Воював ще в АТО: Сокаль попрощався з Героєм
Минулої неділі Сокальська громада провела в останню дорогу земляка Ігоря Богдановича БІЛИКА, 14 березня 1975 року народження.
Воїн поклав своє життя поблизу населеного пункту Тернові Поди на Миколаївщині у боротьбі за нашу землю з російським окупантом.
Захисник України навчався у Сокальській середній школі №1.
З весни 2014-ого два роки воював у зоні проведення АТО. Після повномасштабного вторгнення росії пішов добровольцем захищати нашу державу від агресора. Був старший механіком-водієм другої механізованої роти першого механізованого батальйону військової частини А0998. Загинув 13 вересня.
Ігор був вірний військовій присязі, протистояв ворогові, чітко виконував поставлені бойові накази, сміливо рвався до бою і до останнього подиху вірив у перемогу!
Чин похорону за загиблим відбувся у катедральному храмі св. ап. Петра і Павла. У церкву домовину з тілом привезли з будинку, де мешкав Ігор Білик. Сокальчани, не дивлячись на негоду, від вулиці Стефаника до храму стояли навколішки з квітами, проводжаючи Воїна.
Чин похорону провели священники Ярослав Кащук, Ярослав Валюх, Андрій Дутчак, Михайло Ментух, Петро Звір, Володимир Августовський, Павло Пащук, Володимир Жарський і Михайло Назар.
Прощалися з Ігорем найближчі люди – мама Надія, сестра Світлана, дочка Діана, племінник Олександр, дядько Борис, швагро Степан, хрещена мама Людмила, хресний батько Омелян, тітка Люба з родиною, сусіди, однокласники, побратими, близькі й рідні, а також багатолюдна громада, яка прийшла віддати останню шану Воїну.
Слова вдячності мамі та рідним за виховання сина висловили Сокальський міський голова Сергій Касян та начальник першого відділу Червоноградського РТЦК та СП, підполковник Любомир Бродюк. Зокрема, С. Касян зазначив, що «Ігор Білик воював у 24 бригаді. Героїчній. Вона вела бої у самих важких, відповідальних напрямках – була під Бахмутом на Донеччині, а потім її перевели на південь – Миколаївщину, де в бою загинув Воїн. Загинув за нас, за нашу свободу і незалежність. Запам’ятав Ігоря ще з 2015 року, коли він під час поранення потрапив в мобільний госпіталь. Був славною, хорошою людиною. Дякую Вам, п. Надіє, що виростили сина Героя, патріота. Вічна пам’ять Герою!»
Поховали Ігоря Білика на Алеї Героїв на новому сокальському цвинтарі з почестями під звуки духового оркестру та прощального збройового салюту, який сповістив, що там спочиватиме воїн, який віддав своє життя за мир і свободу.
Світла та вічна пам’ять про Ігоря Білика завжди житиме у наших серцях.
Герої не вмирають! Слава Україні!
Василь СОРОЧУК.
Фото автора.
