ПРО ІСТОРІЮ СЕСТЕР ЙОСИФІТОК

Видавництво Українського католицького університету у Львові у 2020 р. надрукувало цікаву книжку «Харизма та життя Згромаджен­ня св. Йосифа Обручника Пречистої Діви Марії 1898-1990 рр.», яку написала сестра Йосифітка Стефанія (Наталія) Марко. Книжка написана на підставі докторської дисертації захищеної Авторкою 2010 р. на Папському Богословсько­му Відділі у м. Вроцлаві в Польщі. В публікації враховано актуальні доповнення. Авторка те­пер працює науково як старший викладач ка­федри бого­слов’я в УКУ у Львові.

В книжці досліджено історію жіночого чернечого Згромадження св. Йосифа ОПДМ на підставі джерельних архівних документів, багато з яких використано вперше. Основна увага зосереджена на фактах, які відіграли важливу роль у формуванні чернечої спіль­ноти відповідно до її харизми – виховної і опікунчої роботи та на особах найбільш важливих для Згромадження: Слуги Божого о. прелата Кирила Селецького – засновника Згромадження, с. Варвари Шапки – довголіт­ньої генеральної настоятельки, Блаженного владики Йосафата Коциловського – Пере­миського ординарія і опікуна Сестер та о. Йосифа Схрейверса ЧНІ – візитатора і духівника Згромадження. Публікація обгово­рює історію Сестер Йосифіток від початків заснування у 1898 р. до 1990 р. Згромаджен­ня покликано до життя в греко-католицькій парафії в селі Жужелі (сьогодні Жужеляни) в Белзькому деканаті, на Сокальщині (до 1951 р. Польща, тепер Львівська область). До парафії належала тоді філіяльна (дочер­на) церква в сусідньому селі Цеблові. Влас­не три старші цеблівські дівчини: Анна Кіселик (згодом с. Йосифа) і її рідна сестра Параскевія Кіселик (згодом с. Касіяна) та їхня близька товаришка Марія Матвійчина (згодом с. Анна) віднайшли своє покликання до монашества і розпочали своє нове життя під знаком св. Йосифа. Публікація показує поступенний розвиток Згромадження до часу Другої світової війни. Тоді Згромаджен­ня вже мало майже 30 домів. В пізнішому періоді в книжці обговорено також образ життя і діяльності Сестер в часі війни та після офіційної ліквідації УГКЦ, тобто в підпільний час. Там ті часи минули і тепер Сестри мають свої доми в Україні, Польщі, росії (тепер Сестри звідтам виїхали), Канаді та Бразилії. Головний дім Згромадження має свій осідок у Львові.

Передовсім публікація призначена для сестер Згромадження св. Йосифа. Праця певно зацікавить також дослідників історії релігійних організацій в Галичині періоду ХХ століття, а також членів інших чернечих згромаджень. Варто, щоб її прочитали пере­довсім родини Сестер, а також інші миряни, яких інтересує релігійне життя. Сестри Йосифітки мали давніше і мають тепер важ­ливу участь в житті греко-католицької спіль­ноти. Варто пригадати, що на території довоєнної і післявоєнної Польщі, Йосифітки провадили свою діяльність «місіонерок Божого милосердя» передовсім в формі виховно-опікунчої праці над дітьми, догляду за хворими і катехитизації дітей та допома­гали різним нашим священникам. Можна тут згадати самовіддану поміч таким широковідомим священникам в Польщі, як о. М. Ріпецький, чи о. М. Денько. Важлива і дуже потрібна для старшого покоління українців в Канаді є діяльність Сестер в домі для пенсіонерів і немічних у м. Саска­тун. Певні перспективи розвитку має Згро­мадження в Бразилії, де сестри працюють від 1968 р. Тому надіюсь, що греко-католики в Польщі, Канаді і Бразилії також будуть заінтересовані історією Сестер. Може варто подумати, чи цю важливу книжку в майбут­ньому ще не перекласти на інші мови, почи­наючи від англійської.

Тому що доступ до книжки є обмежений (її наклад не був великий), для зацікавлених читачів варто подати список розділів:

– Вступ;

– Розділ І. Слуга Божий отець Кирило Селецький – засновник Згромадження св. Йосифа ОПДМ (Заснування Згромадження; Отець К. Селецький – публіцист-вихователь; Навчання о. Кирила про чернече жит­тя);

– Розділ ІІ. Сестра Варвара Шапка – нас­тоятелька сестер Згромадження св. Йоси­фа ОПДМ (1925–1942 рр.);

– Розділ ІІІ. Вплив владики Йосафата Коциловського на розвиток Згромадження св. Йосифа ОПДМ;

– Розділ ІV. Отець Йосиф Схрейверс та духовний провід Згромадження св. Йосифа;

– Розділ V. Життя Згромадження св. Йо­сифа від Другої світової війни до періоду легалізації УГКЦ (Життя Згромадження під час Другої світової війни та в повоєнний період; Життя Згромадження на теренах ПНР; Згромадження на теренах УРСР);

– Висновки;

– Бібліографія (архівні документи, опублі­ковані матеріали, в тому видання о. К. Се­лецького, його публікації в періодиці, різні статті в періодиці, шематизми, літерату­ра, електронні ресурси) і додатки (листу­вання і звіти) – разом 30 сторінок (!);

– Перелік ілюстрацій (44 фотографії);

– Іменний покажчик (8 сторінок);

– Географічний покажчик (3 сторінки).

Цікавим додатком до книги є карта-схема з позначеними домами Згромадження
св. Йосифа у Перемиській єпархії станом на 1939 рік (позначено 27 домів).

Після довгих років комуністичного переслі­дування в Україні і в Польщі, Згромадження св. Йосифа проходить своєрідне відрод­ження. У 2001 р. Святіший Отець Іван Павло ІІ проголосив зачислення до лику блаженних двох сестер Йосифіток – с. Олімпії Біди і с. Лаврентії Гарасимів. Владика Андрій Сапеляк у 2004 р. видав книжку Отець-прелат Кирило Селецький – засновник монаших згромаджень. В липні 2009 р. у Львові урочисто відкрито беатифікаційний процес Слуги Божого о. Кирила Селецького – засновника Згромадження св. Йосифа і співзасновника Сестер Служебниць. В лютому 2018 р. Патріярх Святослав Шевчук проголосив ювілейний рік подяки за дар життя і служіння Слуги Божого о. Селець­кого. У квітні 2018 р. урочисто відзначено 100 літ від смерти о. Кирила, а у вересні відбулась у Львівській семінарії Святого Духа наукова конференція про о. Селець­кого. Варто також відзначити, що в останньо­му часі завдяки старанням Сестер появи­лось кілька книжок зв’язаних зі Згромадженням. У 2011 р. надруковано польською мо­вою докторську працю с. Стефанії Марко про життя Згромадження. У 2012 р. переви­дано книжку о. Й. Схрейверса ЧНІ з 1955 р. Чудесне життя Сестри Варвари про с. Варвару Шапку, генеральну настоятельку. У львівському видавництві «Свічадо», ста­ранням Сестер, перевидано також три кни­жечки для дітей авторства о. Селецького з новими кольоровими ілюстраціями. Надру­ковано записник з позачасовими думками о. Кирила. У 2018 р. появився об’ємний І том Вибраних творів о. К. Селецького (з цікавими поясненнями і словником застарі­лих та рідковживаних слів), який Патріярх Святослав поблагословив спеціальним лис­том. На жаль, праця над планованим ІІ то­мом творів, з огляду на війну, припинилась.

Книжка «Харизма та життя Згромаджен­ня св. Йосифа…» поліграфічно гарно видана. Тверді обкладинки в приємній бежевій тональності, виразний друк, рідкісні, цікаві старі фотографії, дуже обширна бібліогра­фія, іменний і географічний індекси. Ці всі елементи, а передовсім цікавий зміст наси­чений фактами і датами, позволяють пози­тивно оцінити публікацію. Це є перше ґрун­товне дослідження історії та харизми Згромадження. Видання оперте на джерельних матеріалах, яких багато. Авторка віднайшла на території Польщі, але також в бельгій­ському Католицькому архівному та дослід­ницькому центрі в м. Лювені (між іншим Хроніку Згромадження з 1917 р., яку писала с. Анна Матвійчина), бо духовними провідни­ками сестер були довгими роками бельгій­ські Редемптористи східнього обряду. Власне в тексті, а особливо в показнику імен видно, як численна група тих отців була по­в’язана зі Сестрами, як багато з них служило українській громаді та мало позитивний внесок до розвитку УГКЦ. Варто згадати хоч деяких духовних опікунів Згромадження: о. Ахіль Бульс ЗНІ, о. Генрік Бульс ЗНІ, о. Йосиф Альбін ван Бізен ЗНІ, о. Йосиф де Вохт ЗНІ, о. Альберт Дельфорж ЗНІ, о. Ектор Кінзінгер ЗНІ, о. Маврикій ван де Малє ЗНІ, о. Луіс Регарт ЗНІ, о. Каміль ван де Стен ЗНІ і о. Йосиф Схрейверс ЗНІ. Най­більше в пам’яті мирян і Сестер залишилась праця о. Схрейверса і о. ван де Малє. Зі Згромадження Найсвятішого Ізбавителя опікувалися Сестрами з великою самопо­жертвою також отці-українці (о. В. Породько, о. Р. Бахталовський, о. І. Зятик, сьогодні Блаженний, о. Б. Курилас, о. П. Маїк, о. В. Михайлюк, о. М. Шевчишин і інші), але то там ті чужинці «з українським серцем» були надзвичайним явищем, на мою думку, вар­тим дальших досліджень і монографічного опрацювання. Варто пам’ятати, що отцям Редемптористам багато завдячує наша Церква також у Канаді і в США та в країнах Європи.

Книжка має для Церкви велике значення і думаю, що буде цікава для дослідників історії УГКЦ. Публікація обмежена змістом до 1990 р. Отже, дальші роки існування Згро­мадження ще очікують на дослідження і публікацію, до чого очевидно гаряче заохо­чую. Минуло вже понад 30 наступних літ від 1990 року, а це також бурхливий період історії, вартий запису для наступних поко­лінь. Може ця книжка допоможе якійсь дівчи­ні віднайти своє покликання до чернечого життя. Пам’ятаймо, що у винограднику Все­вишнього «жниво велике, а робітників ма­ло». Може сьогодні життя в монастирі не є тяжче (якщо хтось має покликання від Бога), ніж описане в книжці. Перші Йосифітки часто дуже бідували і тяжко, понад сили працюва­ли. Щоб утримати себе, деякі з них були змушені ходити до праці в полі до багатих господарів, бо з охоронок (дитячих садків) і сиротинців не було доходу. Сестри мають також за собою пережиття Другої світової війни, примусове, жорстоке післявоєнне ви­селення, вивезення до Сибіру, комуністичні репресії, життя у підпіллі, часто в нелюд­ських умовах. Згромадження однак витри­вало там ті тяжкі часи, а також переслідуван­ня. Якісь укриті вітальні сили часом допомагали Сестрам. Сьогодні знов небезпечний час і праця Сестер в ділянці помочі для по­требуючих, в опіці над дітьми, чи в іншій ді­яльності Згромадження, не менше потрібна. Згромадження успішно працює в невичер­пному ділі служіння нашому суспільству в умовах війни і ми всі це доцінюємо. Не знаю, чи Сестри відчувають нашу велику прихиль­ність і сприйняття для їхньої праці. У васи­ліянській хроніці (1910-1929) з Кристинополя (тепер м. Червоноград) записано, що такою великою пошаною вже втішалися Сестри перед війною серед жителів с. Цеблів, бо власне перші Йосифітки переважно рекруту­вались з цього села (с. 63).

Роман МАТВІЙЧИНА.

Сестра Стефанія Марко, Харизма та життя Згромадження св. Йосифа Обруч­ника Пречистої Діви Марії 1898-1990 рр., Видавництво Українського католицького університету, м. Львів, 2020 р., 352 с. + 24 с. ілюстрацій, тираж 600 примірників.

На фото 1: Сестра Варвара Шапка (1895-1942) – настоятелька Згромадження св. Йосифа ОПДМ (1925-1942). 1925 р.

На фото 2: Сестри-йосифітки з настоятелькою. Цеблів, 1931 рік.

Перший ряд: сестри Розалія Бакаїм, Бенігна Маланюк, Варвара Шапка, Йосафата Галай, Йосифа Кіселик.

Другий ряд: сестри Емілія Кварцина, Зеновія Рудавська, Февронія Середоха, Христина Наконечна, Теодора Матвійчина, Макрина Маліцька, Фільотея Дроздовська.

Третій ряд: невідома, Ірина Лазар, Климентія Бучко, Митродора Бавтро, Володимира Барбадин, Василія Кубінська.