ЩОБ ЛЮДИ БУЛИ ЗАДОВОЛЕНІ НАШОЮ РОБОТОЮ…

Серед депутатів Червоноградської районної ради чимало добре знайо­мих людей, які мають чималий досвід роботи в органах місцевого са­моврядування. Однак є й нові обличчя – молоде покоління політиків, які повні сил та амбіцій, хочуть щось зробити для жителів району та громад. Що ж саме спонукало їх піти в політику? Чому обрали саме цю політич­ну силу? Які хочуть побачити зміни на завершення своєї каденції?

Про це ми запитали в депутатів різних фракцій новоутво­реної районної ради: Олександра Клімова (ВО «Батьківщина»), Петра Музичка (НРУ), Андрія Дяченка (ПП «Слуга народу»), Володимира Огінського (ПП «ГОЛОС»), Володимира Золочів­ського (ПП «Європейська Солідарність»).

– Розкажіть про свою полі­тичну діяльність? Чому вирі­шили балотуватися до район­ної ради?

Олександр КЛІМОВ: «В політиці я уже п’ять років. Був депутатом Червоноградської міської ради. І, вважаю, що депутатський корпус разом з Червоноградським міським головою спільно зробили чимало корисного для міста. Тож маємо досвід роботи і багато задумів, які ще не реалізували.

Децентралізація веде до карди­нальних змін. Звичні адміністратив­но-територіальні одиниці, до прик­ладу Сокальський і Радехівський райони, перестануть існувати і поя­виться новий – Червоноградський. На депутатів лягає велика відпові­дальність – розформувати колишні районні ради й допомогти створити ефективні об’єднані територіальні громади.

Хотілося б, щоб районна рада восьмого скликання чимось добрим запа­м’яталася для виборців, які віддали нам свої голоси. Нині депу­тати ОТГ мають більше повнова­жень ніж де­путати районної ради. Але статус депутата на сьогодніш­ній день ми не втрачаємо. І як депутат район­ної ради, відстоюва­тиму інтереси інфраструктури – спортивних і ди­тячих майданчиків, освітлення ву­лиць, доріг… Особ­ливо наболілим є питання доріг. Я мешкаю в Ос­трові, часто їжджу на Раву-Руську, й на Белз. Тож добре знаю в якому стані дорога Черво­ноград–Рава-Руська, і розумію наскільки важли­во для мешканців сіл, Белза та Уг­нова, щоб вони ма­ли добре тран­спортне сполучення з Червоно-градом. Для них дорога – артерія життя. І як районний де­путат, буду змушувати місцевих депутатів дія­ти, писати мікропро­єкти, залучати інвестиції на місця. Спільно зверта­тимемось в обласну раду, аби нам посприяли та виділи­ли кошти на ремонт доріг. Депутати усіх рівнів мають добре спрацю­вати, щоб люди були задоволені на­шою роботою, щоб відчули, що обранці дбають про їх інтереси і роблять все для того, щоб покра­щити доб­робут громад».

Петро МУЗИЧКА: «Я, мабуть, один з найдосвідченіших депутатів цього скликання. Був депутатом першого демократичного скликан­ня Львівської обласної ради, депу­тат п’ятьох скликань Радехівської районної ради. Виборці неоднора­зово довіряли мені представляти їхні інтереси. З мого боку було б не чесно, в такий не простий і від­повідальний час, залишити своїх виборців, однодумців, це означало би зрадити їх. Маючи чималий досвід роботи в місцевих представ­ницьких органах, як депутат та держслужбовець низки посад, хочу прислужитись і новоствореній Чер­воноградській районній громаді. Належу до когорти, образно кажу­чи «не зручних» депутатів, які твер­до стоять на сторожі принципів спра­ведливості та суворого дотри­мання законності. Для яких майно, ресурси та скарбниця громади є недоторканими…»

Андрій ДЯЧЕНКО: «Коли живеш і працюєш на якомусь підприєм­стві, то бачиш проблеми з однієї сторони, а коли, знаходишся на засідання виконкому, на якому роз­глядають питання комунального майна чи підприємства, медицини й освіти, тоді починаєш розуміти це питання зовсім по іншому. Багато політичних партій мені пропонували йти на вибори, але не розглядав безпосередньо якусь конкретну політичну силу. Просто хочеться зробити реальні справи для міста і району, в якому я від­працював дуже багато років. На щастя, вдалося попрацювати в Сокальському районі. Там є трохи інші проблеми. У мене були пропо­зиції йти депутатом в Львівську обласну раду, Червоноградську міську ОТГ, але обрав районну. Пропонували балотуватися також на голову Червоноградської ОТГ. Але я подумав, що є молоді і більш достойні кандидати, які в цьому «варяться» все життя».

Володимир ОГІНСЬКИЙ: «Перш за все, хотів би подякувати всім виборцям, які не були байдужі до майбутнього громади і взяли участь у виборах.

Бути осторонь і говорити, що все не так, влада нічого не робить, нам погано живеться – це не мій прин­цип життя. Кожен має почати зміни з себе і допомогти тим, хто цього потребує. Коли будеш потребувати допомоги і ти, хтось допоможе і тобі. Я розумію, що ще не визна­чені чіткі повноваження районних рад, але вважаю, що зробити щось корисне для громади може кожний, на якій би посаді не був, головне мати бажання щось змінити».

Володимир ЗОЛОЧІВСЬКИЙ: «Як керівник закладу освіти, розу­мію ризики невиконання місцевими органами самоврядування закону України «Про освіту» в частині фінансування закладів освіти, тому маю намір їх захистити. Чітка та зрозуміла реформа освіти дала можливість розмежувати відпові­дальність за розвиток закладу ос­віти поміж державною, місцевою владою та дирекцією. Крім цього, як депутат районної ради, доклада­тиму зусиль для збереження мере­жі освітніх, культурних, медичних закладів у непростих умовах де­централізації, а також мотивувати­му органи місцевого самовряду­вання передбачати видатки на проведення капітальних ремонтів шляхів місцевого значення, таких як: Великі Мости – Добротвір, Чер­воноград – Угнів, Белз – Хлівчани, Муроване – Себечів та інші, що безпосередньо сприятиме еконо­мічному, культурному та соціально­му розвитку громад».

– Яку політичну силу пред­ставляєте? Чому надали їй перевагу?

Олександр КЛІМОВ: «Я не при­ховую, що перейшов з політичної партії «Громадський рух «Народ­ний контроль», а вірніше сказати повернувся у ВО «Батьківщина», де був до Революції Гідності. Коли утворилася партія «Народний кон­троль», друзі з «Народної самообо­рони» зі Львова запропонували мені створити і очолити у Червоно­граді осередок цієї партії. Ця орга­нізація була створена під акти­вістів, журналістів, волонтерів… Разом з друзями однодумцями-активістами ми створили в Черво­нограді громадську організацію «Дорожній контроль-Захід», яка боролася проти свавілля в право­охоронних органах, викривала ко­рупцію у владі. Ми й стали ядром місцевого осередку політичної пар­тії «Народний контроль», моральні принципи якої співпадали з наши­ми. Тоді я й вийшов з «Батьківщи­ни» аби захистити ідеали Євро­майдану. На жаль, сам проєкт закінчив своє існування, хоч юридич­но ще існує на папері. Оскільки чинне законодавство не дає права балотуватися ініціативним людям без партій, тож вони були змушені приставати на їхні пропозиції. Від­так багато активних громадських активістів, які мають добрий досвід роботи у міській раді чи громад­ських організаціях, можна було побачити у списках різних партій. Я обрав партію «Батьківщина», яка має на сьогоднішній день відповід­ний електорат, який вірить цій полі­тичній силі, а ВО «Батьківщина» потрібні молоді люди, які працюва­ли би й для партії, і для громади».

Петро МУЗИЧКА: «В активній політиці перебуваю з 1989 року, тобто з часу створення Народного Руху України, як один з його фунда­торів в Галичині та делегат першо­го з’їзду НРУ у вересні 1989 р. Три десятки років очолював районну організацію НРУ в Радехові, яку заснував у 1989-ому. Неодноразо­во обирався членом Центрального Проводу НРУ. Переконаний і пиша­юсь тим, що Народний Рух, одно­значно є ексклюзивним політичним засновником української держави. Глибоко переконаний, що голов­ною і поки що непоборною першо­причиною наших невдач є від­сутність, з відомих причин, національної еліти. Наголошую відсут­ність еліти, як системного явища, бо на сьогодні нація зуміла зродити добру сотню пасіонаріїв, мораль­них авторитетів, але в суспільному житті вони перебувають як фраг­ментальні вкраплення, а не як маяк суспільства.

Думаю, що потрібно шукати спо­сіб як зібрати згаданих осіб під один прапор, прапор національної ідеї, яка має бути ґрунтовно іденти­фікована, розшифрована і донесе­на до широкого загалу. До речі, перший крок в тій царині вже нами зроблений. Маю на увазі науково-практичну конференцію на тему: «Українська національна ідея, її сутність та роль в сучасних україн­ських реаліях», що відбулась в 2018 році у Львівській політех­ніці, за участю майже двохсот науковців з усієї України.

Другим викликом і гальмом на­шого поступу є тотальна корупція на усіх щаблях нашого буття. Це жахливе явище можливо здолати лише солідарно усім суспільством, (сподіваюсь і на наш депутатський корпус), оголосивши корупцію будь-якого масштабу тяжким сус­пільним гріхом. Не випадково наша виборча кампанія проходила під гаслом «Наше завтра без коруп­ції!» І третьою небезпекою безу­мовно є результативна активізація проросійських сил в Україні. Гадаю, що здолавши два вищезгадані виклики, зуміємо знешкодити і п’яту колону, оскільки всі наші біди є похідними від двох перших».

Андрій ДЯЧЕНКО: «Для мене не принципово, яку політичну силу представляти. Тому якщо проана­лізувати вибори і хто став депута­том, як голосувати, то тепер голо­сують за людей, яких знають, які мають авторитет чи їм добрі знайо­мі. Мало хто, нині голосує за пар­тію. Зміни й справи в суспільстві роблять не партії, а люди. Ми бачи­мо, хто ввійшов у склад депутат­ських корпусів Сокальської, Вели­комостівської, Червоноградської, Белзької ОТГ, районної ради.

Балотуватися від ПП «Слуга народу» мені запропонував голова Львівської обласної державної адміністрації Максим Козицький. Його дуже поважаю, бо це принци­пова людина, патріот, який працює і живе заради України. Він багато зробив для Львівщини. Тому вкот­ре підкреслюю, що все вирішують люди, а не партії. Мені було при­ємно побачити у сесійній залі Червоноградської районної ради керівників підприємств, установ та організацій, які в бізнесі та у вироб­ництві, за плечима яких чималий досвід роботи. Вони знають як пра­цювати і як можна вирішити проб­леми. Молодим депутатам ще треба не один місяць вникати та наби­ратися досвіду. Треба об’єднуватися і розуміти, що всі ми маємо спільно працювати на благо людей, хто в якій галузі: вугільній, освіті, меди­цині, культурі… Не за приналеж­ністю до політичних партій, а за фаховістю та компетентністю».

Володимир ОГІНСЬКИЙ: «Я є членом політичної партії «ГОЛОС». В даній політичній силі згуртовані активні молоді люди, які не на сло­вах, а на ділі відстоюють інтереси громадян України у Верховній Раді.

Не менш активна і професійна команда сформована у Червоно­градській районній та Сокальській міській радах».

Володимир ЗОЛОЧІВСЬКИЙ: «Я розділяю цінності ПП «Євро­пейська Солідарність», бо це здо­рова проукраїнська сила, яка не розмінюється на брудні технології і викиди, вела передвиборчу агіта­цію чесно, шляхетно, відкрито, з повагою до наших опонентів, а го­ловне – до виборців! Наша полі­тична сила підтримує децентралі­зацію, коли зароблені в місті чи районі кошти залишатимуться в громаді, розвиток малого та серед­нього бізнесу й місцевого вироб­ника. Тепер громада вирішувати­ме, на що витрачати кошти і дума-тиме як зацікавити інвесторів».

– Які ви хочете побачити зміни в Червоноградському районі на завершення своєї каденції?

Олександр КЛІМОВ: «Хотілося, щоб за п’ять років відбулися не менш позитивні зміни, ніж за попе­редньої каденції Червоноградської міської ради. Спитайте червоноградців і вони скажуть, що місто ожило, дороги ремонтуються, і це належно контролюється. Якщо по­явилася яма, її одразу залатують. Немає тих проблем, які були за попередньої каденції, коли бра­лись ремонтувати дороги, коли маленькі ямки ставали великими вибоїнами. Зрозуміло, що мешкан­ці були незадоволені, сипалось багато негативу на місцеву владу, депутатів… А ми спільними силами зуміли змінити наше місто на кра­ще: зокрема, покращили освітлен­ня вулиць, відремонтували дитячі майданчики… Про це детальніше можна прочитати у звіті Червоно­градського міського голови Андрія Залівського. Це спільна заслуга усіх: голови, депутатів, підприємців, громадян. Багато активних депута­тів, які плідно працювали, вдруге пройшли в депутати міської та районної рад. Переконаний, що ми знайдемо спільну мову. Такі зміни, які ми зробили в Червонограді, такі зробимо й в районі. Вірю в те, що наш шахтарський край розбуду­ється та отримає нові можливості».

Петро МУЗИЧКА: «Складно заз­далегідь робити прогнози без ви­значених законом функцій та пов­новажень такої формації як район. Головне в нинішній ситуації, уник­нути трансформації політичних структур, якими є фракції в рай­раді, в групи інтересів, таке явище вже спостерігав у своїй депутат­ській практиці.

Дуже сподіваюсь, що до того не дійде, і ми усі солідарно будемо дбати передусім про інтереси на­ших виборців, їхні права, безпеку та добробут».

Андрій ДЯЧЕНКО: «На жаль, так уже чомусь є, що люди пам’я­тають не те, що зробив, хоч може бути доволі великий список добрих справ, а що не зробив. Бо, коли ми починаємо робити дорогу, то вона має бути завершена, якщо закладемо будувати дитячий садочок чи школу або інший об’єкт треба їх збудувати. Це має бути перспективний план розвитку ра­йону на 5-10 років, щоб люди бачи­ли перспективу на майбутнє і могли спитати з своїх обранців чого це не зроблено. Дуже добре, що сьогодні об’єдналися Сокальський, Радехівський райони і нинішня Ло­патинська ОТГ навколо Червоног­рада. Адже на копальнях працюють мешканці всіх навколишніх сіл та міст. Практично Червоноград­ський район об’єднує проблеми вугільної галузі, екології, зайнятості населення, со­ціальну сферу. Їх маємо вирішува­ти спільно,
як і спільно дбати про розвиток нашого регіону та залу­чення ін­весторів».

Володимир ОГІНСЬКИЙ: «По­бачити зміни та відчути їх має гро­мада, а не я. Вважаю, що нам по­трібно спільно напрацювати комплексну стратегію розвитку регіону та залучити інвестиції, які дадуть можливість створювати нові робочі місця, покращити існуючу та роз­будовувати нову інфраструктуру, в тому числі, ремонт доріг… Хочу, щоб ми жили в країні, де діти та дорослі люблять її та гордяться, що вони українці, та можуть це сказати вголос».

Володимир ЗОЛОЧІВСЬКИЙ: «Маю підставу сподіватися на те, що каденцію завершимо зі збере­женою та розвинутою освітньою, культурною та медичною сферами; з налагодженим сполученням по­між райцентром з містами Угнів та Добротвором, як мінімум. Думаю, що нам вдасться створити ком­фортний, безпечний та привабли­вий міський простір для мешканців новоутвореної громади, де хочеть­ся жити, працювати, народжувати та виховувати дітей».

Записала Любов ПУЗИЧ.