Головна Політика Голова Львівської обласної ради Ірина ГРИМАК: «КРОК ЗА КРОКОМ ЙДЕМО ДО МЕТИ…»

Голова Львівської обласної ради Ірина ГРИМАК: «КРОК ЗА КРОКОМ ЙДЕМО ДО МЕТИ…»

Голова Львівської обласної ради Ірина ГРИМАК
Голова Львівської обласної ради Ірина ГРИМАК

Як уже повідомляв «Голос з-над Бугу», 6 квітня на Сокальщині з робо­чим візитом перебувала голова Львів­ської обласної ради Ірина ГРИМАК. Наш корес­пондент поспілкувався з нею.

– Ірино Ярославівно, у рамках робочого візиту відвідали Сокаль. Яке враження від побаченого?

– Для мене Сокальщина, не є чужою. Адже впродовж останніх трьох років часто бувала тут, в тому числі з питан­нями, пов’язаними з життєдіяльністю населених пунктів.

Я, як голова Львівської обласної ради ставлю перед собою два ключових завдання – допомогти громадам стати на ноги, навчитися розвиватися і навести лад з комунальними установами. Тепер поясню детальніше. Обласна рада є засновником багатьох комунальних установ, в тому числі і на Сокальщині, які надають послуги населенню. Для нас важливо, щоб була якість надання послуг наших підпри­ємств і установ, які також сплачують до бюджетів відповідні податки. І з іншого боку – дуже важливо, розуміючи, що нині непроста ситуація як в державі в цілому, так і на Львів­щині, правильно й раціонально використовувати кошти, які надходять в місцеві бюджети від наших платників по­датків.

Під час робочої поїздки побувала на об’єктах, (а у фокусі уваги обласної ради, насамперед, медицина, освіта, соці­альний захист), які потребують втручання та підтримки з боку області. Зокрема, у Сокалі їх декілька – це комунальні аптеки, військкомат, критий басейн КЗ ЛОР «Сокальська загальноосвітня санаторна школа I-III ст. ім. Т. Шевченка», який треба добудовувати.

Вражень є багато і позитивних, і негативних. Мене вражає, що працівники комунальних установ обласної ради не ма­ють належної заробітної платні, яка сьогодні забезпечувала б їхню якісну роботу. Нам потрібно пришвидшити розв’язан­ня питання оптимізації мережі комунальних установ і закла­дів, які знаходяться у підпорядкуванні Львівської обласної ради, для того, щоб підвищити якість їхніх послуг, а також створити належні умови праці працівників, передусім під­вищення рівня заробітної плати.

Якщо говорити про аптечні установи, то я задоволена тим, що на Сокальщині вдалося зберегти діючими аптеки, які на власній базі виготовляють потрібні для населення ліки. Це важливо, оскільки ціна ліків, які тут виготовляють за рецептами, в декілька разів нижча за закордонні аналоги. Це робить їх доступними для різних категорій мешканців. Перед керівниками обласної комунальної аптечної мережі поставила завдання забезпечити в кожному селі, селищі чи місті Львівщини, на базі ФАПів та амбулаторій, продаж готових форм медикаментів з переліку найнеобхідніших: знеболювальні, антисептики, жарознижувальні тощо.

Мені дуже приємно побачити, що в Сокалі збережена та належно функціонує «Сокальська загальноосвітна санатор­на школа ім. Т. Г. Шевченка», яка забезпечує реабілітацію дітей зі сколіозом та іншими проблемами опорно-рухового апарату. Пацієнти інтернату одночасно навчаються та отри­мують повноцінне лікування: масажі, гідротерапію, фізіоте­рапію, лікувальну фізкультуру, корегуючу гімнастику. Для дітей дуже важливо, щоб тут функціонував плавальний басейн, бо повноцінна реабілітація та оздоровлення потре­бує комплекс водних процедур.

Але будівництво басейну, який передбачає лікувально-реабілітаційний процес саме для такої категорії дітей, які мають проблеми зi спиною, призупинено. Наше завдання виділити кошти та завершити його будівництво впродовж двох років. Це дозволить забезпечити належне функціону­вання санаторної школи та допоможе повернути сотні дітей до повноцінного життя.

До речі, в позашкільний час скористатися басейном та медичними послугами зможуть не лише пацієнти інтернату, але й діти Сокальщини. Тому це для нас питання номер один.

– Пані Ірино, що зараз серед пріоритетів у роботі Львівської обласної ради?

– Перш за все, ми хочемо зробити Львівщину успішною єдиною громадою. Львівська обласна рада ставить пріори­тети на те, щоб відшуковувати кошти в обласному бюджеті, спільно з місцевими бюджетами, на забезпечення надання мешканцям кожної громади якісних послуг, починаючи від освіти та медицини, закінчуючи оздоровленням та іншими дотаційними питаннями. Сьогодні це велика необхідність для кожної території. Коли ми формуємо такі об’єкти, які дають можливість громадянам оздоровитись, реабілітува­тися в освітньому чи в медичному процесам, вони дають громадам в майбутньому можливість розвитку туризму, громадського харчування, торгівлі й т. д. А це уже інвестиції. Відповідно, коли тут буде «жива» територія з активним мешканцями, які гуртуватимуться довкола соціальних об’єк­тів, виникне додаткова потреба інвестувати кошти та ство­рення навколо додаткової сфери послуг. Це в свою чергу створить додаткові робочі місця. Таким чином громада отримує шанс на збільшення підприємств, які здійснюють свою діяльність. Це призведе до збільшення кількості пра­цівників та збільшення надходжень до бюджету. Це оживляє територію. Люди не виїжджають, шукаючи кращого життя, а можуть працювати і заробляти в своїй громаді, залиша­ючись біля родин.

– Нині одним із наболілих питань є децентралізація влади. Не жаль, не у всіх населених пунктах об’єднан­ня в громади відбулося «полюбовно». Зокрема, не були задоволені жителі смт. Малехів під Львовом, які відстоювали своє право в суді на створення місце­вої громади. Суд виніс позитивне рішення на їх ко­ристь. Як ви прокоментуєте це?

– Сьогодні вони ще знаходяться в складі Львівської ОТГ. Ставити крапку у цій справі зарано. Хочу зауважити, що будь-яка реформа має як позитивні, так і негативні наслідки. Не все, що нове, для нас є природнім. Інколи це сприймаємо як інородне тіло. І хоч децентралізація насправді показує самостійність громад, але в першу чергу, ставить перед ними певні виклики. Ми з вами, на жаль, звикли жити в со­ціалізмі чи в комунізмі, де за нас хтось має вирішити й зро­бити. Нині не ті часи і суспільство, в тому числі й європей­ська спільнота, вже на кільканадцять кроків пішла вперед. Сьогодні все залежить від тебе, і тільки ти несеш відпові­дальність як за особисте життя, так за життя родини й громади в цілому. Тож ми маємо йти тим самим шляхом. І маємо почати з себе, з об’єднання навколо вирішення наболілих проблем. В іншому випадку ми ніколи не побуду­ємо сильну державу, яка вирішуватиме глобальні проблеми, йтиме вперед, і розвиватиметься, конкуруючи з іншими європейськими країнами. Сьогодні є багато питань у грома­дах, які полягають, в першу чергу, в тому, що не всі готові прийняти на себе відповідні обов’язки й повноваження, які отримали внаслідок реформи децентралізації. На жаль, є і зловживання. Адже є ряд повноважень, які вимагають прийняття різних рішень, в тому числі відведення земельних ділянок, містобудівної документації, яка створює певні ризики корупційної складової. Дуже важливо, щоб ми, як вищі представницькі органи, які фактично координують діяльність місцевого самоврядування, правильно і якісно вчили громади користуватися ресурсом, розпоряджатися ним, в тому числі, зберегти його. Розбазарювати все це дуже швидко і просто, а, насправді, маємо сформувати якісні платформи земельних, майнових ресурсів, які дадуть можливість завтра привести інвестора, який збудує завод, відкриє фабрику чи інше виробництво, установу, надава­тиме певні послуги та відповідно сплачуватиме податки, які залишатимуться тут, в громадах. Вони стануть більш фінансово спроможні. Тому сьогодні говорити про те, що децентралізація – це щось погане насправді не можна. На жаль, все нове сприймається не завжди позитивно.

Особисто вважаю, що реформа є абсолютно правильною. Незабаром повинно відбутися логічне завершення функціо­нування районних рад і районних адміністрацій. Це, нас­правді, є структури, які швидше розбалансовують діяльність і відносини між державою та органами місцевого самовряду­вання. Але на такому перехідному етапі вони повинні ще функціонувати для того, щоб запустити повноцінно територі­альні громади як адміністративну одиницю. Наступний етап – це обласні державні адміністрації, які також повинні перейти як структури під відання обласних рад, щоб зав’яза­ти повністю всю ланку, яка передбачалася в реформі де­централізації. Насправді, ще декілька років і воно все ви­рівняється, і все буде зрозуміло. Мусять відбутися певні речі, пов’язані з організаційними моментами в тих чи інших громадах.

Наприклад, сьогодні є проблема із підбором штату праців­ників, бо не всюди є добрі фахівці. І це також велика проб­лема. Нещодавно мала розмову в спілці архітекторів, хочу щоб вони включалися в процес і допомагали нам щодо підбору архітекторів, які працюватимуть на територіях. Нині не кожна територія має можливість знайти фахового архітектора, який буде забезпечувати виконання тих фун­кцій, які на нього покладені. Це виготовлення будівельної документації чи будівельного паспорта, проєкту землеус­трою. Це має бути фахова людина, яка володіє чеснотами і розуміє процес, де їй належить приймати основні рішення. Сьогодні спілка архітекторів радо пішла нам на зустріч і готова включатися у процес підбору кадрів, їх навчання і залучення у спілку для того, щоб створити професійне се­редовище новостворених відповідних органів. Так ми буде­мо робити по всіх напрямках. Мала консультації з керів­ником нашої депутатської комісії з питань соціального захисту населення, де ми передбачаємо в програми гроші для навчання соціальних працівників. Адже нині увага вла­ди на надання широкого спектра соціальних послуг насе­лення на місцях. Ці повноваження нині перебирають на себе територіальні громади. Важливо підготувати кваліфіко­ваних працівників в громади, які забезпечать надання пос­луг усім категоріям населення.

Звичайно, не завжди все дається просто й легко, але ми свідомі того, що нас обрали виборці аби ми відстоювали їхні інтереси на місцевому рівні та дбали про розвиток нашого краю, наших громад та населених пунктів. І ми ста­раємося це роботи. Мені приємно, що колектив Львівської обласної ради є фаховим, енергійний та молодим, де панують конструктив та розуміння. Він налаштований на ефективну роботу. Дякую за підтримку та співпрацю й депутатському корпусу, що є дуже важливими. Спільно крок за кроком ми рухаємося до поставленої мети – розвит­ку нашого регіону, який є частиною Європи. Тож його мешканці мають жити по-європейськи та відчувати себе європейцями.

– Дякую за розмову. Успіхів Вам!

Інтерв’ю взяла Любов ПУЗИЧ.