25 листопада вони зібрались біля церкви святих апостолів Петра і Павла і жалобною ходою з лампадками пройшли вулицями міста до стін колишньої катівні НКВД, щоб у спільній молитві згадати всіх, хто невинно загинув в часи голодоморів.
У віче взяли участь священнослужителі, представники влади району та міста, громадських та політичних організацій, школярі. Розпочався захід із панахиди, далі митрофорний протоієрей о. Ярослав Кащук зазначив, що «щороку, в останню суботу листопада ми збираємось тут, на цьому місці пом’янути заморених голодомором, геноцидом 193233 років в Україні. Наш народ знає й інші трагічні сторінки і голод пам’ятає 192122 років, і голод в роки після Другої світової війни, але цей Голодоморгеноцид 193233 років ми пожинаємо до цього часу. Мільйони наших людей, мільйони українців вимерло від страшного сатанинського голоду. Про це завжди повинні пам’ятати. Є дати в історії, які не повинні забувати з покоління в покоління».
Також перед присутніми виступили очільники району. Голова Сокальської райдержадміністрації Роман Токай наголосив: «Наша держава пережила три голодомори. Злочинним режимом було знищено мільйони українців. За декілька колосків заморили інтелігенцію, цвіт нації, селян. Пам’ять про них назавжди залишиться у наших серцях».
Голова Сокальської районної ради Микола Пасько, зокрема, сказав:
– Щороку приходимо до цього будинку і згадуємо тих, хто був загублений і хто не народився. Штучна акція була створена комуністичною владою, щоб знищити українського селянина, для того, щоб «народити» колгоспи, щоб відірвати людей від своєї землі. Ми сьогодні стоїмо тут і згадуємо про те, що відбулися страшні події. І сьогодні Україна продовжує відстоювати своє право на життя. А наша основна місія – це пам’ять про тих людей, котрим не вистачило ось таких колосків.
В знак шанування пам’яті невинно замученого голодом українського народу присутні запалили свічки та приєднались до Всеукраїнської хвилини мовчання…
Протягом суботнього дня у храмах Сокальщини відбулися поминальні Служби Божі за жертвами голодоморів.
Юлія СОРОЧУК.
Фото автора.
