Прохання присвоїти звання Героя України (посмертно) командиру відділення в/ч 3028 Шавлюку Роману Орестовичу

Автор: Цимбалюк Марія Тарасівна

Дата оприлюднення: 22 вересня 2023

Шановний пане Президенте!

Прошу Вас розглянути петицію щодо при­своєння почесного звання Героя України (посмертно) мужньому захиснику Батьків­щини, командиру 1 відділення 1 взводу оперативного призначення військової частини 3028 Національної гвардії України, молодшому сержанту Шавлюку Роману Оресто­вичу, позивний «Кореспондент», 31.01.
1997 р. н., жителю с. Тудорковичі, Черво­ноградського району, Львівської області.

На час повномасштабного вторгнення Роман перебував за кордоном, але він не зміг стояти осторонь. В перші дні війни він повернувся додому і добровольцем пішов захищати Україну. Спочатку він був призна­чений на посаду: стрілець 4 роти першого стрілецького батальйону військової частини 3002 Західного ОТО Національної гвардії України. По поверненню із передової у жов­тні 2022 року він перевівся у військову частину 3028 Національної гвардії України на посаду стрілець помічник кулеметника 2 ро­ти оперативного призначення (на броне­транспортерах) 2 батальйону оперативного призначення. Далі був призначеним коман­диром 1 відділення 1 взводу 2 роти оперативного призначення (на бронетранспорте­рах) 2 батальйону оперативного призначення 14-тої бригади оперативного призначення «Червона калина».

Разом із побратимами він захищав цілісність нашої держави, виганяючи ворога з населених пунктів Білогорівки, Серебрянки, Спірного, Роботиного. Тримаючи позицію біля н. п. Білогорівка, під постійними обстрі­лами ворожим танком отримав першу контузію. Ще дві контузії отримав під час оборони н. п. Спірне. В Спірному він виконував обо­в’язки бойового медика, зміг врятувати не одне життя. В цьому населеному пункті він з 9 побратимами тримали позицію з 6:00 до 14:00, ворог наступав танком та складом біля 50 осіб. Під час оборони цієї позиції отримав осколкове поранення. В Спірному також на позиції постачав побратимам про­візію, для цього проходив 6 км кожного дня, були випадки, коли приходилося пів дня ле­жати нерухомо на мерзлій землі, коли над ним літав ворожий дрон. В н. п. Роботине врятував та вивів з позицій не одного пораненого побратима та виніс не одного загиб­лого воїна, повернув додому рідним багато тіл.

Загинув Шавлюк Роман Орестович, під час виконання бойового завдання, внаслідок отримання поранень несумісних із життям від ворожого мінометного обстрілу при здійсненні заходів із забезпечення оборони Ук­раїни, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України в районі н. п. Роботине, Пологівського району, Запо­різької області.

Наш Герой Роман був сміливим, мужнім, чесним, відважним, надійним побратимом, без вагань виконував бойові накази, вряту­вав не одне життя, мав повагу серед побра­тимів та командирів. Побратими не боялися йти в бій, знаючи, що він з ними поряд. Він із честю виконав свій обов’язок щодо захис­ту своєї держави, до останнього подиху був вірний військовій присязі, Батьківщині та народу України. Батьки виховали гідного сина патріота, який віддав найцінніше, своє молоде життя заради свободи нашої країни. Роману назавжди залишилось 26. Він не встиг здійснити свої плани – не встиг одружитися зі своєю коханою, народити та вихо­вати дітей у вільній Україні…

Ми всі: мама, сестра, брат, кохана, вся родина, друзі, побратими, колеги, односель­ці пишаємось Романом та вважаємо його гідним почесного звання Героя України та просимо підтримати петицію щодо присво­єння Шавлюку Роману Орестовичу звання Героя України (посмертно).

Вічна пам’ять та шана Герою!

Від редакції. Петицію можна підписати на сайті Президента України: https://petition.president.gov.ua/ у розділі “Петиції”. Ця петиція зареєстрована під №22/206478-еп. Станом на 3 жовтня її вже підписали 14071 осіб з 25000.