ДОЗЕМНИЙ УКЛІН, ТОБІ ВОЇНЕ!
30 листопада у селі Матів відбулася важлива для людських сердець подія – відкриття на будівлі гімназії меморіальної дошки в пам’ять колишнього випускника, загиблого воїна Андрія РОДЯ.
Рідні, вчителі та учні, друзі, однокласники, односельчани прийшли віддати шану воїну, який віддав життя заради мирного неба над Україною. Йому йшов 34 рік.
Усвідомлюючи це, люди, які зібралися на подвір’ї Матівської гімназії (директор Петро Дмитрук), плакали, бо надто тяжким виявився біль втрати і надто свіжою рана в серцях тих, хто знав Андрія за життя.
Народився 17 травня 1990 року у селі Бодячів Сокальського району (нині Сокальська ОТГ Червоноградського р-ну). З першого вересня 2010 р. по 30 червня 2013 року навчався у Сокальському училищі за професією «Штукатур. Лицювальник-плиточник».
З 2014 р. служив у 14 окремій механізованій бригаді ім. Романа Великого. Пережив Іловайський котел, звідти потрапив у полон, згодом отримав поранення, за станом був демобілізований і повернувся до мирного життя.
У перший день повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 р., зібрав рюкзак і добровольцем поїхав відразу у військову частину, а звідти – із побратимами пішов обороняти Україну.
У часі війни – командир 2 танкового взводу 1 танкової роти танкового батальйону в/ч А1008, сержант.
Як працьовитого, відповідального, сумлінного і доброзичливого чоловіка знали Андрія односельчани у житті.
А у скрутний для України час, воюючи на сході, він закривав собою кожного від кривавого «російського міра».
Андрій загинув 2 серпня 2023 року у важкому бою за Україну на східному напрямку.
Його невичерпний патріотизм, відданість справі, непохитний бойовий дух назавжди залишаться яскравим прикладом для майбутніх поколінь. Таким він був, таким він залишиться навіки.
А почесне право відкрити меморіальну дошку пам’яті Андрію Родю надали батькові Ігорю Богдановичу.
А за давньою традицією місцеві парохи о. Роман (с. Бодячів), о. Олег (с. Смиків,
с. Матів) та о. Василь (с. Залижня) її освятили.
Багато скорботних і теплих слів прозвучало на адресу Героя, який віднині щодня зустрічатиме всіх біля входу у школу.
– Ми відкрили меморіальну дошку, щоб ніколи не забувати, завдяки кому можемо прокидатися в ліжку, ходити до школи, виховувати дітей, вести відносно мирне життя, – сказав, Сокальський міський голова Сергій Касян. – Андрій віддав за нас з вами найцінніше, що є в людини – власне життя. Про це ми не повинні ніколи забути. Герої живуть серед нас!
Андрій завжди буде в нашій пам’яті, в наших серцях і душах. Він був люблячим і турботливим сином, братом. Любив своє село. Болить серце, що він побачить Перемогу тільки з небес! Доземний уклін тобі, Воїне! Особлива подяка татові за те, що виховав патріота, Героя. Його рани, сердечний біль сестри Тетяни, – час не лікує. Але ми поділяємо ваше горе і низько вклоняємося вам. Про це говорили виходець зі села Бодячів, меценат встановлення меморіальної дошки, народний депутат України Михайло Бондар, заступник начальника Червоноградської РВА Володимир Катерина та автор цих рядків.
Сценарій пам’ятного заходу підготували вчителі та учні Матівської гімназії.
Скорботною хвилиною мовчання учасники урочистого зібрання вшанували світлу пам’ять Героя Андрій Родя та всіх загиблих захисників України.
Наприкінці урочистого заходу було покладено квіти до меморіальної дошки вірному сину і захиснику рідної землі Андрію Родю в пам’ять про мужнього воїна та всіх полеглих патріотів України. Адже він був справжнім патріотом, самовідданим та безстрашним воїном, з честю та гідністю ніс службу і до останньої миті свого життя був вірним військовому обов’язку.
Герої не вмирають! Вони назавжди залишаться в нашій пам’яті.
Віталій ГРИСЮК,
депутат Сокальської міської ради.
Фото Ольги Кушнір.
