У день Покрови Пречистої Богородиці жителі села Завишень зібралися біля Народного дому, або віддати шану всім, хто боровся і бореться за волю України та освятити меморіальну таблицю славному земляку – лицарю трьох Хрестів бойової заслуги УПА – Василю Василяшку на псевдо «Перемога».
Почесними гостями свята були ветерани національновизвольних змагань та воїни АТО. За доброю традицією розпочався захід Славнем. Почесну місію відкрити таблицю громада надала голові районної ради Миколі Паську та племіннику Василя Василяшка – Богдану Василяшку, і враз під гарячі оплески присутніх, впало покривало. Посивілі ветерани національновизвольних змагань віддали честь побратимові, який, наче живий, дивився на них з гранітної дошки. Священнослужителі – декан Сокальський о. Петро Звір та настоятель храму с. Завишень о. Роман Білецький – освятили її.
Голова районної ради Микола Пасько, вітаючи присутніх з Днем захисника України, підкреслив, що живемо в унікальний час, коли твориться сучасна історія України. І ті події, які відбуваються сьогодні, зможуть оцінити наші нащадки. Україна, перебуваючи у стані війни, відстоює власну незалежність та територіальну цілісність, будує і ремонтує дороги, відновлює народні доми, лікарні, інші соціальні об’єкти. Нам вдається будувати нашу державу. Зрештою для цього наші воїнизахисники боролись і стоять зараз на східних кордонах, щоб ми мали цей шанс… Він підкреслив, що кожен, хто допомагає українському війську: лікарі, капелани, волонтери, прості громадяни – всі є захисники України…
Очільник районної ради також подякував Олегу Веклину та депутату районної ради Олегу Солодяку, які виступили ініціаторами встановлення меморіальної таблиці Василю Василяшку (псевдо «Перемога») та всім, хто долучилися до того, щоб гідно вшанувати пам’ять свого землякалегендарного командира УПА. М. Пасько наголосив, що Василь Василяшко, як і тисячі вояків УПА й бійців АТО, які поклали своє життя на вівтар незалежності, а нині таких героїв є багато, живуть до тих пір, доки кожен з нас про них пам’ятає. А далі над Завишнем понеслися повстанські пісні «Ой, у лузі червона калина», «Гімн ОУН», «Тихо, тихо полем вітер віє», «Ой, там під горою», «Ой, чути, чути ревуть гармати», які виконали учасники хору «Хлібодар» (керівники Богдан Кійко та Роман Козярський).
– Наша пам’ять – вічна. Століттями Україна бореться за свою незалежність і споконвіку одне покоління передає ту пам’ять прийдешнім. На нашу честь випало передати її наступним поколінням, які би пронесли її крізь віка про цього героя і його героїчний чин, – сказав представник Сокальської станиці братства ОУНУПА Михайло Куцяба.
На святі був ветеран УПА Максим Савка, якому в цьому році виповнилося 94 роки. Сивочолий учасник національновизвольних змагань служив у службі безпеки УПА на Сокальщині і не раз зустрічався з командиром «Перемогою». (Тоді ніхто не знав імен та прізвищ). Ветеран УПА розповів про один із боїв, де сотня «Перемоги» мужньо та героїчно боролася з енкаведистами, які нищили і палили наші села, як ловили бандерівців під час облав. Лише дивом, переодягнувшись у жіночий одяг, панові Максиму вдалося вирватись під час облоги рідного села з рук ворогів. Він закликав підростаюче покоління бути патріотами України, відстоювати її незалежність і пам’ятати тих, хто віддав за неї своє життя.
Присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять героїв, які віддали своє життя за незалежність України, а хлопці поклали запалені свічки під меморіальною таблицею.
Враз тишу розбудили слова пісні «Повертайся солдате», яку заспівав жіночий ансамбль Завишенського народного дому «Гармонія» (керівник Олег Федюк). У їх виконанні також прозвучали пісні «Нас весна не там зустріла», «Плакала калина», «Захисникам». Музичні номери перепліталися з поетичними рядками, які читали хлопці та дівчата – учасники художньої самодіяльності та виступами промовців.
– У нашому селі велика подія – відкрили меморіальну таблицю нашому землякуодносельцю, – сказала секретар Жвирківської селищної ради Наталія Тимошенко. – Кажуть, що народ, який не знає свого минулого, не має майбутнього. Знаю, у нас такого не буде. Маленька дитина, йдучи з мамою чи бабусею, запитає: «Хто це?» Ті їй розкажуть про Героя. Це буде початком того, що дитина знатиме своє минуле. У кожного народу, кожної нації є культура і духовні цінності, які передають з покоління в покоління, особливо – це стосується сьогоднішнього свята, яке заснували ще наші пращурі. Козаки вважали Покрову своєю заступницею і покровителькою. Нехай вона й надалі оберігає наших українських воїнів… Пані Наталія привітала ветеранів УПА, колишніх вояків АТО з Днем захисника України та побажала миру, здоров’я, добра, злагоди і невичерпної енергії.
Депутат районної ради Олег Солодяк прочитав вірш Богдана Стельмаха «Бандерівці». Опісля він звернувся до завишнянської громади: «Цим заходом закінчуємо рік, який проголошено Роком сотника Василя Івановича Василяшка, псевдо «Перемога», у рамках якого відбувалися різні урочистості, приурочені пам’яті славного нашого земляка». Подякував Олегу Веклину, який став ініціатором вшанування, а також Юрію Іванцю, який допоміг доставити цю гранітну плиту з Житомира, художнику Леонтію Литвину, та Роману Веклину, який допоміг встановити плиту на стіні Народного дому.
А далі настала ще одна урочиста мить. Богдан Василяшко передав нагороди дядька – Василя Василяшка, які він отримав, краєзнавчому музею «Сокальщина». Його директор Василь Волошин подякував панові Богдану за нагороди, пообіцявши, що вони стануть дорогоцінними експонатами експозиції музею про командира УПА – Василя Василяшка. Приємно те, що завишенці пам’ятають і шанують своїх героїв, які віддали життя за незалежність української держави.
Завишенська земля славиться багатьма визначними особистостями. На початку XX століття шестеро жителів Завишня пішли в Українські січові стрільці. Поки що вдалося дослідити лише двох. Вони були визначними постатями того часу в Галицькій Армії. Це Павло Лах і Володимир Лах. Останній доктор, який з п’ятою Сокальською бригадою захищав наші кордони від польських вояків.
Ідея вшанувати славного земляка Василя Василяшка виникла у вихідця села Завишень Олега Веклина. Після заходу він розповів, що хоче, щоб молоде покоління відновило і згадало про те, що в селі народився видатний командир Української Повстанської Армії Василь Василяшко. Він був неординарною особистістю: у 27 років командував сотнею, пізніше – куренем і паралельно з тим очолив Тактичний відтинок УПА, який прирівняний до масштабу Сокальського району. Він – єдиний вояк УПА, який при життєво нагороджений трьома нагородами ордену Бойової заслуги УПА: Бронзовим хрестом бойової заслуги, Срібним хрестом ІІ класи бойової заслуги і Золотим хрестом І класи бойової заслуги. До слова, в історії УПА є лише двоє вояків, які нагороджені загалом трьома Хрестами бойової заслуги.
О. Веклин продовжив: «Інший вояк УПА, який нагороджений трьома нагородами – командир сотні «Сіроманці». Про нього знятий документальний фільм «Залізна сотня». Його особу популяризовано, а Василь Василяшко досягнув значно більшого, ніж він, але є забутим. Тому його постать варто підняти не тільки на рівень села, а й рівень району й області. Сторіччя від дня народження В. Василяшка стало чудовою нагодою вшанувати та відновити історичну пам’ять про легендарного командира УПА «Перемогу». Громада с. Завишень звернулася до районної ради, щоб депутати 2018 рік проголосили Роком Василя Василяшка на Сокальщині. Це дозволило б спопуляризувати його постать не лише в нашому селі, а в цілому районі, оскільки він заслуговує на цю повагу. Наша ідея не була, щоб поставити меморіальну дошку, зробити стенд, буклет чи додаткове дослідження. Наша ідея – згадати і передати пам’ять про нього, бо нічого цього не варто, якщо не будемо з вуст в уста, від батьків до синів передавати пам’ять про Василя Василяшка, бо без цієї історії ми не є народом, не маємо права на свою державність».
Адже благословенна та держава, що має відданих синів. Маємо про них пам’ятати і шанувати.
Любов ПУЗИЧ.
Фото автора.
