Титанічну працю у розвиток національної культури вклали найкращі сини і дочки українського народу: Тарас Шевченко, Григорій Сковорода, Маркіян Шашкевич, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Вербицький, Віктор Матюк… Та хіба можна всіх перелічити? Генії Правди, Добра, Любові, Милосердя, єднаючись між собою, могутнім світлом духовності єднали епохи і народи.
Віктор Матюк був серед тих, хто орав музичні та духовні перелоги своєю творчістю. Ми вшановуємо ім’я людини, яку не маємо права забути…
9 травня, в Провідну неділю, відбулося урочисте вшанування пам’яті священника, композитора, громадського діяча Віктора Матюка. Урочистості розпочалися з посвяти барельєфу священнику-композитору Віктору Матюку, ім’я якого присвоєне Карівській школі.
Під звуки мелодії «Родимий краю» полотнище з барельєфу зняли старшокласники Яна Федоровцева та Тетяна Вусик.
Обряд освячення провів священник УГКЦ о. Петро Лоза, який також звернувся до присутніх.
Ініціатором і автором мистецького проєкту є наш шанований митець Степан Івасейко, який з групою однодумців відтворив велич обличчя Віктора Матюка у скульптурній композиції. Це його дарунок для нашої школи та громади села.
Під мелодію «Родимий краю» квіти до барельєфу Віктора Матюка поклали учні школи Уляна Брезовська та Анастасія Солтикова.
Звучить пісня «Христос Воскрес». Вірш Ганни Миколаїв «Ода Віктору Матюку» прочитала Христина Потятинська.
Звучить пісня «Христос Воскрес». Вірш Ганни Миколаїв «Ода Віктору Матюку» прочитала Христина Потятинська.
Віддавна Великдень у нашому селі пов’язаний з життям і творчістю видатного українського композитора, громадського діяча, священника Віктора Матюка, пам’ять якого вшановуємо кожного року у Великодній понеділок. В. Матюк був не лише духовним пастирем для своїх парафіян, він брав активну участь у житті односельчан. Та найбільшу увагу приділяв дітям і завжди любив повторювати, що вони – то наша будучність, тому написав багато мелодій до дитячих творів.
У виконанні учнів школи прозвучала веснівка «Раз два діти в гай».
Особливо радісне і торжественне це свято для людей, які працюють у нашій школі. Своєю радістю поділилася з присутніми директор Карівської загальноосвітньої школи I-II ступенів імені Віктора Матюка Олександра Кушнір:
– Душа композитора вимірювала глибину свого замилування в рідну землю, підіймаючись на ті соколині висоти, звідки можна огорнути своєю творчою наснагою всю красу найпотаємніших її куточків і показати в своїй творчості всьому народові. Я завжди кажу, що співучість та талановитість карівчан надихнуті високим духом Матюкового євства й вже багато років несуть у світ свої пісні, вірші, мистецькі твори, про які знають не лише в Україні, але й далеко за її межами.
Пісню «Вдячність композитору» на слова та музику вчительки Ганни Миколаїв виконав учнівський ансамбль.
Віктор Матюк своєю працею творив на землі добро і красу. Його здобуток безсмертний, бо посідає гідне місце в музичній культурі України. Його мистецтво залишилося з нами назавжди, воно збагачує нас духовно і допомагає все життя.
В історію Карова цей день буде вписаний як день встановлення в приміщенні місцевої школи імені Віктора Матюка барельєфу славетному сину карівської землі.
Про Віктора Матюка, який мав талант, дарований Богом, і ми з вами повинні вшановувати і возвеличувати його працю на благо нашого села і рідної України, наголошував проєктант і будівничий пам’ятника «Борцям за волю України» у нашому селі, меморіального комплексу на місці спаленого села Іваньки, засновник і виконавець кімнати-музею у Карівській школі, художник, поет, скульптор, громадський діяч Степан Івасейко.
Він так багато міг ще написати
І гімн людині й Господу прославу,
На жаль так скоро перестала грати
«Золотострунна арфа» його слави.
Спочило серце під стрункими ясенами,
І тільки пісня із життя земного
Полинула над морем шат зелених
Нестримна, горда, сміла,
Але вже без нього…
І так нестримно гордо піднесено стоголосо була виконана пісня «Христос Воскрес», яку врочисто заспівали всі присутні, з’єднавшись у великий гурт.
Святкову атмосферу доповнили величальні пісні-веснівки, які у нас називають «голубками». Саме так В. Матюк навчив карівців будити весну більше ста років тому.
На шкільному подвір’ї присутні у великому колі велично співали «Голубку», «Накопала кореня», «Я город городжу», «Коструба».
Не кожна місцина може похвалитися такими традиціями і звичаями. Прищеплені колись Віктором Матюком, вони ще донині відлунюють легким відголоском тієї давньої композиторової праці.
Ми горді тим, що саме в нашому селі жив і творив достойний син українського народу, творчість якого відома як в Україні, так і за її межами. А тепер ще горді й тим, що школа носить ім’я Віктора Матюка.
Надія БІЛОЦЕРКОВИЧ,
с. Карів.