Наша армія – боронить нашу землю•Наша мова – боронить наше серце•Наша віра – боронить нашу душу
Ці слова Президента України Петра Порошенка прочитав кожен паломник, що вирушив до Києва помолитися за Україну на християнське свято св. Володимира з нагоди 1030річчя Хрещення УкраїниРуси.
До сокальської делегації в м. Червонограді в числі інших паломників приєдналися козак Йосип Мигаль, Ігор Франко – один із спадкоємців родини поетапророка і Євген Дівчур, котрий очолював Рух у часи, коли в шахтарському місті вперше в СРСР скинули ідола Леніна, забальзамованому тілу якого досі поклоняються в мавзолеї столиці агресора.
У Бродах сформувалася колона, що у супроводі поліційного патруля вирушила у дорогу. Організація поїздки – на висоті.
Київ зустрів безпрецендентними заходами безпеки. Це і зрозуміло. В країні війна.
Ми, прибувши завчасно, мали змогу ще помолитися у СвятоВолодимирському кафедральному патріаршому соборі – одному з найвеличніших храмів світу, біля мощів св. Варвари та ікон святих.
Велика Літургія розпочалася, коли храм, подвір’я і прилеглі вулички заполонили паломники з усіх куточків великої України. Замайоріли Державні прапори, які привезла кожна делегація.
Духовне піднесення охопило прочан, котрі ще в часи Майдану вимагали «Єдина Україна – єдина церква». На велетенському екрані транслювались події із Володимирської гірки. Тішила готовність церковних ієрархів до об’єднання.
Крім делегацій прочан, на подвір’ї була велика кількість священиків.
Священнослужителі пішли попереду Хресної ходи і тільки тоді стало зрозуміло, що їх тисячі. Такої кількості духовних отців в одному місті я за своє життя ніколи не бачив. За ними вирушила сотня тисяч паломників. Співали духовних пісень, молились.
Біля Михайлівського Золотоверхого собору священиків пропустили на Володимирську гірку, а ось сотні тисяч прочан дорогу заступили геть юні охоронці правопорядку і, наче в насмішку над словами Президента, поінформували: «У нас приказ – не пущать». І це, незважаючи на те, що кожного учасника ходи вже перевірили металошукачами, а валізки оглядали. Прочани, які щорічно приїжджають до Києва в цей день не можуть пригадати такої наруги за весь час Незалежності.
І грозою розверзлися небеса ввечері після такого дійства. На зворотній дорозі блискавиця влучила у дорожнє полотно прямісінько перед автобусом.
Проте, ми не зважатимемо на будьякі провокації тих, хто, перебуваючи у формі правоохоронця в Україні не здатний навіть освоїти мову державну, тих, хто виконує таємні накази з країни, що рве на шматки мою державу.
Кожен з нас, хто прибув до Києва не сумнівається, що неминуче прийде час, коли в Єдиній Україні прочани ходитимуть до храмів Єдиної Помісної Української Церкви, утворення якої ініційовано Президентом.
Анатолій ТРОЦЮК,•отаман Західно-Бузького куреня Прикарпатської Січі Українського Козацтва.
Фото автора.
