НИЗЬКИЙ УКЛІН ЗАХИСНИКАМ!
Олександр Рибачук (на світлині) народився в селі Забужжя. Там і навчався. Закінчив добре Сокальське ПТУ. Працював за професією плиточника-штукатура.
10 лютого 2023 р. пішов добровільно захищати Україну. Його веселий, жартівливий характер супроводжує і там, бо по життю він філософ, психолог. За що йому й дали позивний «Вартовий», тобто везучий. Каже, що без нього війна не закінчиться і мусить бути до Перемоги. З такими мужніми хлопцями наша Україна вистоїть. Ми в надійних руках, Український народе.
Олександру 29 років. Низький уклін тобі, Сину. Низький уклін батькам. Низький уклін всім Синам України.
Слава Україні! Героям Слава!
СИНИ-ДОБРОВОЛЬЦІ
Присвячується двом братам – Олександру і Григорію Рибачукам зi с. Забужжя, які добровільно стали на захист нашої неньки-України.
Два сини. Добровольці відважні.
Два серденька моїх у бою.
Українці. Ми люди безстрашні.
Ми за волю! За Землю свою!
Я молюся за ваші серденька.
Як же важко на тім передку!
Захисти, любий Боже, миленький,
Поверни всіх до неньки, прошу.
Я горджуся своїми Синами.
Два сини. Ви є гордість моя!
Ви живіть! І не тільки для мами.
У вас ще буде майбутня сім’я.
У вас ще будуть і діти красиві.
Ви є гордість для наших краян!
Ви повинні ще бути щасливі!
Ви живими потрібні всім нам.
* * *
Надійся з вірою, солдате.
Не бійся, чуєш, рідний брате.
З тобою Бог і Божа Мати.
Вони хотять тобі сказати:
Мій любий Сину, що з журбою,
Твій добрий Ангел йде з тобою.
Ти ж бо з молитвою святою
Душевного чекай спокою.
Вся Україна у молитві,
Допоки ти, рідненький, в битві.
Я вірю, – Бог таки почує
Й літа благі тобі вдарує.
Най не покине тя довіку
Рука Господня і без ліку
Слова подяки ще й за віру
В Господню ласку, таку щиру.
А нам, всім, витримки й діждатись…
Оте чекання… і не спати.
Немає гіршого за втому –
Розлука… Чи прийде додому?
Під Свій Покров, Небесна Мати
Візьми, Ти, кожного солдата
І випроси у Бога Сина,
Щоб розцвіла вже Україна.
Повертайтеся живими, сини!
Зоряна МАНАШИНСЬКА.
