Головна Культура І ПЛАЧЕ СВІЧКА, ЯК ЖИВА ДУША…

І ПЛАЧЕ СВІЧКА, ЯК ЖИВА ДУША…

Минулої суботи на Сокальщині вшанували 85 роковини Голодомору 19321933 років. Громада Сокаля зібралась від катедрального храму св. ап. Петра і Павла жалобною процесією пройшла вулицями міста до колишньої катівні НКВД, де нині знаходиться абонентський відділ УЕГГ, щоб там згадати страшні події, які вбили мільйони українців.

У панахиді взяли участь настоятелі церков Сокаля: св. ап. Петра і Павла – Ярослав Кащук; св. Миколая – Михайло Назар; Вознесіння Господнього – Володимир Жарський. А також голова районної ради Микола Пасько, заступник голови райдержадміністрації Микола Поліщук, міський голова Сокаля Вадим Кондратюк, представники громадських та політичних організацій, учні та педагоги шкіл району.
Священики відслужили панахиду. Відбулося віче. З промовами виступили митрофорний протоієрей, о. Ярослав Кащук (зазначив, що Українська грекокатолицька церква одна з перших не побоялася говорити про Голодомор. А в ці роки намагалася допомогти тим людям, які страждали від трагедії, а сьогодні висловлює слова вдячності тим, хто також не побоявся це робити), настоятель церкви с. Миколая о. Михайло Назар (зачитав Звернення Патріарха Філарета до 85х роковин Голодоморугеноциду українського народу 193233 рр.) та почесний голова Сокальської станиці Братства вояків ОУНУПА Михайло Куцяба (закликав молодь пам’ятати про ті жахливі роки).

У коментарі ТРК «Сокаль» та «Голосу знад Бугу» голова районної ради Микола Пасько сказав:

«Тоді фактично тривав геноцид українського народу. Можливо, висловлю суб’єктивну думку, але найгірше в тій ситуації – коли ті, хто вижив після Голодомору, залишили в собі страх. Мої родичі теж пережили Голодомор, зараз їх немає в живих. Я, як молодий чоловік, дізнався про нього аж в 90х роках. Мені боялися розповісти дідусь і бабуся що пережили ті страшні роки, коли люди фізично вмирали від голоду. Це найстрашніша, насправді, смерть. Тому нам всім, особливо молоді, потрібно пам’ятати, знати, що ця політика тривала століттями і вона не зупиняється. Ми повинні пам’ятати про це, щоб не допустити в майбутньому тих наслідків, які були після Голодомору. Важливо зберегти пам’ять про загиблих від голоду. Адже це допоможе не допустити подібних ситуацій знову і протистояти політиці Кремля зі знищення України, яка як тривала колись, так і триває нині».

На завершення жалобного віча присутні запалили лампадки та приєднались до Всеукраїнської хвилини мовчання. А в церквах Сокаля задзвонили поминали дзвони.

Василь СОРОЧУК.
Фото автора.