Головна Військо У Реклинецькому старостинському окрузі відкрито меморіальні дошки загиблим землякам Героям

У Реклинецькому старостинському окрузі відкрито меморіальні дошки загиблим землякам Героям

МЕМОРІАЛЬНІ ДОШКИ ВИПУСНИКАМ-ЗАХИСНИКАМ

У Реклинецькому старостинському окрузі Великомостівської громади відкрито меморіальні дошки загиблим землякам Героям: кіборгу («Живчику»)

Володимиру КОЛЯДІ (21.07.1989 – 09.11.2022)

та воїну Захиснику
Тарасу СТЕЛЬМАШЕКУ (14.08.1981 – 23.04.2022).

 

Пам’ятні дошки встановле­ні на фасаді Реклинецького ЗЗСО І-ІІІ ст., школи, де нав­ча­лися За­хисники. Їх пам’ять прийшли вшанувати рідні, близькі, друзі, духовенство, військові, громадськість, пра­цівники закладу освіти та учні.

Право відкриття меморіальних дошок надали батькам Володи­мира Коляди – Зеновії Степанівні та Михайлу Ва­сильовичу, а також дружині Тараса Стельмашека – Любові Ярославівні та доньці Лілії. Їх освятили отці Ігор та Олексій.

Володимир Коляда з січня 2014 року брав активну участь в Революції Гідності в складі 10-ї Сотні Самооборони Майдану, де отримав позивний «Живчик». 24 серпня 2014-ого добро­вільно вступив до лав Збройних сил України. Присвоєне військове звання – солдат, військова професія – снайпер. 1 листопада того року відправлений на Схід України, постійне місце дислокації м. Костянтинівка. З 8.11.2014 р. по 18.09.2015 p. брав участь в АТО в Донецькій області у складі військової частини польова пошта В1611. Брав участь у боях: селище Водяне, с. Опитне, Донецький аеропорт (18 – 23 січня 2015 року).

Під час виконання бойового завдання в районі с. Водяне Ясинуватського району Донецької області отримав вогне­пальне проникаючe наскрізнe поранення.

У квітні 2022 р. знову призваний у лави Збройних сил Укра­їни на військову службу за мобілізацією, військова професія – розвідник. 6 травня 2022-ого під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Циркуни Харківської області потрапив під мінометний вогонь, отримав травму від вибухової хвилі.

Володимир Коляда – старший розвідник (снайпер (2 катего­рії) розвідувальної роти військової частини А 4599 загинув 9 листопада 2022 року при виконанні службових обов’язків під час бойових дій поблизу н. п. Терни Донецької області.

З-поміж інших нагород, Указом Президента України від 6 ве­ресня 2022 р., за особисту мужність, виявлену у захисті держав­ного суверенітету та територіальної цілісності України, самовід­дане служіння українському народові, Володимира Коляду було посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Тарас Стельмашек з 2016 р. працював на шахті «Лісова» ДП «Львіввугілля».

З 2014 р. мобілізований у військову частину А0233 (військо­вий мобільний госпіталь) на посаду – водія-машиніста заправ­ної машини автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення. У 2015 р. перебував у військовій частині польова пошта В2089, брав участь у антитерорис­тичній операції (АТО) на території Донецької області – м. Красноармійськ.

У 2021 р. підписав контракт з військовою частиною А0998, 24 бригада, електрик обслуги взводу звукометричної розвідки батареї управління та артилерійської розвідки. Із початку війни обороняв с. Попасне.

23 квітня 2022 р. під час виконання службового завдання, трагічно загинув в районі селища Новий Милятин, отримавши травми неcумісні з життям.

Зі словами скорботи, вдячності та шани до Захисників до їх рідних звернулася директорка школи Мирослава Левочко: «…Маленьке село та школа, а на її стінах вже дві пам’ятні дошки. Велика втрата для батьків, друзів, рідного села, громади та всієї України. Їхній подвиг назавжди залишить-ся у нашому житті. Вічна пам’ять загиблим Героям!»

До слова також були запрошені друг Володимира Коляди, з яким були разом ще з часів Майдану, нині він є волонтером – Андрій Бабух, побратим Ігор Костюк, сержант 49 окремого штур­мового батальйону ім. Олега Куцина, з яким разом вою­вав Володимир, а також добрий друг сім’ї Тараса Стель­машека, во­лонтер Ігор Грабінський.

Присутні на заході вшанували пам’ять загиблих воїнів хвилиною мовчання та поклали квіти до меморіальних дошок.

Пам’ятаймо, що лише об’єднавшись та підтримуючи наших Захисників, наша Перемога настане якнайшвидше, і тоді нам не доведеться зустрічати навколішки наших молодих земляків та оплакувати такі молоді життя, які назавжди відійшли у вічність!

Ірина ПЕТРУК.

Фото автора.