«ФАРАОНИ» НА ВОЛИЦЬКІЙ СЦЕНІ
19 січня на Водохреще у Народному домі села Волиця не було де яблуку впасти, зібралися не лише місцеві жителі, а й завітали гості з сусідніх сіл від старого до малого. Вкотре волицькі аматори дарували глядачам незабутні хвилини сміху та цікавого дійства. Жителі села на одну мить стали акторами, режисерами, художниками, адже втілили в життя уривки з п’єси О. Коломійця «Фараони». На початку вистави незмінний постановник- вчитель Волицької школи Наталя Іванчина – розповіла про те, що п’єса була написана автором ще в далекому 1959 році, але не втратила популярності дотепер, оскільки головною темою вистави є вічні проблеми стосунків чоловіків та жінок. Місце дії – звичайне село в період радянської влади, де всі керівні пости зайняли виключно чоловіки. Але після однієї бурхливої ночі з піснями й великою кількістю самогону, прокинувшись, чоловіки виявляють, що тепер усім заправляють жінки й ведуть вони себе точно так само, як чоловіки.
Завершальною частиною концерту був виступ аматорського хору Народного дому села Волиця та учнів Волицької школи під керівництвом Михайла Охрима. Зі сцени звучали колядки, віншування з Новим роком та Різдвяними святами. Завдяки небайдужим жителям села Волиця, їх активній участі та великому бажанню творити добро, звершуються такі дійства, які вже стали традицією. Не зважаючи на те, що у народному домі немає художнього керівника, він функціонує завдяки активній громаді. Жителі села Волиця долучаються активно не лише до святкувань, а й підтримують приміщення у чистоті та порядку.
На закінчення концерту сільський голова Надія Білик привітала усіх присутніх, подякувала учасникам за велику віддачу себе для доброго діла та завершила сказане такими словами: «Як згода в родині, то згода в громаді. На поміч прийти один одному раді. Бо кожна у нас українська родина – це корінь, з якого росте Україна!».
Ольга САВКА,
спеціаліст-землевпорядник Волицькоїсільськоїради.
Фото Ярослава Книша.
На фото актори: стоять (зліва направо): Онисько – Петро Черкас, його дружина Уляна – Надія Стецюк, Аристарх – Омелян Ващук, його дружина Ганна – Ольга Савка, Одарка – Марія Худа, її чоловік Таран – Петро Білик, режисер-постановник – Наталія Іванчина; сидять (зліва направо): Корній – Віктор Мурський, Олена Устимівна – Надія Білик, Оверко – Михайло Білецький.
На цю поезію сподвигла пригадана мною розповідь моєї покійної бабусі Ганни про красивий вишуканий одяг, який колись вона носила,і прекрасним доповненням до якого невід’ємним атрибутом його була завжди хустка, та ще зав’язана особливим способом.
