7 грудня – День місцевого самоврядування в Україні. Свято тих, хто працює на благо територіальних громад, відстоює їх потреби та інтереси. Їх об’єднує спільне прагнення зробити наші міста, села і всю Україну щасливими й багатими.
А якою бачать свою роботу голови та секретарі місцевих рад, чим живуть сьогодні громади, як вирішують наболілі питання, чого домоглися у цьому році, запитала після семінарунаради у деяких представників місцевого самоврядування Сокальщини. І ось що відповіли:
Володимир МОНЧУК, Жужелянський сільський голова:
– На посаді Жужелянського сільського голови працюю вже другий термін. Як бути сільським головою, на жаль, не навчають в інститутах. Хоча ця робота дуже важка і різнобічна. За сім років багато чого навчився, вивчив, можливо, ще не все, але вже багато знаю і можу поділитися зі своїми молодшими колегами. Вважаю, сільським головою може бути не кожен. Це робота з людьми, її потрібно любити. Вона жертовна, бо ти зранку до вечора займаєшся вирішенням справ громади, допомагаєш людям розв’язати наболілі проблеми, а часом мусиш мирити сусідів чи подружжя, розв’язувати сімейні конфлікти. І таке буває. Тож вона не завжди вдячна. Сам пишеш собі плани, і сам їх виконуєш, бо знаєш, що маєш це зробити для громади, села та задля його майбутнього. Моя робота – це моє життя.
Люблю рухатись, люблю бути з людьми, робити для них добро. Мені приємно, що за роки мого головування, села Жужеляни, Цеблів, Заболоття, Перемисловичі стали сучаснішими. За цей рік ми реалізувати два мікропроекти, хоча написали шість. На жаль, лише два стали переможцями конкурсу. Це були проекти по ремонту Перемисловицького НВК і Заболотівського дитячого садочку. Роботи зробили вчасно і якісно, чим задоволені. Тішуся разом з колективом, як села змінюються на краще. Провели вуличне освітлення. Досі вулицi у селах були «темними».
До Нового року у всіх населених пунктах буде вуличне освітлення. Розпочали й роботу по газифікації населених пунктів. Правда виникла затримка, але не з нашої вини. Ми підняли громаду на те, щоб за власні гроші газифікувати два населених пункти. Зараз чекаємо кошти на підвідний газопровід. Думаю, що у 2018ому закінчимо газифікацію, а це поштовх до розвитку наших сіл та покращення умов проживання людей.
Ярослав ПЛЕТІНКА, Княжівський сільський голова:
– Моя робота – це моє життя. Вона дозволила мені самореалізуватися. Заставила працювати над собою, бо був наймолодшим сільським головою на Сокальщині. Нині живу радощами селян та їхніми сподіваннями. Знаю, що громада на мене покладає надії. Два роки тому, коли обрала на цю посаду, було трохи боязно. Ні, не від того, що можу не впоратися. Мене трохи бентежило оте загадкове і тривожне слово «бюджет», як із ним бути? Але згодом навчився його складати, залучати кошти, контролювати витрати…
Робота сільського голови дуже відповідальна… Дякую за підтримку членам виконкому та депутатам, керівникам районної ради та райдержадмінстрації, які допомогли мені розібратися у всьому та вникнути. За ці два роки набрався досвіду, став впевненішим у собі, бо розумію, що працюю для громади, на розвиток сіл, які належать до Княжівської сільської ради. Приємно бачити, як за ці роки змінилися на краще наші села. Ось і зараз у рамках обласної програми встановлюємо спортивний майданчик в с. Шпиколоси біля Народного дому. Допоміг у цьому також депутат районної ради Микола Поліщук. До Нового року маємо завершити вуличне освітлення всіх вулиць у Фусові. Наш біль – це дороги, у цьому році у селах Княже і Фусів підсипали щебенем 2,5 км. Думаю, що у 2018ому зробимо більше.
Іван СИРОЇД, Межирічанський сільський голова:
– Уже шістнадцять років працюю сільським головою. Тож з досвіду можу сказати, що робота важка, але цікава і багатогранна. Кожен день приносить нові турботи, вона повна несподіванок, не завжди приємних. Адже ставши сільським головою, взяв на свої плечі відповідальність за населені пункти та долю їх мешканців, дбаю, щоб у них було світло, вода, добра дорога, працювали Народнi доми та дитячий садочок… Вирішувати їхні не тільки побутові, а й часом сімейні конфлікті, мирити сусідів і відстоювати права дітей з неблагополучних сімей… Спектр діяльності дуже і дуже великий. Це також співпраця з різними підрозділами виконавчої влади району, області, правоохороними органами та іншими інстанціями, з якими доводиться співпрацювати в процесі роботи. Ще у 2000 році наше село належало до неперспективних. Бо тут вугільна компанія планувала розширяти шахту та вуглезбагачувальну фабрику. Тепер маємо проблеми з підтопленням наших сіл та забруднену екологію.
У селі не було ні води, ні газу, ні вуличного освітлення, ні доріг. Ми почали з водопроводу, який побудували у 2003 році. Після цього стали газифікувати села. Водночас будували дороги, електрифікували населені пункти. Згодом виготовили і затвердили проекти Генеральних планів забудови сіл Межиріччя і Бендюга. Це дало можливість жителям будувати нові будинки. До того у нас ніхто не будувався через підробку підземними гірничими виробітками. І все це вдалося зробити, бо між депутатами, виконкомом та головою була співпраця. Всі розуміли і розуміємо, що працюємо для громади, сіл. Нині разом з активістамидепутатами думаєм над тим, як зробити наші села ще гарнішими і заможнішими. На жаль, теперішня система самоврядування недосконала, бо обмежує фінансовобюджетну самостійність. Не за горами децентралізація, яка дасть значно більші повноваження органам місцевого самоврядування. Та держава чомусь весь час змінює своє законодавство і зменшує відсотки надходжень, які залишатимуться на місцях. Не заохочує громади працювати успішно, бо їм доведеться повертати надлишкові податкові надходження. Єдине, що хочемо, щоб вгорі дослухали до нас і дозволили об’єднатися в Сілецьку територіальну об’єднану громаду. В наших селах багато спільного. Впевнений, що громада буде фінансово спроможною та успішною.
Богдан СОРОКА, Перв’ятицький сільський голова:
– Праця в органах місцевого самоврядування – це 24 години роботи. Сільському голові можуть подзвонити і в 22.00 годині, і в шостій ранку. Маєш бути напоготові. Весь час щось стається, виникають якісь проблеми. Це ж життя… Але цю важку, рутинну роботу хтось має виконувати. Адже нас обирає громада і довіряє захищати свої інтереси, дбати про розвиток і процвітання сіл. Тож сільський голова має ставитись до обов’язків відповідально. Є таке прислів’я: «Вода, яка не тече, зеленіє, зацвітає і смердить». Тож якщо є якийсь рух у селі, то воно розвивається, є життя, й молодь залишається у ньому. Тому стараємось робити все для того, щоб розвивалася соціальна інфраструктура. Для цього, насамперед, потрібні добрі дороги.
Працюю сільським головою вже сім років. Зроблено чимало. Фактично виконав те, що планував у своїй виборчій програмі. Зокрема, відремонтовані, шкода, що не всі, комунальні дороги. У дитячому садочку відкрита ще одна група, бо в наших селах є багато діток. Раніше були класи по 7 учнів, зараз по 1213. Торік придбали і встановили дитячий майданчик у Спасові, щоб хлопчики та дівчатка мали де бавитись. Дітвора та батьки дуже задоволені. У дитячому садочку перекрили дах, замінили на металопластикові вікна та двері. Хотіли ще утеплити будівлю та викласти бруківкою доріжки на подвір’ї, для цього написали мікропроект, який подали на конкурс мікропроектів в Львівську обласну раду. На жаль, він не ввійшов в число переможців.
Цьогоріч за кошти сільської ради відремонтували комунальну дорогу по вулиці Михайла Панаса, що біля церкви в Спасові, поклали 1000 кв. м асфальту. Нагальним є перекриття Народного дому в Перв’ятичах, де складна ситуація, це стара будівля, в якій вже дуже давно ніхто не робив ремонт. Нам вдалося замінити вікна та двері на металопластикові. Тепер скеровуємо зусилля на те, щоб перекрити дах, який протікає, через що руйнується приміщення всередині. Маємо приклад, до чого це може привести, бо в Спасові Народний дім в аварійному стані. Ми були змушені перенести його у приміщення сільської ради. У Перв’ятичах може бути аналогічна ситуація.
Думаю, що сільській раді, громаді, працівникам культури потрібно буде об’єднати зусилля та написати ще один мікропроект. Адже Народний дім вкрай потрібний селам. Сподіваюся й на співпрацю з підприємствами, які функціонують на території сільської ради. Хочу сказати, що сільський голова без підтримки громади, нічого не вартий. Вдячний людям, що мене підтримують в добрих починаннях. Сподіваюся, що так буде і надалі, бо Спасів, Перв’ятичі – це наша мала батьківщина і маємо думати, щоб села процвітали і розвивалися. Адже в них жити нашим дітям та внукам.
Тарас ЮХИМ, Поторицький сільський голова:
– Два роки минуло відтоді, коли мене обрали Поторицьким сільським головою. Пішов на цю посаду, щоб змінити на краще ситуацію у селах, які належать до сільради, – це Поториця, Горбків, Велике. Мені дещо вдалося реалізувати за цей час.
У цьому році зосередилися на комунальних дорогах. Зокрема, у Горбкові частково відремонтували вул. Стуса, на це пішло 142,5 тисячі гривень, у Поториці – вулиці Галайди і Січових стрільців – на 330 тисяч гривень, у Великому ремонтували вул. Крип’якевича (167,5 тис. грн.). Завершили будівництво вуличного освітлення у с. Поториця по вулицях В. Стуса, Шашкевича, Надбужанська, Івана Франка, Лесі Українки, Сонячна. Встановили 70 ледсвітильників (30 ватних, протяжність кабелю 2880 м), що було передбачено мікропроектом. Завдяки народному депутату України Олегу Мусію вдалося залучити в наш бюджет 225 тисяч гривень. На них та кошти громади перекриваємо дах дитячого садочку і робимо ремонт в приміщенні. Придбали побутову техніку у дитячий садок с. Горбків. Роботи ще дуже багато. Адже хочемо, щоб наші села були сучасними та європейськими. Тоді у них залишатиметься молодь, дзвенітиме дитячий сміх. Шукаємо додаткові надходження до бюджету. Дякую спонсорам, які небайдужі до наших прoблем і допомагають їх вирішувати. Це: ТзОВ «Галичхутро» (Василь Муха), ПП «Західний Буг» (Богдан Ратинчук), підприємство «Сокальські ковбаси» (Ігор Ляховський), Марії Тарадасі з с. Велике, підприємцям Поториці – Богдану Гладуну, Христині Козирі, Юлії Новосад та іншим.
Я йшов на посаду сільського голови і розумів, що маю працювати для громади і людей.
Галина МИХАЙЛЮК, cекретар Острівської сільської ради:
– Працюю секретарем сільської ради уже п’ятнадцять років. Робота з людьми подобається. До мене щодень звертаються люди з різних питань, одні за довідками, інші – консультацією, або ж просто за порадою чи хочуть розповісти, що у них наболіло на душі. Стараюся усіх вислухати і допомогти. Вірно кажуть, що секретар, мимоволі, є юристом, психологом. Кожну людину потрібно вислухати, приділити увагу, підказати… Стараюся, щоб людина з сільської ради йшла задоволеною, бо ж нас обирає громадa, і ми працюємо задля людей. І хто ж, як не ми, маємо дбати про своїх жителів, яких добре знаємо. Адже ніщо так дешево не коштує як добра посмішка, увага та щире спілкування. Ми хочемо, щоб до нас ставились добре у вищих інстанціях в районі чи в області. У житті все повертається бумерангом. Хочемо, щоб у нас була гарна європейська держава, де з повагою ставляться до громадян. Але забуваємо, що держава – це ми, і кожен з нас будує Україну на робочому місці.
Сергій ВОЙТКО, Свитазівський сільський голова:
– Люблю своє мальовниче село. Тут жили мої батьки, живуть діти. Мені хотілось, щоб воно розвивалось і процвітало, через що й став Свитазівським головою. Усвідомлював, що це важка робота, де є лише багато клопотів та проблем. Адже ти відповідаєш за долю жителів чотирьох сіл та цих населених пунктів. Мені приємно, що не обманув надію своїх виборців, бо у наших селах щось змінюється, і то на краще. Цього року відремонтували дорогу в Ільковичах. Виготовили і встановили автобусні зупинки у чотирьох селах, зробили ремонти у Народних домах, вуличне освітлення у трьох селах та готуємо проект на вуличне освітлення вулиць в с. Равщина. Продали через аукціон земельну ділянку, на якій підприємець збирається будувати крамницю. Відремонтували комунальну дорогу, де не можливо було проїхати. І це ще не повний перелік зробленого… Планів у мене багато. Була б ще підтрика і розуміння з боку громади, депутатів. Тоді значно легше б працювалося та був кращий результат. Недарма кажуть, що в єдності – сила. Сільський голова – лідер громади. Тож мусить йти за нею.
Записала Любов ПУЗИЧ.
Фото автора.
