СВІТЛО ВІРИ – під такою назвою в Ільковицькому НВК «ЗШ ІІІІ ст. – дитячий садок» відбулося літературне свято-реквієм, присвячене пам’яті нашої поетеси Ольги Гаврилюк, яке підготувала шкільний бібліотекар Леся Бицька. На нього були запрошені рідні поетеси: чоловік Василь Віталійович, дочка Галина та син Микола, настоятель храму Покрови Пресвятої Богородиці о. Володимир, поетеса, член Національної спілки письменників України, голова літературномистецького об’єднання «Колос» Любов Бенедишин, Свитазівський сільський голова Сергій Войтко, сільські бібліотекарі – Василина Войтко та Марія Динюк, директор Народного дому с. Ільковичі Олександра Харькова.
І ось полилися спогади про поетесу: школярі читали поезію, розповідали про її життєвий шлях. Протягом всього святареквієму у мультимедійній презентації демонструвалися світлини поетеси: від дитячих років до останнього року життя, зі сцени линули пісні «Моє село», «Синова молитва», «Не чекай мене біля озера», «Моліться, люди, всі до Бога» у виконанні ансамблю під керівництвом вчителя музичного мистецтва Богдана Кійка. До спогадів долучилися рідні поетеси – чоловік Василь та дочка Галина, які поділились спогадами про найріднішу людину. Вони щиро дякували всьому колективу НВК, що цінують та не забувають творчість Ольги Іванівни.
Із щирістю згадувала свою колегу по перу Любов Бенедишин, яка відгукнулася про поетесу як про світлу і добру людину, яка творила серцем свої поезії, назвавши її «Свитазівською горлицею». На згадку про свою творчість подарувала збірку «Літа проминальна літургія».
За час свого життя Ольга Гаврилюк видала дві збірки – «Світло віри» та «За покликом серця». В кожному рядку поетеси – переконання, що життя – прекрасне, незважаючи ні на що, і безмежне добро, котре вона щиро дарує нам, читачам. Добро, котре вона сама черпає в щирій вірі до Господа і любові до рідної землі, шукає стежину до щирих сердець.
Джерелом для творчості є рідні: дочка Галина, син Микола, їхні діти. Тому особливе місце у творчості займають вірші для дітей: «З днем народження» (внуку Ростиславу), «Привітання» (внуку Максимку), «Юліаночко! Квіточко! Зіронько!». Внучка Юліана навчається в нашій школі прочитала вірш, який присвятила їй бабуся Ольга.
Любов до Господа, до України, події Майдану, загибель в АТО випускника нашого НВК Андрія Костенецького, гордість за воїнівгероїв, які захищають рідну землю на Сході України, почуття вдячності до тих, хто допоміг їй у важку хвилину – далеко не все, про що писала Ольга Гаврилюк. Посвятила свою поезію і о. Володимиру (вірш «Будуємо святиню»), який на святі згадував її як добру, ревну парафіянку, яка горнулася до Святині.
Сільський голова С. Войтко наголосив, що творчість Ольги Гаврилюк надзвичайно важлива для читачів, особливо юних, бо допомагає пізнати себе, відкрити в собі Людину, що є найважливішим завданням людського життя.
На завершення свята директор НВК Андрій Костюк подякував усім гостям літературного святареквієму, і рядками з поезії Великого Кобзаря закликав любити свою рідну землю і творити прекрасне як поетеса, адже поезія Ольги Гаврилюк багата барвами життя, ніжністю почуттів і якоюсь особливою ласкою до всього живого. Таке дається Богом, але розвивається лише з любові до рідної землі, до рідного народу, до неньки України.
Поетеса народилася влітку. Літо привітало її на початку життя і воно з нею прощалося запахом запашних квітів, цвітінням троянд, зеленню верб і тополь, що з сумом схиляли над нею свої буйні голови, проводжаючи її у вічний вирій. Відлітають у вирій журавлі, відлітають, щоб навесні повернутися на рідну землю. Разом з ними полинула у вічний вирій Ольга Гаврилюк, покинувши землю, щоб повернутися до нас своїми творами, прорісши у наших серцях любов’ю і вічною пам’яттю.
Ірина БАШТИК, педагог-організатор, керівник гуртка «Основи журналістики» Ільковицького НВК «ЗШ ІІІІ ст. – дитячий садок».
