На різдвяні свята я шукав на горищі гірлянди, а натрапив на ікону, яку для місцевого храму написав понад 130 років тому відомий митець…
Як би голосно це не звучало, але факт: образ Йоана Милостивого Патріярха Александрійського є! Я вдячний Богу, що мені випала нагода його знайти. Отак випадково під час прикрашання церкви до різдвяних свят на горищі хатини (обабіч храму) в куточку лежало згорнуте в декілька шарів полотно. Розгортаю – і бачу: на мене дивиться сивоволосий святий у митрі, а внизу – корабель навантажений збіжжям.
Одразу згадую опис ікони Івана Милостивого, яка нещодавно потрапила мені до рук на сайті Збруч (https:// zbruc.eu/node/5951): «Іоан Милостивий, намальований в половину природної величини, в одежи патріяршій, благословлячій нарід. Він стоїть над берегом морским, куди причалив корабель наповнений збіжем, котре угодник в часї великого голоду в Александріи роздавав бідним. Доброта серця пробиваєся вже в чертах лиця старенького, сідоголового патріярха. Постава особи самої свобідна, вільна від мертвоти византійскої, але спокій задержаний. Одежа патріярша, мальована з природи (після риз митрополичих), сіяє від золота, але і тут тон красок поважний. Цїлість робить вражїнє дуже миле, повне артизму і доброї рутини, а що при тім замітне, то се, що п. Корн. Устіяновичь виготовив сей образ (півтора метра високій) за дуже доступну ціну для того, що фундатором єго єсть селянин рускій. Роботу поручив п. Устіяновичеви парох Спасова, пос. о. Тит Ковальскій».
Так це вона! Немає ніякого сумніву, що це той самий образ, який намалював видатний галицький маляр – Корнило Устиянович для спасівської церкви в 1888 році. І це прекрасний подарунок церкві до 150 річчя. Зараз ікона передана на реставрацію, після якої буде виставлена в церкві на чільне місце.
Богдан КОЗІЙЧУК,
с. Спасів.
Світлина Данила Чипурка.
