УВІКОВІЧНИЛИ ГЕРОЇВ-ОДНОСЕЛЬЧАН У ГРАНІТІ
Староста сіл Забужжя, Опільсько, Бояничі, Гатківка, Конотопи Світлана Коляда відкрила віче, яке приурочили пам’яті семи Героїв, які є вихідцями села Забужжя та чиї портрети викарбувані на граніті. Вона розповіла, що родини загиблих захисників хотіли увіковічнити їхню пам’ять, і на весні посадили сім магнолій, кожна з них іменна. З їхньої ініціативи встановлено цей монумент.
– Пам’ятник споруджено за кошти сестри Героя Олександра Сьотки – Анни Козар, озеленення Алеї пам’яті Героїв доповнила та продовжила дружина Героя Руслана Солтиса – Оксана Солтис. Роботи з облаштування пам’ятника та алеї здійснили Юрій та Павло Мигасюки, Володимир Бокало, Олександр Поляк, Дмитро Рудик, Олександр Гой, Юрій Вишневський, Ігор Островський, Ярослав Гнатюк, Ярослав Шурак, Іван Антонюк, Олександр Луцик, Надія Дика, Наталя Вишневська, Мар’яна Тітенко, Надія Бокало, Юлія Сенюк, Артур Гарасюк, Богдан Денисяк. Роботи з дизайну виконали Андрій Віяс та Оксана Стакхур. Бруківку для облаштування території навколо монумента закупило ПП «Західний Буг». Дякуємо усім, хто допоміг встановити пам’ятник нашим Героям, – розповіла п. Світлана.
Священник Назарій Федишин освятив пам’ятник. «Сьогодні ми вшановуємо захисників України, які родом з нашого села, котрі віддали своє життя за те, щоб ми мали можливість жити. Увіковічнюючи їх у цьому граніті, матимемо можливість передати нашим нащадкам пам’ять про їхній героїчний чин. Через 15-30 років, проходячи повз цього місця, майбутні покоління зможуть вдивлятися в ці обличчя. Вони будуть пам’ятати про їхню жертву, яку ті склали за життя кожного з нас, – сказав о. Назар.
А далі зі сльозами на очах і щемом у серці присутні згадували Героїв. А це: Валентин Прихід, Ярослав Слободюк, Ігор Білик, Володимир Томчишин, Руслан Бабій, Руслан Солтис, Олександр Сьотка… Про них розповідала Неля Прихідько, а поетеса Галина Хохонь прочитала кожному з них вірш-присвяту. Присутні хвилиною мовчання вшанували їх пам’ять.
Староста Світлана Коляда додала, що сьогодні на магнолії почепили солдатські жетони, які безкоштовно виготовив підприємець зі Львова. Відтепер на кожне національне свято біля пам’ятника Героям-землякам підніматиметься жовто-синій прапор, (вперше це зробили на День прапора). Й подякувала жителю села Миколі Петриничу, який виготовив і встановив флагшток.
Війна забирає найкращих наших синів та дочок. Це страшне горе для матерів, батьків, дружин, дітей, яке не розрадиш жодними словами.
– Війна забрала у мене сина, – з хвилюванням у голосі звернулася до присутніх Анна Климко-Солтис, мама загиблого Героя Руслана. – Розумію, що ця рана ніколи не загоїться. Лише рідні тих, чиї діти на війні, здатні відчути наші переживання та біль… Мені приємно, що сьогодні наша громада вшанувала пам’ять мого сина і всіх наших Героїв. Прошу Вас, щоб їх пам’ятали, бо вони віддали за нас найцінніше – своє життя, щоб ми жили далі, щоб було мирне і щасливе життя. Пишаюся своїм сином. Мені зараз важко на серці, бо усвідомлюю, що моєму синові назавжди залишиться тільки сорок два… Хочу, щоб якнайскоріше закінчилася ця війна, щоб ніхто не гинув, щоб ніхто більше не відчував того болю, що відчуваємо ми, матері, батьки, дружини, рідні…
Сокальський міський голова Сергій Касян та депутат Сокальської міської ради Євген Матвіїв, який приїхав у відпустку з фронту, подякували матерям Героїв за те, що виховали своїх синів патріотами, мужніми і хоробрими воїнами, які не вагаючись пішли захищати батьківщину і віддали життя, щоб ми могли сьогодні тут зібратися, щоб існувала українська держава далі. Вони також нагадали, що визволення України від російського агресора дається ціною сотні людських життів. У Сокальській громаді загинуло 39 кращих її синів… Сім з них – це вихідці села Забужжя. Ми повинні зберігати пам’ять про цих героїв. Вічна пам’ять та шана Героям!
Виступи промовців перепліталися з патріотичними піснями, які виконували учасники художньої самодіяльності Народного дому села Забужжя під керівництвом Надії Бокало.
На закінчення Світлана Коляда наголосила, як важливо пам’ятати, якою високою ціною заплачено за нашу свободу й незалежність, скільки захисників і захисниць віддали своє молоде життя за Україну, бо любили її понад усе. Закликала молитися за тих, хто зараз стоять на передовій, підтримувати і допомагати ЗСУ, бо від тилу залежить наша перемога. Тому нині українцям, як ніколи, важливо бути єдиними і дружніми. Тож слова пісні «Боже, єдиний, великий» стали завершальним акордом тих урочистостей. На жаль, сумних…
Підготувала Любов ПУЗИЧ.
Фото зі соцмереж.
