теж вчилась.
Ось ми вибираємо візерунок для нанесення на шкаралупу, тоді олівцем легко наносимо його, коригуючи в процесі. Потім наводимо лінії гарячим воском за допомогою спеціального інструменту і занурюємо яйце в барвник – візерунок залишається білим, і так для кожного шару.
Фантазія кожному підказує своє.
Писанка – символ сонця, життя і безсмертя. Тому і несуть люди їх для освячення в день, коли Безсмертя одержало перемогу над темрявою. Скажу Вам, друзі, розпис яєць – це справжня магія давнього сакрального мистецтва.
Зберігаймо та популяризуймо наше рідне – національну культурну спадщину, рідне слово, традиції, правдиву історію нашого краю.
Не дозвольмо ворогові досягнути його мети! І тоді все буде Україна!
Руслана АНТОНЮК,
начальник відділу освіти, культури, релігій та туризму Червоноградської районної військової адміністрації, голова районної організації Союзу українок.
